Справа № 466/10157/25
Провадження № 3/466/3340/25
11 грудня 2025 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є. розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працездатного, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
24.10.2025 року , о 21 год. 40 хв., за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , протягом строку дії термінового забороненого припису стосовно кривдника, АА302783 від 21.10.2025 року, який винесено відносно нього, перебував за місцем проживання постраждалої особи - ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду для розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення повідомлень, довідкою про СМС повістку.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 оскільки останній був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та був повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Львова. Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся судом про дату та час судового засідання.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року. Вказаним законом доповнено Кодекс новою статтею 173-8 "Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису".
Так, диспозиція ч.2 статті 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП України доведена та стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №128751 від 24.10.2025року, відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, рапортом працівника поліції, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД№128752 від 24.10.2025, іншими матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він порушив правила винесеного термінового забороненого припису серії АА302783 від 21.10.2025, та перебував в помешканні потерпілої особи.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника судовий збір.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч. 2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.(шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення .
Суддя І. Є. Зима