Справа № 644/3828/25
2/212/5260/25
16 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Хімченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу з Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області, на виконання ухвали від 09.07.2025 року, надійшла вказана позовна заява, для розгляду за підсудністю.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила розірвати шлюб позивачкою та відповідачем. Свою заяву мотивує тим, що вона з 12.09.1997 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Cторони не мають спільних неповнолітніх дітей. На момент звернення до суду сімейно-шлюбні відносини між сторонами припинені у зв'язку із втратою взаєморозуміння та поваги, почуття кохання та довіри один до одного. Сторони не ведуть спільного господарства, мешкають окремо та між ними відсутнє будь-яке спілкування. Вважає, що сім'ю зберегти неможливо. Просила не надавати строк на примирення.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року позовну заяву було прийнято в провадження судді Чайкіна Ігоря Борисовича для розгляду за підсудністю та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Судові засідання у справі буди призначені на 29.09.2025 року о 10.30 годині, 20.11.2025 року о 09.30 годині, 16.12.2025 року 09.00 годині.
Позивачка до суду жодного разу не з'явилась, будь-яких клопотань на адресу суду від неї не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
При зверненні до суду в позовній заяві позивачка ОСОБА_1 вказала адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.1).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Секретарем судового засідання здійснено виклик позивача на 20.11.2025 року о 09.30 годині за допомогою судової повістки на адресу позивача, яка зазначена в позові, однак судова повістка повернулася працівниками пошти без вручення адресату з зазначенням "адресат відсутній за вказаною адресою"(а.с. 45-46).
Розгляд справи було відкладено до 09.00 годині 16.12.2025 року.
Шляхом надсилання судової повістки на адресу позивача, яка зазначена в позові, однак судова повістка повернулася працівниками пошти без вручення адресату, що підтверджено трекінгом ТОВ'УКРПОШТА».
У відповідності п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка позивачу вручена.
Тотожна позиція викладена у постановах ВС від 18 грудня 2019 року у справі № 753/12496/18 (провадження № 61-4961св19), від 01 липня 2020 року у справі № 216/5341/14-ц (провадження № 61-25996св18), від 13 січня 2021 року у справі № 199/7620/19 (провадження № 61-12590св20).
Крім того, в позовні заяві позивачка зазначила номер мобільного телефону, судом було здійснено виклик шляхом надсилання смс- повідомлення щодо дати судового засідання на 16.12.2025 року , яке доставлено позивачці у за стосунок «VIBER» 26.11.2025 року о 09.12 годині.
Положеннями статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Аналогічного висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06 від 16 лютого 2017 року, вказавши, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, що у свою чергу узгоджується із правовим висновком Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) та від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Враховуючи, що належним чином повідомлена позивачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання, не повідомила про причини неявки та заяву про розгляд справи за її відсутності не надала, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 353-354 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15-ти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена 16.12.2025 року.
Суддя І. Б. Чайкін