Справа № 932/7309/25
Провадження № 1-кп/932/916/25
10 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду мста Дніпра угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050020000384 від 16 червня 2025 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старшого стрільця взводу охорони батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , військове звання молодший сержант, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_5 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме з рідним братом ОСОБА_7 (обвинувальний відносно якого направлений до суду у кримінальному провадженні №62025050020000071 від 25.01.2025) та матір'ю - ОСОБА_8 (обвинувальний відносно якої направлений до суду у кримінальному провадженні №62025050020000385 від 16.06.2025), 06 жовтня 2023 року, у невстановленому розслідуванням місці, шляхом подачі заяви на ім'я в.о. командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_9 , про виплату грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення у відповідності до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ями військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 30.11.2016 № 884 у зв'язку із зникненням безвісти молодшого сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначили завідомо неправдиву інформацію щодо зникнення безвісти ОСОБА_5 , достовірно володіючи інформацією про місце перебування останнього, повідомили завідомо неправдиву інформацію та запросили здійснювати в подальшому перерахування виплат, належних молодшому сержанту ОСОБА_5 , а саме основних, щомісячних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення на доданий до заяви рахунок 262016400953561065, на підставі чого з 28 жовтня 2023 року по 14 листопада 2024 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 незаконно отримали від військової гвардії України на рахунок НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ) відкритий В АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , грошові кошти у сумі 884311,49 грн., розпорядившись ними, шляхом зняття готівкових коштів, чим спричинили державі збиток на вказану суму.
Своїми умисними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України.
31 жовтня 2025 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62025050020000384 від 16.06.2025 року, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за згодою потерпілого, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою ОСОБА_5 під час судового провадження зобов'язався беззастережно та в повному обсязі визнати свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України. Сторони узгодили покарання за ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому ОСОБА_5 , якому роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на призначення узгодженого покарання.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому діянні та сприяв судовому провадженню; також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом; йому роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Також судом з'ясовано, що потерпілий (військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України), відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, надалв письмову згоду прокурору на укладення даної угоди про визнання винуватості.
Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статі Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий; на обліку у лікаря психіатра не перебуває; під наглядом у лікаря нарколога не знаходиться; активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення; добровільно відшкодував завданий кримінальним правопорушенням збиток; у скоєному щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодування завданий кримінальним правопорушенням збитку та щире каяття у скоєному.
Враховуючи, що угода про визнання винуватості була укладена обвинуваченим добровільно, відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, форма та зміст угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, яке відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є достатньою для його виправлення та попередження скоєнню нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника та за згодою потерпілого.
Цивільний позов не пред'являвся.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, -
Угоду про визнання винуватості, що укладена 31 жовтня 2025 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 190 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 жовтня 2025 року покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Обов'язок нагляду за засудженим ОСОБА_5 покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Речовий доказ по справі: мобільний телефон «OPPO A3» із сім-картою НОМЕР_6 , який зберігається у камері схову речових доказів ТУ ДБР, розташованому у м. Краматорську, - повернути за належністю ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя