Справа № 461/10349/25
Провадження № 1-кс/461/7548/25
про обрання запобіжного заходу
11.12.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС І відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старий Самбір Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у м. Мінськ Республіки Білорусь, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 27.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023140000000225, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України,-
11.12.2025 старший слідчий в ОВС І відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , у 2024 році, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, з ідеологічних мотивів вчинив дії, спрямовані на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України шляхом здійснення пропагандистської діяльності та публічного поширення маніпулятивних матеріалів в мережі Інтернет з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі, деморалізації армії, формування передумов для соціального вибуху в Україні, дискредитації чинної влади України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, в тому числі, з метою примусити діючу владу капітулювати перед державою-агресором та прийняти її умови, а відтак допомагав іноземній державі - російській федерації в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, ОСОБА_6 , будучи власником каналу у відеохостингу «RUTUBE» під назвою « ОСОБА_7 » (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), масив аудиторії якого станом на 22.08.2024 становить 577 користувачів, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на завдання шкоди інформаційній безпеці України, у 2024 році, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, створив та поширив власний допис, а саме: відеозапис під назвою: « ОСОБА_7 | ТЕЛЕКАНАЛ БЕЛТА » (ел. посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 веб-архів: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 , інформація у якому за своїм змістом становлять шкоду суверенітету, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, чим надав іноземній державі - російській федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Розміщений ОСОБА_6 допис, станом на 22.08.2024 був поширений серед значної кількості користувачів відеохостингу «RUTUBE» під назвою « ОСОБА_7 » (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про публічний характер вищевказаного допису.
Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, будучи власником каналу у відеохостингу «RUTUBE» під назвою « ОСОБА_7 » (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), масив аудиторії якого станом на 22.08.2024 становить 577 користувачів, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на завдання шкоди Україні, у 2024 році, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, створив та поширив вищевказаний власний допис, а саме: відеозапис під назвою: « ОСОБА_7 | ТЕЛЕКАНАЛ БЕЛТА » (ел. посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також будучи власником каналу у відеохостингу «Youtube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_7 ), масив аудиторії якої становить 100 тис. підписників та 15801379 користувачів, які переглянули вказаний канал, позиціонуючи себе політичним оглядачем (експертом) у медіапросторі України, виготовив та поширив ряд дописів, які містять заперечення та виправдовування збройної агресії рф проти України.
09.09.2025 у рамках вказаного кримінального провадження складено повідомлення про підозру та в порядку ст.111, 112, 278 КПК України повідомлено громадянину України ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України, а саме опубліковано в ЗМІ (в газеті «Урядовий кур'єр» та офіційному сайті Офісу Генерального прокурора) та вручено повідомлення про підозру захиснику.
Крім того, скеровувались повістки про виклик до слідчого ОСОБА_6 на 16, 17 та 18.09.2025, однак на жоден з викликів ОСОБА_6 не прибув, не повідомивши про причини неявки.
На виконання листів від 09.09.2025, газетою «Урядовий кур'єр» було опубліковано (випуск №187 (8112) від 12.09.2025) повідомлення про підозру, а також повістки про виклик ОСОБА_6 на 16, 17 та 18.09.2025.
Дана інформація також була опублікована на сайті Офісу Генерального прокурора.
Місцезнаходження громадянина України ОСОБА_6 невідоме. Згідно відповіді на доручення ВКІБ УСБУ у Львівській області №62/30/3-78 від 09.09.2025, ОСОБА_6 з 01.11.2024 постійно проживає на території м. Мінська республіки білорусь.
У зв'язку з вищенаведеним, беручи до уваги те, що всі дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 виконані, останній ухиляється від явки до органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, чим перешкоджає встановленню істини у даному кримінальному провадженню, постановою від 22.09.2025 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, виконання якого доручено ВКІБ УСБУ у Львівській області.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- ч.2 ст.111-1 КК України, а саме у вчиненні умисного діяння на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану;
- ч.2 ст.436-2 КК України, а саме у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких містяться заперечення та виправдовування збройної агресії рф проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються такими матеріалами кримінального провадження:
1) повідомленням оперативного підрозділу про виявлення кримінального правопорушення від 25.07.2023 з рапортом оперативного співробітника від 25.07.2025 та доданими матеріалами;
2) протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ГУ ДМС у Львівській області від 23.08.2024;
3) протоколом огляду Інтернет-ресурсу від 04.09.2023, у якому зафіксовано висловлювання ОСОБА_6 , що містять ознаки кримінальних правопорушень та є предметами досліджень у вказаному кримінальному провадженні;
4) висновком експерта №3783-Е від 29.05.2024 за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи, відповідно до якого наявні:
- заперечення збройної агресії рф проти України, виражене у непрямій формі, у такому висловлюванні: Наших жінок з дітками депортували з України, наших козаків на полі бою утилізовують промисловими масштабами. При чому ця зміюка, яка сидить в Кремлю, така ж сама зміюка сидить у нас на Банковій і це домовленість. Ви подивіться, як ОСОБА_10 пручається і не хоче запхати свій народ в ту бойню, бойню між слов'янами, але запхають, повірте;
- заперечення збройної агресії рф проти України, виражене у непрямій формі, у такому висловлюванні: І дальше прослухавши цього персонажа, також він розповідає про ОСОБА_11 , що ми там дуже звірствали над цим народом, там нищили його і тому подібне. І відповідно, ви просто слухаючи цю людину, а ви не відчули оці нотки, що вони своїм людям до сьогоднішнього дня насаджують ненависть до нас? Вони своїм людям в школах, в своїх університетах, насаджують у нас навіть ненависть і вимогу помсти проти нас? Якщо взяти до уваги, що на 91 рік в Україні проживало близько 52 мільйонів населення громадян України взагалі українців. А на сьогоднішній день я переконаний, що в Україні не залишилося і п'ятнадцять мільйонів. Тож 30 мільйонів знищення мого народу саме про себе говорить;
І ті всі непомірні платежі на комунальні послуги, ті всі ніщинські пенсії для наших пенсіонерів, ті всі ніщинські пенсії для наших інвалідів, ті ніщинські зарплати для нашого народу, які, у свою чергу, породжують корупцію і породжують корупцію і на митниці, і Службі безпеки України, і в поліції, і в інших, і в судах, і в прокуратурі. Це вся система збудована, це системний підхід, щоб розвалювати наше суспільство і знищувати наш народ. Якщо хтось думає, що це просто хі-хі, ха-ха, то 30 мільйонів знищення українців за 30 років вам ще не доводить того факту, що проти нас ведеться війна?!
А на сьогоднішній день після 24 лютого, це війна набула промислових масштабів. На полі бою зараз знищують козаків, а наших козачок погнали в Євросоюз, як дешеву робочу силу. Скільки ще це буде продовжуватися? Скільки ще ми будемо ходити, як барани на своїй землі і виконувати прикази цих інородців, які зайняли всі високі кабінети не тільки в Києві? А й в Москві, в Кремлі сидить такий самий паразит, який стравили наших два народи для того, щоб не вбивали один одного. Скільки це ще буде продовжуватися?
-заперечення збройної агресії рф проти України, виражене у непрямій формі, у таких висловлюваннях: «И та бойня, которую нам организовали - она же четко спланирована. Если кто-то не понимает, вы думаете, что те люди, которые нам 2020-2021 год одевали намордники на наши лицо, гоняли нас в транспорте, городском транспорте, запрещали нам свои, закрывали рестораны, гостиницы, уничтожали мелкий и средний бизнес. Вы думаете, что они поссорились между собой? Это все заодно, если те люди в России, которые ещё думают, что у вас в Кремле сидит какой-то не тот? Поверьте, он вместе с ними, и его фамилия ОСОБА_8.»; «А вы россияне, как скот, разрешили своему правительству, что вас гнали на войну в Украину уничтожать мой народ? Как вы вообще посмели согласиться и поднять руку на своих братьев? Я всегда от россиян слышал, что Украина, Россия и Беларусь - это братские народы. Как бы в голове у вас вообще вложилась в то, чтоб идти войной против моего народа? Это эмоциональное видео, потому что вначале этой войны я вообще… Для меня это было больно, а сейчас я смотрю и хотя бы что то пытаюсь сделать!». «И пишите мне, сколько хотите комментов, обливайте меня грязью, да россияне оккупанты да, Россия напала на Украину, но это братоубийственная война. И никто меня не убедит, что славяне не родные друг другу.». «Украинцы, поймите, что это организовано геноцид нашего народа. Раньше они нас кололи вот этими своими модными укольчиками, маски на лицо, намордники? Сейчас они организовали нам братоубийственную войну. Следующий этап - это будет голодомор, где будут морить голодом наш народ, на нашей земле, а дальше увидим. И они нам всячески показывают и рассказывают о своих планах, а мы как слепые, просто идём на поводу ихних планов»;
-заперечення збройної агресії рф проти України, виражене у непрямій формі, у такому висловлюванні: «війна в Україні - це великий договорняк по Депортації і по утилізації українського народу»;
-заперечення збройної агресії рф проти України, виражене у непрямій формі, у таких висловлюваннях: «Ви розумієте, що почався безпосередній процес знищення українців? Слов'ян? Зокрема, українців, просто фізично знищення? І якщо ми не піднімемо голови, якщо ми не зрозуміємо цього, якщо ми не почнемо боротися з реальним ворогом України - нас не залишиться!»;
-висловлювання, спрямовані на виправдовування збройної агресії рф проти України. Виправдовування реалізоване: через твердження, що війна в Україні - це війна проти росії (а не навпаки), твердження, що війна ведеться між Україною і росією, де слово «росія» вжите в ролі додатка, тобто є пацієнсом (об'єктом, на якого спрямована дія), водночас агенсом (активним учасником ситуації) названо Україну; через представлення збройної агресії рф проти України як війни зовнішньої, численні повторення про організацію цієї війни ззовні з метою розчистити територію України від українців, а Захід, і НАТО зокрема, зацікавлені у цій війні, оскільки вона їм вигідна фінансово. Лексичні прояви: «Сейчас зто сделали просто минние поля, между нами. Вы просто можете себе на минуточку представить, что у нас просто, я вам говорю, ни один украинец никогда в жизни себе не представлял такую большую войну, как сейчас у нас идет между Украиной и Россией. Просто ни один. Никто»; «Мне раньше говорили, что у нас будет война. Я всегда говорил, слушайте, перестаньте, никакой войны не будет. У нас там миллионы семей перемешаны между собой, мы на одном языке разговариваем, одна культура, одна церковь. Но они били, они 10 лет, 10 лет систематически работали и подводили общество к тому, что мы сейчас имеем. А потом уже когда началось, 24 февраля 2022, с каждым прилетом, конечно, с каждым прилетом ракет, конечно, оно сеет все больше и больше ненависти, все больше и больше хаоса. И вы сами понимаете, что погибнут мирные люди тоже в зтом хаосе. Ну и зта ненависть, она посеяна», «... мне кажется, что большинство украинцев уже тоже понимают, что нас используют»; «Я увидел, что я не больной, что я не один такой, что єсть много людей, которьіе понимают, что зто братоубийственная война, что нам етой войны не надо. Нам открыто говорят, что сегодня ОСОБА_9 сказал, что война в Украине - это очень хорошая инвестиция для НАТ0, потому что не потеряли ни одного натовского солдата, а ослабили россию»; «Я и русским не желаю зла, даже не считая, что у нас сегодня война, я и россиянам не желаю зла. Когда я вижу, что там идут обстрелы по Бєлгороду, меня зто не радует. Потому что у нас Харьков и Бєлгород люди ездили друг к другу там каждый день, а на сегодняшний день зто просто посеяли между нами ненависть. Нет у меня никакой ненависти, я просто понимаю, что нас использовали. Просто тупо использовали. А те, кто у власти стоят, я помню, когда ваш президент открыто в ту ночь, когда началась война, ОСОБА_12 же открыто сказал: «я был на телефоне и звонил ОСОБА_13 - он тупо не брал трубку». Вот вы понімаете, что вот нас поставили просто в ситуацию, когда нас привели к бойне, к братоубийственной войне, не спросив украинского народа»; «Никто ничего не скрывает, что зта война в Украине - зто против России. Никто, все натовские вишестоящие генерали и т.п., с открытыми текстами политики и там министр-обороны Голландии сказал открыто, что ми воюєм против России. И так же Ursula von der Leyen откровенно сказала, что зто хорошая инвестиция. И американские сенаторы откровенно сказали, поєтому украинцам и русским нужно просто на минуту остановиться. И вопрос, за что мы воюєм, за что ми убиваєм друг друга»;
5) протоколом огляду Інтернет-ресурсу від 22.08.2024, у якому зафіксовано висловлювання ОСОБА_6 , що містять ознаки кримінальних правопорушень та є предметами досліджень у вказаному кримінальному провадженні;
6) висновком експерта Л/157 від 13.06.2025 за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи, відповідно до якого у вказаних матеріалах виявлено тенденційну, системно підібрану й упереджену інформацію, спрямовану на дестабілізацію соціально-політичної ситуації в Україні, на розповсюдження неприязні, ворожого ставлення до чинної влади України, зокрема, до Президента України ОСОБА_14 , презирства, зневаги до чинної влади, формування громадської думки, спрямованої на звинувачення уряду України у війні; возвеличення росії, на очікування перемоги росії через запевняння населення України в «твірній», «конструктивній» місії російської федерації в Україні за умови, якщо вона отримає перемогу у війні (в контексті висловлювань у відеопублікаціях - відбудова міст, їхнє процвітання, більший розвиток, ніж за України), запевнення, що все буде добре і навіть краще у співіснуванні з росіянами, як, наприклад, і в Чечні, зокрема в місті Грозний; переконання, що участь українців у протистоянні збройній агресії російської федерації проти України, показує, що Україна / українці борються за чиїсь бізнес-інтереси, а не відстоюють свободу та незалежність Української держави та українського народу, право на життя та існування загалом у власній державі, що в сукупності становить загрозу національній безпеці України в інформаційній сфері, може призвести до дестабілізації соціально-політичної ситуації в Україні, до розповсюдження панічних та неминуче пораженських настроїв перед російською агресією.
З огляду на визначення поняття «інформаційна безпека», відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України», Указу Президента України №3 92/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України, Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» перелічені вище тези становлять актуальні загрози національній безпеці України в інформаційній сфері.
7) протоколом огляду Інтернет-ресурсу від 20.08.2025, у якому зафіксовано і подальше зайняття ОСОБА_6 інформаційною діяльністю;
8) іншими матеріалами кримінального провадження №22023140000000225 від 27.07.2023.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, і вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення зазначених злочинів.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експертів та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
А тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов 'язків, є необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим,
що підозрюваний ОСОБА_6 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, що ним вже було зроблено, у з'язку з чим останній постановою від 22.09.2025 був оголошений в міжнародний розшук, оскільки ухилявся від явки до органу досудового розслідування. Окрім того, вищевказаний ризик підтверджується і тим, що оскільки один із злочинів, який інкримінується останньому, є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані злочини, для уникнення покарання може і надалі переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, про вказаний ризик також свідчить те, що останній вже перебуває за межами України та станом на даний час повертатись не збирається.
Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у ході розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а також осіб, які, можливо, причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, виражається у тому, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на експертів та спеціаліста, які складали висновки та були учасниками слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні шляхом примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - державної зради, який спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що останній може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності.
Враховуючи зухвалість вказаного злочину, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи чи проти основ національної безпеки України.
Ураховуючи зухвалість та характер вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може постійно змінювати місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на експертів та спеціаліста у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України. З метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст.178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України;
- ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, відтак тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, є достатньою та співрозмірною для обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;
- підозрюваний ОСОБА_6 перебуває у міжнародному розшуку на підставі постанови від 22.09.2025.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст.183 КПК України, просить не визначати підозрюваному розмір застави.
Прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив.
Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши дімку прокурора та захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п.9 ч.2 ст.131 КПК).
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст.176 КПК).
Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1, 6 ст.193 КПК розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до частин 1, 2 ст.281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.42 КПК)
Статтею 278 КПК передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК).
Згідно з частинами 1, 2 ст.135 КПК України (Глава 11), особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно з ч.1 ст.12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 (ч.1 ст.183 КПК).
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 27.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023140000000225, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України.
09.09.2025 відносно ОСОБА_6 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні державної зради - умисного діяння на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких містяться виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України.
Вказане повідомлення про підозру 18.09.2025 вручене захиснику підозрюваного - адвокату ОСОБА_4 , а також опубліковано в ЗМІ (12.09.2025 в газеті «Урядовий кур'єр» та 10.09.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
В ході досудового розслідування, слідчим також скеровувались повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого на 16, 17 та 18.09.2025, однак на жоден з викликів ОСОБА_6 не прибув, не повідомивши про причини неявки.
Повістки про виклик ОСОБА_6 на 16, 17 та 18.09.2025 також були опубліковані 12.09.2025 в газеті «Урядовий кур'єр» (випуск №187 (8112) від 12.09.2025) та на сайті Офісу Генерального прокурора.
На даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, згідно відповіді на доручення ВКІБ УСБУ у Львівській області №62/30/3-78 від 09.09.2025, ОСОБА_6 з 01.11.2024 постійно проживає на території м. Мінська республіки білорусь.
Постановою старшого слідчого в ОВС І відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 від 22.09.2025 ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук, оскільки всі дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 виконані, останній ухиляється від явки до органу досудового розслідування.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного, позаяк слідчим було вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень. Окрім цього, підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку, що відповідно до ч.6 ст.193 КПК дозволяє розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного.
Щодо обґрунтованості підозри.
Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.
Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням оперативного підрозділу про виявлення кримінального правопорушення від 25.07.2023 з рапортом оперативного співробітника від 25.07.2025 та доданими матеріалами; протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ГУ ДМС у Львівській області від 23.08.2024; протоколом огляду Інтернет-ресурсу від 04.09.2023, у якому зафіксовано висловлювання ОСОБА_6 , що містять ознаки кримінальних правопорушень та є предметами досліджень у вказаному кримінальному провадженні; висновком експерта №3783-Е від 29.05.2024 за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи; протоколом огляду Інтернет-ресурсу від 22.08.2024, у якому зафіксовано висловлювання ОСОБА_6 , що містять ознаки кримінальних правопорушень та є предметами досліджень у вказаному кримінальному провадженні; висновком експерта Л/157 від 13.06.2025 за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи.
Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 .
Щодо наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Прокурор, наполягаючи на обранні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, впливати на експертів та спеціаліста у вказаному кримінальному провадженні, вчиняти кримінальні правопорушення.
На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду. Даний ризик обгрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та у разі визнання винним, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, що може стимулювати підозрюваного до втечі.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що підозрюваний постановою слідчого від 22.09.2025 був оголошений в міжнародний розшук, оскільки ухилявся від явки до органу досудового розслідування та на даний час перебуває за межами України.
На думку слідчого судді існує ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, який обґрунтовується тим, що на даний час у ході розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а також осіб, які, можливо, причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Враховуючи наведене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з вказаними невстановленими особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Також існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на експертів та спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, останній матиме можливість безперешкодно впливати на експертів та спеціаліста, які складали висновки та були учасниками слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні шляхом примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства.
Слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - державної зради, який спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, відтак, існує ризик того, що останній може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Аналіз положень ч.6 ст.193 КПК дає підстави дійти висновку, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, за відсутності підозрюваного, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов'язання).
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.436-2 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , які згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, відповідно, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами території України, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, незаконно впливати на експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, відтак слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задоволити.
Згідно з ч.5 ст.183 КПК при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст.8, 131, 177-178, 183, 193-194, 197, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання старшого слідчого в ОВС І відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У разі затримання особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 15.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1