01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 712/11352/21
провадження № 61-14456ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети «Черкаський край», головного редактора газети «Черкаський край» ОСОБА_9 про визнання дій щодо прославлення фашизму протиправними, захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди та
18 листопада 2025 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з пунктами 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
За пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року в справі
№ 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) висновувала, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності в справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції»
від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і
№ 18589/02)).
Подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 07 квітня 2021 року в справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22).
У касаційній скарзі заявник вживає зневажливі висловлювання, які непритаманні для написання ділових документів, що відображають зневажливе ставлення заявника до судової гілки влади, інших учасників справи, надає зневажливу, іронічну оцінку процесуальних дій та рішень у справі, а також особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо під час оформлення процесуального документа.
Зокрема, заявник зазначає:
«… ОСОБА_2 своєю відмовою дати оцінку обмеженням конституційних прав дискримінацію права позивача гарантованого ст. 22 Конституції України, тобто непряме запросила до анархії як сам суд, так і відповідачів.», «…випливає із протиправних вчинків ОСОБА_3 , а тому не розглядати цю скаргу як особистий випад - справа в фаховості, а не в особистості.», «04.10.2024р. ОСОБА_4 здійснено змову з керівником Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області ОСОБА_6 з метою проведення провокацій…», «Коли суддя зайшла до залу невідому, але о 10.43.29год. підключено самозванця
ОСОБА_5 , …», «Це ж знущання ОСОБА_4 над ЦПК України ісадизм над позивачем!», «10.52.11год. ОСОБА_1 ображає «склад суду», це реакція на моє питання до двох істуканів - який дебіл вас сюди прислав із якою метою?!», «Керівник ТУ судової охорони ОСОБА_6 злочинно не видає мені для вивчення копії диску відеозапису судового засідання камерою одного з конвойного, так як саме він є тим дебілом.», «…, що є доказом злочинної ініціативи судді в обмеженні конституційних прав та свобод інваліда 2 групи від трудового каліцтва, …», «…, так як для беззаконниці ОСОБА_7 не існують правові норми ЦПК України, що є підтвердженням факту провокації ?», «…, але, на мою думку, є такий склад злочину, як чергове зловживання службовим становищем ОСОБА_7 по приниженню моєї честі і гідності шляхом невиконання процесуальних норм.», «Враховуючи таке злочинне ставлення до виконання своїх посадових обов'язків я 25.09.25р. провів текс на вошивість (додатки №№4,5) і ОСОБА_8 його успішно здав…», «…, з перших хвилин спілкування встановив, що хамовита ОСОБА_4 любить знущатися наді мною, показувати свою владу. А після отримання так званої ухвали на заяву про її відвід побачив її неграмотність.», «…але суддя спеціально організувала провокацію….», «Зате через абзац кричущий злочин, як біс з табакерки, появляється, цитую: «З пояснень представника відповідача (якого? Їх у позові два! - М.Г.) в судовому засіданні вбачається…» Прекрасний зразок шизофренії.», « ОСОБА_7 розуміє і порушує, тобто вчиняє злочин із заздалегідь наміченою метою.», «… ОСОБА_4 не тільки не належно виконуєте свої обов'язки перед громадянами, а й іде на злочини проти правосуддя!!» (мову оригіналу збережено).
Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 касаційної скарги в такій редакції виявом неповаги до суду тазловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим його касаційну скаргу необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети «Черкаський край», головного редактора газети «Черкаський край» ОСОБА_9 про визнання дій щодо прославлення фашизму протиправними, захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська