16 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 363/3878/20
провадження № 61-12133ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимири Вікторовича, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Вишгородського району Київської нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року,
19 червня 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору та подання додаткових обґрунтувань поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення з наданням підтверджуючих документів.
На виконання вищевказаної ухвали Верховного Суду позивачкою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якому вона посилається на ті ж підстави для такого поновлення, що й і у раніше поданому клопотанні.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року в задоволенні клопотання заявниці про звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, продовжено строк на усунення недоліків її касаційної скарги.
09 грудня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, про звільнення від сплати судового збору.
В тексті заяви заявниця заявляє відвід судді Верховного суду Пархоменку П. І., який мотивований тим, що вказаний суддя в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 21 жовтня 2025 року втретє поспіль не розглянув клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги (не завершив розгляд ухваленням рішення в резолютивній частині ухвали).Такі дії судді викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І.визнано необґрунтованою.
На виконання вимог статті 33 та частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді Пархоменка П. І. згідно з протоколом автоматизованого розподілу передано судді Верховного Суду Сакарі Н. Ю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи ОСОБА_1 щодо наявності підстав для відводу судді Верховного Суду Пархоменка П. І. зводяться до незгоди з процесуальними діями вказаного судді під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заявниці, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода з процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу.
Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні, оскільки заявницею не надано доказів існування об'єктивних обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Верховного Суду Пархоменка П. І.
Керуючись частиною другою статті 36, статтею 40 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. у справі № 363/3878/20 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимири Вікторовича, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Вишгородського району Київської нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара