11 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 703/3089/24
Провадження № 61-13326св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ракоїд Людмили Вячеславівни на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2025 року в складі судді Ігнатенко Т. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 рокув складі колегії суддів Василенко Л. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, Орган опіки та піклування Смілянської міської ради Черкаської області, про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що в період з 12 грудня 2013 року до 27 листопада 2023 року вона перебувала у шлюбі зі ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4 .
20 червня 2023 року судовим наказом Соснівского районного суду м. Черкаси зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на дітей, які відповідач не сплачує.
Діти перебувають на її утриманні, на вихідні їздять до відповідача, який перешкоджає їй в спілкуванні з дітьми та досить часто не повертає дітей.
Вона занепокоєна тим, що діти не мають постійного місця проживання, наразі триває навчальний процес та вони мають відвідувати навчальні заклади, продовжувати навчання, належним чином харчуватись, потребують турботи та виховання, оздоровлення та, в разі необхідності, лікування.
Позивачка є фізичною особою-підприємцем, має постійне місце роботи та стабільний заробіток, який є необхідним для утримання дітей, сплачує необхідні податки та збори. Відповідач неодноразово був притягнутий до кримінальної відповідальності.
Вважає, що проживанням саме з нею дітям буде забезпечено належний догляд, розвиток, піклування, тому просила визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір'ю ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24 червня 2025 року рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області в задоволенні позову відмовлено.
01 жовтня 2025 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що і позивачка, і відповідач мають бажання та можливість виховувати дітей і піклуватися про них. Водночас висновок органу опіки та піклування і думка малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчать про більшу значимість для них їх батька та меншу значимість для них їх матері. Діти звикли ходити до навчальних закладів за місцем їх проживання з батьком, мають багато друзів, а батьком ОСОБА_2 створено належні умови для проживання, виховання і розвитку дітей, та відсутні обставин, які б свідчили, що проживання дітей із їх батьком не сприятиме забезпеченню їх розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ракоїд Л. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах:
- Верховного Суду від 03 травня 2022 року в справі № 950/569/20, про те, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, перешкоджаючи матері у спілкуванні із дочкою, позбавляє її як належної опіки і виховання з боку матері, так і порушує їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини;
- Верховного Суду від 22 грудня 2021 року в справі № 554/1124/20, про те, що згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини;
- Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 та ін. про те, що під час розгляду справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Вважає, що суди попередніх інстанцій проігнорували пояснення самого відповідача та допитаної дочки про те, що ними піклується не батько, а цивільна дружина відповідача. Саме цивільна дружина відводить дітей на навчання, опісля виключно вона займається питаннями харчування та піклування дітьми. Водночас цивільна дружина чинить перешкоди у спілкуванні дітьми з матір'ю, забороняючи бачитись чи спілкуватись телефоном.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Сподинюк Л. С. зазначила, що постанови Верховного Суду, на які посилається представник позивачки в касаційній скарзі не є релевантними до спірних правовідносин. Суди попередніх інстанції надали оцінку доказам у справі, врахували думку дітей та зробили обґрунтований висновок про відмову в позові.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 12 грудня 2013 року до 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі (т. 1, а. с. 18, 19).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 11).
Згідно з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 11 жовтня 2018 року за № 7111-2100734-2018 ОСОБА_1 з 05 лютого 2014 року зареєстрована за адресою: кв. АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 8 зворот).
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади від 27 травня 2024 року за № 2024/006176522, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18 червня 2014 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 17).
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого місця проживання не має.
12 травня 2014 року вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області в справі №703/6407/13-к (провадження №1-кп/703/28/14) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні 08 липня 2012 року злочину, передбаченого частиною першою статті 296 Кримінального кодексу (далі - КК) України, і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі статті 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.
20 червня 2023 року Соснівським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ у справі № 712/6006/23 (провадження № 2-н/712/501/23) за заявою ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду - з 16 червня 2023 року до досягнення дітьми повноліття (т. 1, а. с. 12).
З довідки від 10 травня 2024 року № 67, складеної Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 73 «Мальвіна» Черкаської міської ради, яка видана ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зарахований в дошкільний навчальний заклад з 01 червня 2023 року (т. 1, а. с. 13).
Відповідно до довідки від 29 квітня 2024 року № 214, складеної Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 30 Черкаської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ученицею 4-В класу Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Черкаської міської ради Черкаської області (т. 1, а. с. 14).
Згідно з довідкою від 30 травня 2024 року № 287, складеною Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 30 Черкаської міської ради Черкаської області, яка видана ОСОБА_1 , протягом навчання дочки в школі мати постійно бере участь в шкільному житті, звертається до класного керівника, цікавиться навчанням дитини, відвідує школу, присутня на батьківських зборах (т. 1, а. с. 15).
Із довідки від 03 червня 2024 року № 88, складеної Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 73 «Мальвіна» Черкаської міської ради, яка видана ОСОБА_1 , вбачається, що за час перебування дитини ОСОБА_4 у навчальному закладі матір приводила і забирала сина (т. 1, а. с. 16).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01 квітня 2024 року за № 372240693, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алєксєєвою І. Ю. 07 лютого 2023 року прийнято рішення про державну реєстрацію на підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2023 року, який посвідчений цим же приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 555, права власності ОСОБА_1 на кв. АДРЕСА_3 (т. 1, а. с. 20).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 03 червня 2024 року за № F1419103, ОСОБА_1 у четвертому кварталі 2023 року була фізичною особою-підприємцем та отримувала дохід (т. 1, а. с. 23).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування м. Черкас про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 22 жовтня 2024 року № 155506-01-21 матір'ю дітей ОСОБА_1 створені умови для проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1, а. с. 79, 80, 91-93).
20 вересня 2024 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (орендар), з іншої, укладено договір оренди кв. АДРЕСА_4 загальною площею 60 кв. м строком до 01 травня 2025 року (т. 1, а. с. 147-149).
Згідно з характеристикою від 05 грудня 2024 року № 376, складеною Смілянським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І ступеня-гімназія імені В. Т. Сенатора» (з дошкільним підрозділом) Смілянської міської ради Черкаської області, з 02 вересня 2024 року ОСОБА_3 навчається в Смілянському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія імені В. Т. Сенатора» (з дошкільним підрозділом). За час навчання зарекомендувала себе здібною, організованою і старанною ученицею. Упродовж періоду з 02 вересня 2024 року дотепер має поточні бали «8», «11». Дівчина серйозно ставиться до навчальних занять, відвідує їх регулярно. На уроки не запізнюється. Систематично виконує домашні завдання. Має хорошу пам'ять, що допомагає дівчині швидко засвоювати програмний матеріал. Мова розвинена: у ОСОБА_3 багатий лексикон, усна і письмова мова грамотна, образна. Вміє чудово переказувати прочитаний матеріал. У дівчинки переважає стійка увага, вона досить легко вміє переключатися з одного виду діяльності на інший. Найбільш виражені гуманітарні здібності. Улюблені предмети - історія, українська мова, українська література, іноземні мови. Громадські доручення виконує сумлінно, переживає за успіхи колективу, цілеспрямована. З відповідальністю ставиться до доручень учителів. Є активною учасницею шкільних заходів. До лідерства не прагне, вміє працювати в команді. Тактовна, доброзичлива, комунікабельна, охайна, має почуття смаку та стилю. Серед однокласників користується авторитетом та має багато друзів у класі. До старших ставиться з повагою. Шкідливих звичок не має. Негативним впливам не піддається, має свою власну думку і вміє її відстоювати. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 приділяють належну увагу вихованню дочки (т. 1, а. с. 102, 143).
Із характеристики від 05 грудня 2024 року № 375 вбачається, що з 02 вересня 2024 року ОСОБА_4 відвідує Смілянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія імені В. Т. Сенатора (з дошкільним підрозділом). Період адаптації пройшов благополучно: не хворів, швидко звик до дітей та дорослих. У дитини не було пропусків відвідування закладу без поважної причини. Дитина завжди охайна, доглянута, емоційно врівноважена. ОСОБА_4 виховується в повній сім'ї, де вихованням дитини займається тато ОСОБА_2 та мама ОСОБА_1 . Батьки завжди цікавляться, як почувається дитина в садочку, який у дитини настрій протягом дня. Мама і тато завжди виконують рекомендації вихователів, консультуються, якщо виникають питання щодо виховання дитини, регулярно відвідують батьківські збори, беруть активну участь в житті групи (т. 1, а. с. 103, 144).
Відповідно до довідки від 05 грудня 2024 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством (далі - КНП) «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться під наглядом з 02 вересня 2024 року, задекларована у лікаря-педіатра (т. 1, а. с. 106).
