Єдиний унікальний номер №943/721/24
Провадження №3/943/24/2025
16 грудня 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Межвінського С.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №278358 від 28.03.2024, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 28 березня 2024 року о 02 год. 23 хв. на вулиці Заводська, 19 у місті Буську Золочівського району Львівської області він керував транспортним засобом марки «Peugeot Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), а від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи представлений повноважним захисником - адвокатом Межвінським С.Д., який в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, захисник покликався на відеозапис події, який містить численні та грубі порушення поліцейськими процедури освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, як слідує із відеозапису події, що після зупинки транспортного засобу його довірителя, який був у салоні автомобіля разом із пасажиром, у поліцейського не було законних підстав для проведення відповідного огляду його на стан сп'яніння, оскільки на відеозаписі чутно, що поліцейський неодноразово вказує, що «запах алкоголю чутно із салону автомобіля», а не «запах алкоголю з порожнини рота», як того вимагає п. 3 Розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015. Крім того, захисник звертає увагу суду на те, що освідування ОСОБА_1 фактично не проводилося, оскільки відеозапис цього факту не містить, а свідки не залучалися. Відтак, захисник вважає, що працівниками поліції у даній справі порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки матеріали справи не містять факту виявлення ознак стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , встановлення таких ознак та висловлення їх підзахисному, також висловленої відмови останнім від проходження такого огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Відтак, захисник просив закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №278358 від 28.03.2024, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він керував транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), а від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду регулює Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до пункту 2 Розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Зокрема, відповідно до пункту 3 Розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що невідповідає обстановці).
Пунктом 2 Розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів лише за наявності ознак, передбачених пунктами 3, 4 розділу І цієї Інструкції.
При цьому, суд вважає, що здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ознаки алкогольного сп'яніння водія у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зафіксувавши їх за допомогою відеозапису події.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Київського апеляційного суду від 12.10.2023 року в справі №755/6355/23.
Однак, як установлено судом, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №278358 від 28.03.2024 року не містить ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а як убачається із відеозапису події, що поліцейський називає виключно запах алкоголю з автомобіля, що не передбачений пунктом 3 Розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015.
Зокрема, як убачається із дослідженого відеозапису події, що поліцейський запитує у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої, оскільки «чую з автомобіля тягне запах алкоголю», на що останній категорично відповів, що не вживав, а на запах алкоголю з салону пояснив, що можливо, щось розлилося в салоні. Більше того, як об'єктивно слідує із дослідженого відеозапису, що в салоні автомобіля, крім ОСОБА_1 перебував ще пасажир.
Пунктом 22 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У рішенні ЄСПЛ «Матанович проти Хорватії» зазначено, що буде порушенням Конвенції використання одних доказів з ігноруванням інших.
Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин, суд вважає, що залишився недоведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №278358 від 28.03.2024, враховуючи відсутність ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року для такого огляду та порушення процедури його проведення, оскільки запах із салону автомобіля не є ознакою чи підставою для проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а згідно правової позиції у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос