Справа № 464/7664/25
пр.№ 2/464/3243/25
15.12.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ТОВ «Фінпром Маркет»), в інтересах якого діє представник Ткаченко Ю.О., звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №8634619 від 12.04.2025 у розмірі 18 808,40 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 12.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №8634619, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5200,00 грн., строк позики - 348 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка у розмірі 260 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 260008, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8634619 від 12.04.2025 виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти у розмірі 5200 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес»), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №9b0b6181-13d8-4050-bfcf-902575bacf90 від 12.04.2025, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі. В подальшому, позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище договором позики, зокрема: 16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №8634619 від 12.04.2025. Відповідно до реєстру прав вимог від 16/10/25-01 від 16.10.2025 до договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 808,40 грн., з яких: 5 200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 248,40 грн. - сума заборгованості за процентами, 9 360 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Представник позивача Ткаченко Ю.О. в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримала, не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою відповідно до якої позовні вимоги визнала в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а також просила суд зменшити розмір витрат на правовому допомогу, оскільки вважає такі завищеними, а розгляд справи проводити за її відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що 12.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №8634619, за умовами якого розмір позики складав 5200 грн., строк позики - 348 днів (з 12.04.2025 до 25.03.2026) з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми нарахованого кредиту (у грошовому виразі 897 грн.), у разі порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 260 грн. за кожен день понадстрокового користування.
Згідно п. 2.1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 6.2, 6.3 кредитного договору, за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування та комісію за надання кредиту відповідно до умов визначених договором, будь-яким доступним йому способом.
Пунктом 6.13 договору передбачено, у разі прострочення позичальником сплати першого обов'язкового платежу/мінімального обов'язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повного погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав.
Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 260008.
Згідно з платіжною інструкцією №9b0b6181-13d8-4050-bfcf-902575bacf90 від 12.04.2025 ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 5200 грн. на платіжний інструмент № НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №8634619 від 12.04.2025 ідентифікований товариством та 12.04.2025 о 13:21:12 надано одноразовий ідентифікатор: 260008.
Згідно з довідкою №КД-000058257 від 09.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», яке діє на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №В0000130 від 12.02.2021 та витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг №37 від 29.01.2016, підтверджує виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 12.04.2025; номер платежу № 9b0b6181-13d8-4050-bfcf-902575bacf90; сума 5 200 грн.; отримувач ОСОБА_3 , карта № НОМЕР_1 .
16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Клієнт») та ТОВ «Фінпром маркет» («Фактор») укладений договір факторингу №16/10/2025 за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №8634619 від 12.04.2025.
Відповідно до реєстру заборгованості до договору факторингу №16/10/2025 від 16.10.2025 ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №8634619 від 12.04.2025 в сумі 18 808,40 грн, з яких: 5200 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4 248,40 грн - заборгованість за процентами, 9360 грн - заборгованість за пенею/неустойкою.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.
Враховуючи те, що в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що правові відстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки відсутні.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач порушила умови кредитного договору, в добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №8634619 від 12.04.2025 у розмірі 9 448,40 грн., з яких: 5200 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4 248,40 грн - заборгованість за процентами.
Щодо стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з ч.2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За умовами частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір №25-08/25-ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з акту №50-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 21.10.2025, згідно з яким правова допомога надавалась в наступному обсязі: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір доказів (500 грн.); підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики (4000 грн.).
Разом з тим, враховуючи принцип пропорційності судових витрат до задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2260,35 грн.
Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 216,77 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 15.12.2025.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33) заборгованість за договором позики №8634619 від 12.04.2025 у розмірі 9 448 (дев'ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 40 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 216 (одна тисяча двісті шістнадцять) гривень 77 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень 35 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 15.12.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО