Справа № 438/1603/25
Провадження № 1-кп/438/127/2025
11 грудня 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бориславського міського суду Львівської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000522 від 25.04.2025,
стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Опака Дрогобицького району Львівської області, українця, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участі учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_8
09 жовтня 2025 року з Львівської обласної прокуратури до суду надійшов обвинувальний акт (з додатками) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000522 від 25.05.2025, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою суду 14.10.2025 року призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду 29.10.2025 року підготовче провадження закінчено, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000522 від 25.05.2025, стосовно ОСОБА_3 призначено до судового розгляду.
27.11.2025 року від прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 надійшло клопотання про продовження дії застосованих до ОСОБА_3 обов'язків, визначених у зв'язку із внесенням застави, строком на два місяці, зокрема: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Вказане клопотання обгрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 25 квітня 2025 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3 керуючи вантажним автомобілем марки «MAN 56J», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «ВАРЗ НПМ 2514», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись ним на 6 км автодороги Т 14-02 сполученням «Східниця - Пісочна», по вул. Ст. Бандери, що в м. Борислав Дрогобицького району Львівської області, у напрямку центру міста, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями (далі - ПДР), зокрема: Розділу 1 п. 1.2, згідно якого «в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»; п. 1.5, згідно якого «дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 1.10 в частині визначення термінів, згідно якого «безпечна швидкість - це швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах», а «небезпека для руху - це зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися»; Розділу 2 п. 2.3 підпункт д), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; Розділу 12 п. 12.1, згідно якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; Вимог дорожньої розмітки 1.1 (Розділ 34 ПДР), згідно якого «вузька суцільна лінія» - це лінія розмітки яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах з двома чи трьома смугами руху в обох напрямках, перетинати яку забороняється.
Так, ОСОБА_3 , у вказаний час проїжджаючи зазначену ділянку дороги на автопоїзді, був не уважним, під час руху не врахував дорожню обстановку та не обрав такої швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого транспортного засобу та не виїжджати на смугу зустрічного руху, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, як наслідок, на заокругленій ділянці автодороги праворуч, де наявна дорожня розмітка 1.1 «вузька суцільна лінія», допустив виїзд причепа марки «ВАРЗ НПМ 2514», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на смугу зустрічного руху де відбулося зіткнення із зустрічним автобусом марки «БОГДАН А-092», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий рухався в напрямку до м. Східниця Львівської області.
Внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху пасажири автобуса ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження та малолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла під час госпіталізації до лікувального закладу.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть малолітньої потерпілої ОСОБА_11 та завдало потерпілій ОСОБА_10 тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
26.04.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. В цей же день ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 23.06.2025 включно із можливістю визначення застави у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) гривень.
У подальшому строк дії обов'язків при обранні застави ОСОБА_3 , неодноразово продовжувався, востаннє до 13.12.2025.
Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування дійшов висновків, що:
- наявні докази вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_3 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, або без такого.
Оскільки строк дії застосування обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України закінчується, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не втратили своєї актуальності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 , просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 просив розлянути дане клопотання за відсутності осіб, які не прибули в судове засідання, клопотання уточнив, просив продовжити дію застосованих до обвинуваченого обов'язків, визначених у зв'язку із внесенням застави, строком на шістдесят днів.
Представник потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримав, зазначив про наявність ризиків позапроцесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_8 не заперечували проти заявленого прокурором клопотання.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання про продовження строку дії на шістдесят днів обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, суд приходить до висновку про задоволення клопотання виходячи з таких підстав.
Згідно ч. 1ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова
від 26.04.2025 підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23.06.2025 включно із можливістю визначення застави у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) гривень.
Також, у разі внесення застави ухвалою слідчого судді на ОСОБА_3 , покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
28.04.2025 на користь ОСОБА_3 внесений вищевказаний розмір застави, у зв'язку із чим, ОСОБА_3 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладеними на нього згідно ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язками.
Обґрунтовуючи підозру ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення прокурор покликався на зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: повідомленням на спецлінію «102»; протоколом оглядом місця події від 25.04.2025 з відповідними додатками; показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протоколами проведення слідчого експерименту з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 ; висновками судових експертиз та іншими матеріалами в сукупності.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.04.2025 ОСОБА_3 визначено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, строк дії яких неодноразово продовжувався і закінчується 13.12.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно до ч. 6 ст.182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Вирішуючи питання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави суд враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі переховуватися від суду та впливати на свідків.
Заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1,4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід у виді продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки за вчинення інкримінованого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, що дає достатні підстави вважати про реальність таких ризиків з боку обвинуваченого.
При розгляді питання про доцільність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ("Бекчиєв проти Молдови" § 58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ("Ідалов проти Росії", "Гарицьки проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що він з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
У справі "Ілійков проти Болгарії" N33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Продовжує існувати ризик, зазначений у п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду. Вказаний ризик ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 усвідомлює суворість покарання, що загрожує йому за вчинене ним кримінальне правопорушення у разі визнання його винним, та намагатиметься його уникнути шляхом умисної зміни свого місця проживання та подальшого переховування.
На думку суду, у зв'язку із існуванням вищенаведених ризиків застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатньо для запобігання настанню цих ризиків, а також забезпечення належного судового розгляду даного кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно вимог ст. 12 КК України є тяжким, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років. Крім того ОСОБА_3 може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Суд приходить до переконання, що з метою забезпечення кримінального провадження та гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого, слід продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, необхідність накладення яких встановлена з наведеного обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд-
Відкласти судове засідання на 21 січня 2026 року на 15:00.
Клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії застосування обов'язків, пов'язаних із внесенням застави, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити дію застосованих до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, визначених у зв'язку із внесенням застави, строком на 60 (шістдесят) днів), до 09 лютого 2026 року, зокрема:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання (перебування), роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.12.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_15