Справа № 464/5110/25
пр.№ 2/464/2300/25
05.12.2025 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Білінська К.-М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до до ОСОБА_1 про стягнення забогованості,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 42 315 грн. 00 коп., а саме, за кредитним договором №7930832 в розмірі 24 525 грн. 00 коп., з яких: 10 900 грн. - сума заборованості за основною сумою боргу; 8 175 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 5 450 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику, та за договором позики №2159335 в розмірі 17 790 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 000 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; 2 761 грн. - комісія за надання позики, а також, стягнути суму понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.08.2024 року між ТзОВ «Маніфа» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7930832, 25.08.2024 року між ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №2159335. За умовами вказаних договорів відповідач отримав кредитні кошти, однак, такі своєчасно не повернув. У зв'язку із невиконанням умов вказаних договорів відповідачем виникла заборгованість, а саме за договором №7930832 в загальній сумі 24 525 грн. та за договором №2159335 в розмірі 17 790 грн. 00 коп.11.01.2024 року між ТОВ «Маніфа» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №111-01/2024, відповідно до якого ТОВ «Маніфа» передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" належні йому права вимоги, в тому числі і за вказаним кредитним договором. 14.06.2021 року між ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до якого ТОВ «Безпечне агенство необюхідних кредитів» передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" належні йому права вимоги, в тому числі і за вказаним кредитним договором. Враховуючи наведене просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.08.2024 року між ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір №2159335, за умовами якого відповідач отримав у позику 10000 грн., строком до 23.09.2024. Також умовами договору сторонами визначені стоцентні ставки, розмір прооцентів за прострочення виконання зобов'язань. Вказаний договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
30.08.2024 року між ТзОВ «Маніфа» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №7930832, за умовами якого відповідач отримав у позику 10900 грн., строком до 13.11.2024. Також умовами договору сторонами визначені стоцентні ставки, розмір прооцентів за прострочення виконання зобов'язань. Вказаний договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 Цивільного кодексу України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://creditkasa.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 Цивільного кодексу України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У зв'язку із невиконанням умов договорів у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка становить: за договором позики №7930832 в сумі 24 525 грн. 00 коп, з яких: 10 900 грн. - сума заборованості за основною сумою боргу; 8 175 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 5 450 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику та за договором позики №2159335 в розмірі 17 790 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. - сума заборованості за основною сумою боргу; 29 грн. - сума заборгованості за відстотками ; 5 000 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; 2 761 грн. - комісія за надання позики.
Згідно із ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Однак, в порушення зазначених вище норм закону та умов договорів позики відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та отриманих коштів не повернув, нарахованих процентів не сплатив.
11.01.2024 року між ТОВ «Маніфа» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №111-01/2024, відповідно до якого ТОВ «Маніфа» передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" належні йому права вимоги, в тому числі і за вказаним кредитним договором
14.06.2021 року між ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до якого ТОВ «Безпечне агенство необюхідних кредитів» передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" належні йому права вимоги, в тому числі і за вказаним кредитним договором.
Згідно з розрахунком заборгованості така становить : за договором №7930832 від 30.08.2024 р. розмірі 24 525 грн. 00 коп., з яких: 10 900 грн. - сума заборованості за основною сумою боргу; 8 175 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою;5 450 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику, та за договором позики №2159335 від 11.01.2024 р. в розмірі 17 790 грн. 00 коп., з яких: 10 000 грн. - сума заборованості за основною сумою боргу; 29 грн. - сума заборгованості за відстотками ; 5 000 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; 2 761 грн. - комісія за надання позики.
Відповідач на спростування вказаного розрахунку жодних доказів суду не надав, а тому наданий позивачем розрахунок береться судом до уваги.
З огляду на вищенаведені обставини,суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами №7930832 від 30.08.2024 та №2159335 від 11.01.2024.
Крім того, відповідно до ст. 141 Цивільного процесцуального кодексу України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 525, 526, 530, 546,549, 598, 610, 1046-1054 Цивільного кодексу України, суд,-
позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором позики №7930832 в сумі 24 525 грн. 00 коп. та за договором позики №2159335 в розмірі 17 790 грн. 00 коп., а всього 42 315 грн. 00 коп. та 3 028 грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуюча Бойко О.М.