Справа № 346/4129/24
Провадження № 22-з/4808/112/25
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Луганська
16 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Луганської В.М.,
суддів: Максюти І.О., Мальцевої Є.Є.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи,
заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Гринишин Євгеній Васильович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном,
Додатковим рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Гринишин Є.В., про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 задоволено частково. Додаткове рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року скасовано, ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн.
17 листопада 2025 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відповідно доч.1, 3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Як вбачається із змісту поданої заяви, заявницею ставиться питання щодо вирішення стягнення на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому зазначене питання вирішується без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з вимогами частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).
В апеляційній скарзі скаржницею було наведено орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу, які відповідачка очікувала понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн та зазначено, що докази понесених витрат буде подано протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення.
Отже, заявником виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України наведено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу та до закінчення судових дебатів зроблено заяву про те, що докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду ухвалено 11 листопада 2025 року.
Заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідачки подав через систему «Електронний суд» 17 листопада 2025 року (в перший робочий день після вихідного дня на який припадало закінчення строку), тобто в строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України. До заяви додано докази надсилання учасникам справи та докази понесених витрат на правничу допомогу.
Наявність договірних відносин між адвокатом Гринишиним Є.В. та ОСОБА_3 підтверджується договором про надання правничої допомоги №0130092024 від 30 вересня 2024 року.
Розділом 4 зазначеного договору передбачено порядок здійснення розрахунків, відповідно до якого клієнт сплачує на користь адвокатського бюро гонорар в розмірі, встановленому додатковою угодою до цього договору, але він не може бути меншим розміру, встановленого рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21 липня 2021 року «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару» за фактично здійснені адвокатським бюро дії.
Додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги №0130092024 від 30 вересня 2024 року передбачено, що за домовленістю сторін за представництво інтересів клієнта у судах, правоохоронних органах, інших органах, клієнт зобов'язується сплатити на користь адвокатського бюро, а адвокатське бюро має право отримати гонорар у розмірі, що встановлений рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року № 13/1/7 «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару.
Право на отримання гонорару у адвокатського бюро виникає після ухвалення рішення (постанови, вироку, ухвали, тощо) кожною судовою інстанцією, яким буде вирішено питання по суті, що було предметом спору.
Згідно рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21 липня 2021 року «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару», розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0, 25 мінімальної заробітної плати на день оплати (далі - мзп).
За розгляд цивільних справ, розмір гонорару становить:за подання заперечення, відзиву на позовну заяву - від 0,5 мзп; за складня клопотань - від 0,5 мзп, участь у суді першої інстанції - від 2 мзп +0,5 мзп за судодень.
Повноваження на представництво Гринишиним Є.В. інтересів ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції підтверджуються ордером серія ВІ №1248063 виданого на підставі договору про надання правової допомоги №0130092024 від 30 вересня 2024 року.
Згідно акту виконаних робіт від 11 листопада 2025 року виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги, пов'язані з представництвом інтересів замовника у Івано-Франківському апеляційному суді по цивільній справі № 346/4129/24: складання апеляційної скарги на додаткове рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року (6 аркушів) - 2 розміри мінімальної заробітної плати, що складало - 16 000,00 грн; участь у судових засіданнях - 2 розміри мінімальної заробітної плати за участь у справі станом на дату укладення договору про надання правничої допомоги (30 вересня 2024 року) та 0,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожен судодень, що складало - 16 000,00 грн.
Згідно розрахунку судових витрат, представник скаржниці зазначив, що всього відповідачці в суді апеляційної інстанції надано послуг на загальну суму 36 000 грн, проте підлягає стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Колегія суддів вважає, що Галаганово. О.О. документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу.
Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подано заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого вказала, що заявлений представником відповідачки розмір витрат на професійну правничу допомогу не узгоджується з нормами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На переконання колегії суддів, розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000 грн, є таким, що не відповідають критерію розумності, реальності та обґрунтованості їхнього розміру, є непропорційні складності справи, часу, витраченому на їх підготовку та розміру виконаної адвокатом роботи.
Колегія суддів оцінивши подані стороною відповідача докази, заяву представника позивача про не співмірність витрат адвоката з обсягом робіт, враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи, врахувавши вартість однієї години роботи адвоката, яка визначена договором про надання правничої допомоги (рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року № 13/1/7), колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути ОСОБА_3 на свою користь з ОСОБА_1 з 10 000, 00 грн до 2 000,00 грн, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу на переконання колегії суддів відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу та вчиненим процесуальним діям сторони.
Керуючись ст. ст. 137,141, 270, 382, 384 ЦПК України Івано-Франківський апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Гринишин Євгеній Васильович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстьанції в розмірі 2000, 00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 16 грудня 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: І.О. Максюта
Є.Є. Мальцева