Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/3423/25
Номер провадження1-кп/173/272/2025
іменем України
16 грудня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в ході відкритого підготовчого судового засідання в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12025041430000537 від 16.10.2025) за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: н.п. Чорногірськ, Російська Федерація, громадянка України, із середньою освітою, не працює, неодружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаною про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і діє по теперішній час, 14 жовтня 2025 року, приблизно о 21:00 годині, більш точний час не встановлено, перебувала разом із потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 в приміщенні літньої кухні на території домоволодіння АДРЕСА_1 . Згодом потерпілий заснув на підлозі вказаного приміщення і таким чином залишив без нагляду свій мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi А5» 128 СВ чорного кольору з серійним номером ІМЕі 1: НОМЕР_1 та ІМІЕі 2: НОМЕР_2 загальною вартістю 3 696,30 гри., в чорному чохлі «книжечка» загальною вартістю 157,80 грн. та сім-картками мобільних операторів «лайфселл» з номером НОМЕР_3 загальною вартістю 50 грн. та «Київстар» з номером НОМЕР_4 загальною вартістю 300 грн. Побачивши залишений без нагляду телефон, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна - телефону, що належить потерпілому ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , впевнившись в повній мірі, що за її діями ніхто не спостерігає, підійшла до потерпілого ОСОБА_7 та, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, діючи умисно, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, розуміючи при цьому, що своїми діями вона вчиняє незаконне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, шляхом вільного доступу, дістала з кишені його курточки мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi А5» 128 СВ чорного кольору з серійним номером ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 загальною вартістю 3696,30 грн., в чорному чохлі «книжечка» загальною вартістю 157,80 грн. та сім-картками мобільних операторів «лайфселл» з номером НОМЕР_3 загальною вартістю 50 грн. та «Київстар» з номером НОМЕР_4 загальною вартістю 300 грн., які встановлені в мобільний телефон, який поклала до своєї кишені та в подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяла потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2760/25 від 17 10 2025, матеріальний збиток на загальну суму 4204,10 грн.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з угодою між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 про визнання обвинуваченою ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю, пояснила, що кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь -яких заходів морального чи фізичного впливу до неї не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між нею та прокурором.
Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.
Потерпілий у підготовче судове засідання не з'явився, подав суду заяву провести підготовче судове засідання без його участі.
У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_7 досягнуто та підписано угоду від 05 грудня 2025 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за змістом якої обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за вчинений нею злочину у виді позбавлення волі строком на п'ять років із застосуванням ст. 75 КК України, а саме, звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді позбавлення волі. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченій роз'яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які їй зрозумілі, нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень у вчиненні яких її обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення їй наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченій зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачена просила затвердити угоду.
Щодо покарання, яке узгоджено сторонами, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується негативно, офіційно не працює, не заміжня, не судима, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
За таких підстав, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде достатньою карою для обвинуваченої за вчинене кримінальне правопорушення, та сприятиме виправленню обвинуваченої, а також запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання з випробуванням.
Так як під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 , не обирався і суд дійшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченої від призначеного покарання із встановлення строку випробування та враховуючи, що під час розгляду справи обвинувачена не допускала ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 , при ухваленні вироку.
Цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 05 грудня 2025 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 про визнання нею винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на один рік, поклавши на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi А5» 128 СВ чорного кольору з серійним номером ІМЕі 1: НОМЕР_1 та ІМІ:1 2: НОМЕР_2 , в чорному чохлі «книжечка», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 залишити у його власності.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченій. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому.
Суддя ОСОБА_1