ЄУН: 336/5815/25
Провадження №: 2/336/3144/2025
Іменем України
08 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Цикл фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказало, що 22.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22030000558682, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти у виді встановлення кредитного ліміту на рахунку відповідача. У зв'язку з невикоанням відповідачем умов договору виникла заборгованість в сумі 98006,31 грвень, з яких заборгованість за тілом кредиту 61175,17 гривень, за відсотками 1,14 грвиень, по комісії 36830 гривень.
28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» було укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ «Цикл фінанс» набуло права нового кредитора до відповідача за укладеним кредитним договором з ОСОБА_1 .
По суті вимог позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 98006,31 гривень заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.
Відповідач у наданий судом строк своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань та заяв подано не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
В ході розгляду справи сторонами інші заяви чи клопотання не подавались.
При дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.
22.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2203000558682, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір.
Згідно з п.п. 1 договору, банк зобов'язується надати відповідачу грошові кошти у тимчасове платне користування, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором.
У відповідності до п.п. 1.2. договору, кредит надається на наступних умовах: сума кредиту - 63500 гривень, строк кредитування 36 місяців, кінцева дата повернення кредиту - 22.12.2024 року. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості за різні періоди часу вар'юється від 4 до 1% від суми кредиту.
Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок відповідача, датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок відповідача (п.п. 1.3.).
Як визначено у розділі 3 договору, платежі щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних платежів. Дати погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в розділі 4 кредитного договору.
Розділом 4 договору визначений графік платежів за договором.
За розрахунком заборгованості по кредитному договору №22030000558682 від 22.12.2021 року, станом на 27.03.2024 року загальна заборгованість складає 98996,26 гривень, з яких 61175,17 гривні залишок простроченого кредиту, 1,09 гривень залишок прострочених відсотків, 36830 гривень залишок прострочених комісій.
При цьому в рахунок комісії відповідачем сплачено, а банком зараховано 7620 гривень.
28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір факторингу №28/03/24 за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (п.п.1.1.). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами (п.п. 1.2.).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 року, ТОВ «Цикл фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 22030000558682, укладеним 22.12.2021року з ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості в розмірі 98006,31 гривень.
При вирішенні спору суд керується наступними нормами.
Можливість укладення договору шляхом фіксування його змісту в кількох документах визначена ст. 207 ЦК України.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 634 ЦК України надає визначення договору приєднання, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 639 ч. 2 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як вказує ст. 640 ч. 1 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вказує ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статті 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов'язання неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вказує ст. 1084 ч. 1 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Наданими позивачем та дослідженими судом доказами підтверджено факт укладення договору між банком та відповідачем, надання кредиту, невиконання відповідачем зобов'язань за договором та набуття позивачем права вимоги за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами.
Водночас вирішуючи спір в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредиту.
Розділом 2 кредитного договору визначено, що супутніми послугами, що придбаваються у зв'язку з укладенням цього договору є послуги з розрахунково-касового обслуговування, вартість яких визначається згідно із Тарифами, опублікованими на сайті банку, а також послуги страхування, що надаються клієнту відповідно до окремого договору, що укладається між страховиком та клієнтом.
Водночас у кредитному договорі не зазначено конкретного переліку супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.
Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.
Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.
Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.
Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є банківською послугою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», за яку позикодавець може отримувати будь-яку плату чи винагороду.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Позивачем не зазначено та не надано доказів фактичного надання послуг первісним кредитором - АТ «Банк Кредит Дніпро», переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача щомісячної комісії за обслуговування кредиту.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.
Сума заборгованості за розрахунком АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на 27.03.2024 року складає 98006,26 гривень, з яких 61175,17 гривень заборгованість по тілу кредиту, 1,09 гривень заборгованість по нарахованим відсотками, 36830 гривень заборгованість по комісії.
Враховуючи попередні висновки суду щодо відсутності підстав для нарахування та стягнення щомісячної комісії, сума заборгованості відповідача складає 61176,26 гривень, від яких слід відрахувати 7620 гривень, які були сплачені відповідачем в якості комісії.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 53556,26 гривень.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог (55%).
При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 137 ч. 1-6 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, адже такі послуги були надані.
Представником позивача в обґрунтування підстав для стягнення витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено копію договору № 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року, укладеного між ТОВ «Цикл фінанс» та адвокатом Кеню Д.В., копію додатковою угоди до вказаного договору від 03.06.2025 року щодо здійснення представництва та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03.06.2025 року, згідно з якими адвокатом Кеню Д.В. надані послуги ТОВ «Цикл фінанс» на загальну суму 5000 гривень (1500 гривень за правовий аналіз обставин спірних правовідносин, надання консультацій, 3000 гривень за складання позовної заяви, 500 гривень за формування додатків до позовної заяви.
Водночас представником не вказано, в чому саме полягали дії з формування додатків до позовної заяви, а відтак суд позбавлений можливості визначити, чи можна віднести такі послуги до правничої допомоги.
Враховуючи таке, суд вважає підтвердженими та обґрунтованими витрати на правничу допомогу в сумі 4500 гривень, частина з яких підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (55%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» 53556,26 гривень (п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість гривень 26 коп.) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22030000558682 від 22.12.2021 року, судовий збір в сумі 1332,32 гривень (одна тисяча триста тридцять дві гривні 32 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2475 гривень (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень).
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 08.12.2025 року.
08.12.25