ЄУН: 336/6246/25
Провадження №: 2/336/3301/2025
Іменем України
08 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , вказавши, що 01.09.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 292884, за умовами якого відповідачеві видано кредит в сумі 7000 гривень.
Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги від 12.04.2018 року загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 17620 гривень, з яких сума основного боргу 4000 гривень, сума боргу за процентами 2160 гривень, сума боргу за пенею та штрафами 10560 гривень.
12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (в подальшому перейменоване на ТОВ «Він Фінанс») укладено договір факторингу, на підставі чого відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором, укладеним із відповідачем.
По суті вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 292884 від 01.09.2018 року в загальному розмірі 23060,12 гривень, яка складається з суми заборгованості у 17620 гривень, суми інфляційних втрат 3852,87 гривень, суми 3% річних 1587,25 гривень, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В ході розгляду справи сторонами інші заяви чи клопотання не подавались.
Відповідач про розгляд справи повідомлялась шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання. Ухвалою суду від 31.07.2025 року судом також витребувано інформацію від Міністерства соціальної політики України з єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 , натомість станом на день розгляду справи інформація до суду так і не надійшла.
Відповідач у наданий судом строк своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористалась, відзив на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
При дослідженні матеріалів справи встановлено таке.
Згідно із індивідуальною частиною договору № 292884 від 01.09.2018 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали цю індивідуальну частину договору про надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Згідно із п. 1.1 договору товариство надає клієнту грошові кошти в сумі 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 0,9% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.4 договору, починаючи з наступного дня після дня надання кредиту
Пунктом 1.4 договору визначено, що строк дії договору становить 30 днів, кредит надається строком на 30 днів.
Згідно із пунктом 1.7 договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті.
Пунктом 3.4 договору визначено, що у разі порушення клієнтом строків виконання зобов'язань за договором та у разі, якщо встановлена підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 договору процентна ставка за користування кредитом менше ніж 1,8% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, клієнт зобов'язаний сплатити процент за користування кредитом у розмірі 1,8% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом у межах стоку надання кредиту, визначеного в п. 1.4 договору.
Відповідно до п. 4.4 договору у випадку прострочення повернення суми кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4го дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів. На 4 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф в розмірі 100 гривень, на 30 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 гривень, на 90 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 гривень.
З довідки ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що договір зі сторони позичальника було підписано електронним підписом, що створений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично та направлено позичальнику на номер телефону.
Згідно із графіком розрахунків до договору про надання фінансового кредиту № 292884 від 01.09.2018 року датою повернення кредиту та сплати процентів в загальній сумі 5080 гривень визначено 01.10.2018 року.
12.04.2018 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалось відступити ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Згідно реєстру прав вимоги № 12 від 30.01.2019 року ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» право вимоги, зокрема за договором № 292884 від 01.09.2018 року. Сума заборгованості згідно із реєстром складає 6160 гривень, з яких 4000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2160 гривень заборгованість по відсоткам.
Зі розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» заборгованість станом на дату відступлення прав вимоги складає 17620 гривень, з яких 4000 гривень сума боргу за тілом кредиту, 2160 гривень за відсотками, 10560 гривень за пенею та штрафами.
Також до позовної заяви надані документи, які стосуються договору № 207686 від 28.06.2018 року. які судом не оцінюються в якості доказу, адже не мають інформації, яка б мала доказове значення для розгляду цієї справи.
При вирішенні спору суд керується наступним.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Укладення кредитного договору в електронній формі (відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»), є таким, що укладений у письмовому вигляді про що зазначено у постановах ВС від 07.10.2020 року №127/33824/19 та від 09.09.2020 року №732/670/19.
Отже суд виходить з того, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір в електронній формі.
Водночас, згідно із індивідуальною частиною договору (п. 1.7) невід'ємною частиною цього договору є Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті.
Суду вказані Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус Україна» надані не були. Крім того, позивачем не надано не лише самих Правил, з якими відповідач була ознайомлена під час укладення договору, а і доказів того, що вона була ознайомлена з відповідною редакцією цих правил, які існували на день укладення договору.
Враховуючи вказане, суд керується виключно даними, наведеними в індивідуальній частині договору № 292884.
Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вказує ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статті 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов'язання неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вказує ст. 1084 ч. 1 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За умовами договору відповідач отримала кредит в сумі 4000 гривень строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0.9% від суми кредиту за кожен день користування ним. Строк повернення кредиту визначений не пізніше 01.10.2018 року.
Водночас, у разі порушення клієнтом строків виконання зобов'язань визначено, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом в розмірі 1,8% від суми кредиту за кожен день користування ним.
Оскільки відповідачем у строк до 01.10.2018 року кредитні кошти повернуті не були, тож в даному випадку наявні підстави для застосування саме цієї підвищеної процентної ставки у 1,8% від суми кредиту.
Тож загальна сума, яка підлягала сплаті відповідачем станом на день закінчення строку надання кредиту становить 6160 гривень, з яких 4000 гривень сума кредиту, 2160 гривень проценти (72 грн (1,8% від 4000 гривень)х30 днів).
Натомість відповідачем фактично сплачено 01.10.2018 року лише 1080 гривень, але суму кредиту повернуто не було.
Тож за даних обставин наявні підстави для застосування п. 4.4 договору, а саме щодо нарахування пені та штрафу.
Пеня, враховуючи обмеження строку її нарахування 90 днями, становить 10800 гривень (3% від 4000 гривеньх90 днів).
Штраф визначений у фіксованій сумі, яка складає 900 гривень.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 17860 гривень. Натомість враховуючи сплату відповідачем суми у 1080 гривень, розмір заборгованості становить 16780 гривень.
Підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних суд не вбачає, адже позивачем не надано належного та обґрунтованого розрахунку вказаних сум, а положення ст. 625 ЦК України застосовані до загальної суми заборгованості, включаючи штраф та пеню, при цьому без урахування фактично погашеної відповідачем суми процентів.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача суми у 16780 гривень
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 137 ч. 1-6 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, адже такі послуги були надані.
Представником позивача в обґрунтування підстав для стягнення витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги №07/07-2022 № 33 від 22.03.2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та АБ «Анастасії Міньковської», з додатковою угодою від 22.03.2024 року, опис робіт, наданих адвокатом, а саме за підготовку позовної заяви із додатками визначено суму у 5000 гривень, акту про підтвердження надання правничої допомоги від 04.07.2025 року у виді підготовки позовної заяви із додатками.
Враховуючи, що відповідачем не подавалось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, тож суд вбачає підстави для стягнення суми витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог (73%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 16780 гривень (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень) в рахунок погашення заборгованості за договором № 292884 про надання фінансового кредиту від 01.09.2018 року, судовий збір в сумі 1768,35 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 35 коп.) та 3650 гривень (три тисячі шістсот п'ятдесят гривень) витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 08.12.2025 року.
08.12.25