Справа № 453/1590/25
№ провадження 2/453/840/25
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/
16 грудня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Брони А.Л.,
секретаря судового засідання Бендеш А.І.,
без учасників справи,
розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
17 вересня 2025 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Головатюка І.М. звернулася в Сколівський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на її, ОСОБА_1 , користь, аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позову - 17.09.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 19.09.2025 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Розгляд справи відбувся 16.12.2025 року без учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
11 листопада 2008 року Корчинською сільською радою Сколівського району Львівської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок чого присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_6 ».
За час перебування у шлюбі у подружжя ОСОБА_6 народилось троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 06.04.2023 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було розірвано. Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_8 . Питання щодо визначення розміру аліментів на утримання спільних дітей в ході розгляду вказаної справи не вирішувалось. Діти залишились проживати разом з матір'ю та перебувати на її утриманні.
Відповідач, в свою чергу, проживає окремо, будь-яке піклування про дітей з його сторони відсутнє, він фактично ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання таких. Позивачка самостійно матеріально забезпечує дітей, однак на даний час цих коштів недостатньо для належного матеріального забезпечення дітей.
Позивачка просить суд взяти до уваги те, що відповідач є здоровим працездатним чоловіком, про наявність інших утриманців їй не відомо. Зазначає, що майновий стан відповідача є більш ніж задовільний, доказів про наявність медичних протипоказань, встановлених відповідачу, щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності немає, відтак у нього існує реальна можливість сплачувати аліменти у розмірі, заявленому позивачкою.
Відповідач ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався. Відзив на позовну заяву не подав.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У ході судового розгляду встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 листопада 2008 року було зареєстровано шлюб у Корчинській сільській раді Сколівського району Львівської області (актовий запис №8), та присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_6 ».
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 06 квітня 2023 року, розірвано шлюб укладений між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 11 листопада 2008 року у Корчинській сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис №8. Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_7 змінено на дошлюбне (дівоче) « ОСОБА_8 ».
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23 вересня 2009 року Корчинською сільською радою Сколівського району Львівської області (актовий запис №7), батьками ОСОБА_3 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01 серпня 2011 року Корчинською сільською радою Сколівського району Львівської області (актовий запис 12), батьками ОСОБА_4 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23 липня 2013 року Корчинською сільською радою Сколівського району Львівської області (актовий запис 8), батьками ОСОБА_5 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Згідно відповіді Сколівської міської ради № 80 від 14.11.2025 року, гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч.ч.1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.17 Постанови від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтями 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України визначено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Враховуючи ту обставину, що позивачка просить суд присудити до стягнення з відповідача на її користь аліменти у розмірі 7 000,00 грн. на кожну дитину, що в сумі становитиме 21 000,00 грн., суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, докази його працевлаштування, наявність у нього доходів, наявність на праві власності, володіння та/або користування у відповідача майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені позивачкою витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Прохання позивачки взяти до уваги ті обставини, що відповідач є здоровим працездатним чоловіком, про наявність інших утриманців позивачці невідомо, майновий стан відповідача є більш ніж задовільний, доказів про наявність медичних протипоказань, встановлених відповідачу, щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності, немає, а відтак у відповідача існує реальна можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі, суд вважає безпідставним, оскільки такі твердження є виключно припущеннями, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин 2, 3 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зі змісту частини 7 статті 81 ЦПК України вбачається, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки та про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позову - 17.09.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.
Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, такий у розмірі 1 211 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. 180-184, 191 СК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позову - 17.09.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя