16 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 754/3531/25
провадження № 61-15694зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Краснощокова Євгенія Віталійовичавід участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду України про відшкодування моральної шкоди, за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 11 грудня 2025 року,
16 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду (провадження № 61-12797ск25).
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. визнано необґрунтованою. Заяву про відвід суддів Верховного Суду передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. від 11 грудня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. відмовлено.
12 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 11 грудня 2025 року.
У змісті заяви про відвід висловлено заперечення проти того, щоб суддя Краснощоков Є. В. розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1., що по суті є заявою про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Стаття 37 ЦПК України закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За змістом статті 427 ЦПК України питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами вирішує суддя (суддя-доповідач).
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ найважливішим є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості в демократичному суспільстві. Наявність безсторонності у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції оцінюється за двома критеріями: суб'єктивним, тобто з огляду на особисте переконання або поведінку конкретного судді у конкретній справі, і об'єктивним, тобто з урахуванням того, чи надає суд достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини вважати, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. Belukha v. Ukraine, № 33949/02, від 09 листопада 2006 року, §§ 49, 50, 52).
Доводи заяви ОСОБА_1. про відвід судді Краснощокова Є. В. по суті зводяться до його незгоди із прийнятим процесуальним рішенням про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу. Заява не містить зазначення підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, зокрема, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. Тому заявлений відвід є необґрунтованим.
З урахуванням необґрунтованості заявленого відводу, питання про відвід суддів, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного СудуКраснощокова Є. В. від участі в розгляді справи № 754/3531/25 визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Краснощокова Є. В. передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков