Справа № 201/3462/25
Провадження № 2-а/201/42/2025
16 грудня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суду міста Дніпра у складі головуючого - судді Куць О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовна заява мотивована тим, що 07.03.2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит за вих. № 556 від 06.03.2025 року про надання інформації чи виносились у 2024-2025 роках відносно ОСОБА_1 вимоги, податкові повідомлення-рішення чи інші рішення контролюючого органу. У відповідь на адвокатський запит Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом за вих. № 22350/6/04-36-24-08-12 від 14.03.2025 року, надало, в тому числі, копії протоколу № 146 про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 року та постанови № 73 про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2024 року. Позивач із даним рішенням суб'єкта власних повноважень не погоджується, вважає його винесеним не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Крім того, ані у протоколі № 146 про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 року, ані у постанові № 73 про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2024 року не встановлено факту вручення позивачу повідомлення про призначення перевірки та витребування у нього Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, суми інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що унеможливлює застосування до позивача адміністративної санкції за ненадання такої Книги. Відповідальність за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП наступає виключно у двох випадках та не передбачає відповідальності за неподання Книги обліку доходів і витрат, в той же час відповідачем застосоване адміністративне стягнення до позивача за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП саме за неподання Книги обліку доходів і витрат, а не за неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат. Враховуючи вищевикладене, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за № 73 про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2024 року; поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за № 73 про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2024 року; визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за № 73 про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у суму 136 грн.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 484,48 грн. (а.с.1-7)
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від вказану позовну заяву передано для розгляду судді Куць О.О. (а.с.17-18).
Ухвалою судді Куць О.О. від 03 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.21).
У відзиві на позов представник відповідача вказувала, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2024 року № 4523-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », у зв'язку з отриманням інформації щодо отримання ОСОБА_1 доходів від продажу рухомого майна, від операцій з інвестиційними активами та щодо надходження значних обсягів переказів із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) на рахунок фізичної особи та неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору. За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.11.2024 року №3531/04 36-24-09/2412813990, який 13 листопада 2024 року направлений на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України. Лист повернуто засобом поштового зв'язку АТ «Укрпошта» 29 листопада 2024 року. В ході перевірки встановлено, що Позивачем в 2023 році здійснювалися операції з інвестиційними активами (пункт 2.5 акту перевірки) та зокрема визначено порушення підпунктом 44.1 пункту 44.3 статті 44 та підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 ПК України, пунктом 1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу №591, яку ведуть фізичні особи - платників податків, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 23 червня 2017 року № 591, в частині не ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку для визначення суми інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, внаслідок її ненадання до перевірки, за яке відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164-1 КУпАП. Листом ГУ ДПС № 77519/6/04-36-24-09-12 від 14.11.2024 року, який направлено на адресу позивача, засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, було запрошено позивача на 06 грудня 2024 року о 12:00 годині до приміщення ГУ ДПС з метою надання пояснень по факту адміністративного порушення, складання, ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення. Який було повернуто АТ «Укрпошта» 04 грудня 2024 року у зв'язку із закінченням терміну зберігання. 06 грудня 2024 року о 12:00 годині до приміщення ГУ ДПС позивач не з'явився, про що складено акт про неявку від 06.12.2024 року № 1311/04-36-24-09/2412813990, який разом з протоколом від 06.12.2024 року № 146 та листом від 06.12.2024 року № 82749/6/04-36 24-09, в якому позивача запрошено на 20 грудня 2024 року о 13:00 годині до приміщення ГУ ДПС з розгляду адміністративної справи, направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному статтею 42 та відповідно до вимог, встановлених пунктом 79.2 статті 79 ПК України. Лист повернуто АТ «Укрпошта» 27.12.2024 року у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Позивач 20 грудня 2024 року о 13:00 годині до приміщення ГУ ДПС також не з'явився, про що складено акт про неявку від 20.12.2024 року №1353/04-36-24-09/2412813990, який разом з постановою від 20.12.2024 року №73 та листом від 20.12.2024 року №85178/6/04-36-24 08-12 направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст. 42 та відповідно до вимог, встановлених пункту 79.2 статті 79 ПК України. Лист повернуто АТ «Укрпошта» 14.01.2025 року у зв'язку із закінченням терміну зберігання. За результатами розгляду протоколу про адміністративні правопорушення та доданих до них акту перевірки було винесено постанову від 20.12.2024 року № 73 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене, прокол про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 року №146 та постанова про накладання адміністративного стягнення від 20.12.2024 року № 73 складено із дотриманням вимог чинного законодавства. Тому, з огляду на викладені обставини, ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Конституцією та законами України. Відтак, у задоволенні позовної заяви просила відмовити в повному обсязі. (а.с.25-26)
У відповіді на відзив представник позивача наголошувала, що до відзиву відповідачем було долучено копії поштових конвертів з копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, а саме: лист № 06 009 8462 1504, який направлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , за поштовою адресою: « АДРЕСА_1 », який повернуто 04.12.2024 року за закінченням терміну зберігання; лист № 06 009 9249 6808, який правлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , за поштовою адресою: « АДРЕСА_1 », який повернуто 27.12.2024 року за закінченням терміну зберігання; лист № 09 009 9705 6350, який правлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , за поштовою адресою: « АДРЕСА_2 », який повернуто 10.01.2025 року за закінченням терміну зберігання. Позивач наголошує, що відповідачем не направлено жодного документу, жодного виклику на податковою адресою платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки його податковою адресою є адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 . У м. Дніпрі за поштовим індексом 49064 наявна вулиця Кам'янська у Новокодацькому районі, проте, ані вулиця Кам'янська, ані вулиця Кам'янКа (якої у м. Дніпрі не існує), не мають жодного відношення до зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тобто не є його податковою адресою. Крім того, що при перевірці трекінгу поштових відправлень №0600992496808 було встановлено, що лист було повернуто з поштового відділення 49000, а №0900997056350 - з відділення 49064, в той же час вул. Кам'яна, що розташована у Соборному районі міста Дніпра обслуговується відділенням 49009, а не 49000 чи 49064. Перевірити лист № 06 009 8462 1504 на сайті вже немає можливості, бо данні про маршрут відправлення вже відсутні. Отже, відповідачем було порушено процедуру направлення та вручення платнику податків листів з викликами, актами та протоколом про адміністративне правопорушення, що унеможливлювало подання позивачем Книги обліку доходів і витрат, оскільки йому не надіслано жодного запиту за його податковою адресою з вимогою щодо надання даної Книги, а усе листування відповідачем здійснювалось на сторонню неіснуючу адресу. З огляду на викладене, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164-1 КУпАП, а рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП за неподання Книги обліку доходів і витрат, є протиправним та підлягає скасуванню. (а.с.56-58)
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі № 569/16060/17 зазначив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Вказані заявником у адміністративному позові підстави свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на подання позовної заяви, а тому його слід поновити.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2024 року № 4523-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », у зв'язку з отриманням інформації щодо отримання ОСОБА_1 доходів від продажу рухомого майна, від операцій з інвестиційними активами та щодо надходження значних обсягів переказів із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) на рахунок фізичної особи та неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року з метою перевірки достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.11.2024 року №3531/04 36-24-09/2412813990 (а.с.42-47,50-52).
В ході перевірки встановлено, що позивачем в 2023 році здійснювалися операції з інвестиційними активами (пункт 2.5 акту перевірки) та зокрема визначено порушення підпунктом 44.1 пункту 44.3 статті 44 та підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 ПК України, пунктом 1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу №591, яку ведуть фізичні особи - платників податків, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 23 червня 2017 року № 591, в частині не ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку для визначення суми інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, внаслідок її ненадання до перевірки, за яке відповідальність передбачена частиною 1 ст. 164-1 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу № 146 про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 року, фізична особа-платник податків ОСОБА_1 вчинив правопорушення п.44.1 п.44.3 ст. 44, пп. «а» п. 176.1 ст. 176, пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.06.2017 року №591 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» в частині не ненадання до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, суми інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що підтверджено актом перевірки від 13.11.2024 року №3531/04-36-24-09/2412813990, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164 1 КУпАП. (а.с.14)
Постановою № 73 про накладення адміністративного стягнення від 20.12.2024 року притягнуто фізичну особу - платника податків ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 136 грн. (а.с.13)
Відповідно до норм ч. 1 ст. 164-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов'язковою.
КУпАП не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Подальше надіслання копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може слугувати підставою для складання протоколу у відсутності цієї особи.
Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право надати пояснення та викласти свої зауваження щодо змісту протоколу, або викласти мотиви свого відмовлення від підписання, які додаються до протоколу.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами і обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі.
Однак всупереч усіх вищезазначених норм протокол про адміністративне правопорушення № 146 від 06.12.2024 року складений головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Казаковою Л. у відсутності ОСОБА_1 , без ознайомлення з його правами та обов'язками, без можливості надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, чим грубо порушено його право на захист.
Зазначене доводиться як відсутністю підписів особи, яка притягається до відповідальності у відповідних графах протоколів, так і відсутністю відмітки про те, що особа відмовилась від підписання протоколів.
Крім того, посилання представника відповідача на докази про повідомлення ОСОБА_1 про необхідність з'явитися для надання пояснень, та надіслання останньому акту, протоколу та постанови суд відхиляє, оскільки як вбачається з наданих рекомендованих повідомлень, зокрема №0600984621504, №0600992496808, №0600997056350, листи направлялись Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 за поштовою адресою: « АДРЕСА_1 » (а.с. 48-49), однак як вбачається з відповіді №1247422 від 31.03.2025 року з ЄДДР (а.с.20), довідки про внесення відомостей до ЄДДР №1385303-2023 від 24.05.2025 року (а.с.62-63), та копії паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.65) - ОСОБА_1 має зареєстроване у встановленому Законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , що відповідно є і його податковою адресою.
Пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України визначає, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що обставина отримання платником документів має важливе значення, оскільки з цим моментом пов'язується відлік певних строків.
Відтак, усе вищевикладене створило перешкоди ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, реалізувати передбачені законодавством права при розгляді щодо неї справ про адміністративне правопорушення (надавати пояснення і зауваження до протоколів, подавати докази, в тому числі й ті, які підтверджують обставини, що пом'якшують відповідальність, заявляти клопотання тощо).
Внаслідок цього справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянута відповідачем з порушенням визначеної КУпАП процедури, не на підставі всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та їх дослідження у сукупності, зокрема, без врахування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанов.
Правова позиція Верховного Суду щодо наявності підстав для скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення у разі складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладена у постанові Верхового Суду від 12.05.2020 року по справі № 490/236/16-а.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, суд дійшов висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення №73 від 20.12.2024 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки її винесено з порушення процедури встановленої КУпАП.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91) 1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ним постанова скасуванню.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання постанови протиправною задоволенню не підлягають, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний перелік є вичерпним і не передбачає визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправною, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню сума судового збору в розмірі 484,84 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання адміністративної позовної заяви.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 73 від 20 грудня 2024 року, ухвалену Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 136 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-1 КУпАП - скасувати.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Куць