Згідно з довідкою, виданою 05 грудня 2024 року КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської міської ради, ОСОБА_4 знаходиться під наглядом з 02 вересня 2024 року, задекларований у лікаря-педіатра (т. 1, а. с. 107).
Згідно з актом опитування сусідів, який складений 11 грудня 2024 року мешканцями будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживають разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з вересня 2024 року за адресою: кв. АДРЕСА_4 , Платон та батьки охайні та доброзичливі, діти бачать в своїх батьках незаперечний авторитет і приклад доброзичливої поведінки. Батьки достатньо часу проводять з дітьми, часто ходять на прогулянку. Сім'я не має матеріальних труднощів, діти та батьки забезпечені всім необхідним. Беззаперечно можна стверджувати, що діти отримують достатньо піклування та любові. Діти ввічливі та чемні (т. 1, а. с. 104, 105, 140, 141).
У акті опитування сусідів від 14 грудня 2024 року, який складений мешканцями с. Ротмістрівки, зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у період з грудня 2023 року до вересня 2024 року проживали разом з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 . Платон часто відвідував садок у м. Черкасах з грудня 2023 року до березня 2024 року. ОСОБА_7 навчалась у школі в м. Черкасах до травня 2024 року. За час проживання в с. Ротмістрівці діти та батьки позитивно себе зарекомендували. Батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконують фактичну роль у вихованні дітей. У сім'ї правильно розподілені обов'язки та основи побутових, соціальних та фінансових функцій. Діти та батьки соціально стійкі та матеріально забезпечені, охайні та доброзичливі. Діти отримують достатньо піклування та любові, підтримки від батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Діти виховуються в повній сім'ї. Діти радісні та активні. Батьки зацікавлені в успіхах та навчанні дітей. Платон та ОСОБА_7 разом з батьками проживають за адресою: кв. АДРЕСА_4 навчається в гімназії ім. Сенатора в 5-А класі, Платон в дошкільному закладі. Позитивно зарекомендували себе, добре навчаються, ввічливі, чемні та відповідальні (т. 1, а. с. 142).
Із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10 грудня 2024 року за № 58411928709, ОСОБА_2 з 09 грудня 2024 року є фізичною особою-підприємцем (т. 1, а. с. 145).
16 грудня 2024 року між ОСОБА_10 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарований) укладено договір дарування 13/50 частки в праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Новіковим І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 6873 (т. 1, а. с. 150-152).
25 лютого 2025 року рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 127 «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з батьком» затверджено висновок щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_2 , враховуючи інтереси дітей (т. 1, а. с. 175).
У висновку щодо визначення місця проживання малолітніх зазначено, зокрема, що батько малолітніх ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Фактично разом з дітьми та цивільною дружиною проживає в квартирі, що винаймається за адресою: кв. АДРЕСА_4 . Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов, складеного працівниками служби у справах дітей, встановлено, що за місцем проживання батька дітей створено належні умови для проживання та виховання дітей. За місцем проживання характеризується позитивно. ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та має стабільний офіційний дохід. Під час засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 підтвердив своє бажання визначити місце проживання дітей разом з ним, оскільки вважає, що це відповідатиме найкращим інтересам дітей, які наразі за власним бажанням проживають з ним та не висловлюють наміру проживати з матір'ю в м. Черкасах. Він повністю здійснює батьківські обов'язки щодо їх утримання, догляду, виховання та розвитку. Діти, на думку батька, проживають в атмосфері любові, турботи та захисту. Також зазначив, що жодним чином не чинить перешкод у спілкуванні матері з дітьми та не налаштовує дітей негативно щодо колишньої дружини.
Батько та мати малолітніх Сторчових мають постійне місце роботи, задовільний стан здоров'я, стабільний дохід та позитивні характеристики, що надає їм рівноправну можливість для матеріального забезпечення та належного виховання дітей, проте між колишнім подружжям не досягнуто згоди про місце проживання дітей.
Також встановлено, що батьком створені сприятливі умови для проживання та навчання дітей, він піклується про їх всебічний розвиток. Дочка відвідує гурток повітряної гімнастики, син відвідує заняття з тхеквандо. Батько є авторитетом та значимою людиною в житті дітей. Мати дітей ОСОБА_1 є менш значимою в житті дітей, але вона також приймає участь у вихованні дітей. Діти зазначили, що спілкуються з матір'ю нечасто. Спілкування матері з дітьми відбувається як правило в кафе, але в присутності батька або його цивільної дружини (за ініціативи батька).
Зазначено, що зміна дітьми умов життя, оточення та місця проживання призведе до негативних наслідків та не буде відповідати волевиявленню та інтересам дітей. Також важливим наразі є місце навчання дітей, їх сталі соціальні зв'язки та проживання з батьком.
Судимість ОСОБА_2 за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2014 року у справі №703/6407/13-к (провадження № 1-кп/703/28/14 є знятою та погашеною, що було враховано Органом опіки та піклування Виконавчого комітету Смілянської міської ради під час складення вищевказаного висновку, про що повідомив представник органу опіки безпосередньо в судовому засіданні суду першої інстанції.
На підставі викладеного служба у справа дітей зробила висновок, що за обставин, які склались, батько має переважне право на визначення місця проживання дітей з ним, оскільки це відповідатиме найкращим інтересам малолітніх дітей, а тому доцільно визначити місце їх проживання разом з батьком ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 176, 177).
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» за № ФОВМ-003634705 ОСОБА_11 на території України станом на 14 квітня 2025 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, відомості про розшук - відсутні (т. 1, а. с. 202).
Малолітня ОСОБА_3 у присутності представника Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Смілянської міської ради Смаляного М. В. та представників сторін, за відсутності позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , у судовому засіданні в суді першої інстанції пояснила, що вона проживає спільно з батьком. Після розлучення батька та мами вона проживала з мамою, а батько забирав її та брата на вихідні. Вона хотіла проживати разом з батьком, про що йому неодноразово про це казала, внаслідок чого вона з ним домовилася, що з кінця весни 2024 року, після закінчення школи, вона бути жити з ним, якщо матиме бажання, якщо захоче буде приїздити до мами. З мамою вона розмовляла про це та повідомляла їй, що бажає проживати з батьком, але вона казала, що в неї є мама, тому будь з мамою. Їй комфортно разом з батьком. У неї є братик, якому виповнилося 5 років, який також проживає з батьком. Братику також комфортно проживати з батьком та він завжди радіє, коли батько приїздить додому з роботи. Вона ходить до школи, а братик до садочку. ЇЇ школа знаходиться недалеко від місця її проживання, йти приблизно 2 хвилини. У школі в неї є багато друзів. У школі в м. Черкасах у неї було не дуже багато друзів. Хоче залишитися проживати разом з батьком. Мама не каже, що вона любить її та братика. Про неї та братика, окрім батька, піклується мама ОСОБА_12 , якою в них добрі, дружні стосунки. ОСОБА_13 допомагає робити як батько, так і мама ОСОБА_12 . Однозначно має бажання проживати разом з батьком. Мама ОСОБА_14 приїжджає до них, однак не часто. Коли мама ОСОБА_14 приїздить, то батько каже, що якщо хочете, можете йти з нею, якщо ні, то можете не йти. Якщо мама ОСОБА_14 приїздить, вона та братик з нею спілкуються. Спілкування відбувається в кафе. За мамою ОСОБА_14 не сумує та бажання повертатися до неї не має. Коли проживала з мамою ОСОБА_14 , то остання постійно була зайнята та працювала на комп'ютері. Був випадок, що вона не мала бажання повертатися додому, оскільки вдома не було чого їсти, внаслідок чого вона сама придбала собі піцу, щоб поїсти, за кошти, які батько перерахував їй на картку. Мама ОСОБА_14 розсердилася, що вона не поділилася з нею піцою, у зв'язку з чим коли мама приготувала борщ, вона їй не дала його їсти. Вони використовує для спілкування соціальні мережі та у цих мережах у неї в друзях є мама ОСОБА_14 . В соціальних мережах вона з мамою ОСОБА_14 не спілкується. ОСОБА_15 ОСОБА_14 іноді їй дзвонить та вона постійно бере слухавку. ОСОБА_15 ОСОБА_14 їй не пише. Батько не забороняє спілкуватися з мамою ОСОБА_14 . У неї немає бажання телефонувати мамі ОСОБА_14 . Одного разу вона не приїхала у понеділок після вихідних додому до мами ОСОБА_14 , оскільки в неї був день народження та вона хотіла погуляти. Були випадки, коли вона не бажала повертатися у понеділок до м. Черкас, однак розуміла, що скоро знову буде п'ятниця та її забере батько з мамою ОСОБА_12 . До школи її водили батько та мама ОСОБА_12 , однак дотепер вона ходить самостійно з друзями, оскільки їй вже 11 років та йти до школи 2 хвилини. ОСОБА_16 у садочок возить на автомобіль батько, а також водить мама ОСОБА_12 . Батько приходить з роботи увечері, приблизно о 18 чи 19 годині, може прийти в обід, а може взагалі залишитися вдома, коли немає роботи. На даний час вони проживають у квартирі, водночас батько будує будинок. У квартирі вона живе з часу коли переїхала до батька. У бабусі вони проживали приблизно три неділі, у той час коли приїздили до батька на вихідні дні. Не бажає переїздити до мами ОСОБА_14 , оскільки коли вона хотіла вдіти дублянку, яку купила їй мама ОСОБА_12 , мама ОСОБА_14 сказала, щоб вона вділа весінню куртку, в якій їй соромно було ходити до школи, так як вчителька при всьому класі казала їй, щоб вона носила пакет з собою для цієї куртки. Через зазначене мама ОСОБА_14 забрала в неї телефон та сказала, що вона піде до школи без телефону, а дублянку кинула на холодний балкон. Вона пішла на балкон, щоб взяти дублянку. Коли вона зайшла на балкон, мама ОСОБА_14 зачинила її на ньому, внаслідок чого вона залишилася там та сиділа плакала. В цей час мама ОСОБА_14 сиділа за комп'ютером та навіть не написала вчителю, що вона запізниться до школи. Оскільки на балконі було холодно, вона вдягнула дублянку. Також коли її брат не слухався, мама ОСОБА_14 запирала його в туалеті. Коли вона проживала з мамою ОСОБА_14 , в них були непорозуміння. На даний час мама ОСОБА_14 нормально з нею спілкується. Мама ОСОБА_14 приїздить до неї з братом на годину чи півтори години. Бажання приїздити до мами ОСОБА_14 на вихідні вона не має, так як вважає, що нічого у їх стосунках не змінилося.
Спеціаліст Смілянського міського центру соціальної служби ОСОБА_17 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що безпосередньо нею здійснювалося психологічне дослідження щодо ставлення дітей до батьків, якими є сторони в цій справі. Під час спілкування з дітьми останні пояснили, що мама не відпускала їх до батька. Яким чином діти стали проживати з батьком, діти не розповідали. З дітьми вона спілкувалася наодинці, у спеціально облаштованій для цього кімнаті, без присутності батьків чи інших осіб. Дітей привела на спілкування цивільна дружина їх батька. Було з'ясовано питання, чому дітей привів не батько, а цивільна дружина, та отримано відповідь, що батько в цей час був на роботі. Під час обстеження умов проживання дітей, в якому вона також приймала участь, у квартирі були присутні як батько, так і його цивільна дружина, яка і привела дітей. З самого народження формується прив'язаність, прихильність до батьків, і якщо один з батьків менше приділяє увагу дітям, відтак дитина буде менше прив'язаного до нього. У спілкуванні з сином сторін ОСОБА_18 вона бачила більшу прив'язаність до батька. Змінити прихильність дитини до одного з батьків можливо, але для цього необхідно, щоб з нею постійно працював психолог. У дітей був травматичний досвід проживання з мамою. Діти не заперечують проти спілкування та зустрічей з мамою, однак проживати з нею на даному етапі не хочуть. Мама за бажання може відновити контакт з дітьми та їх прихильність.
Спеціаліст Смілянського міського центру соціальної служби ОСОБА_19 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що нею разом з іншими членами комісії обстежувалися умови проживання дітей сторін та здійснювалася психологічна оцінка сімейного кола, в якому проживають діти. Під час обстеження умов проживання дітей у квартирі були присутні батько та його цивільна дружина. Їй було відомо, що з відповідачем та дітьми проживає цивільна дружина відповідача, так як перед відвідуванням сім'ї була зібрана загальна інформація та відбулося спілкування зі службою у справах дітей. Діти позитивно відгукувалися про цивільну дружину відповідача, вони повністю психологічно та фізично підтверджували, що остання гарно відносить до них, вони з нею мають довірливі стосунки та вона повністю забезпечує їх психологічні потреби, на момент, коли проводилося обстеження.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Відповідно до статті 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону № 2402-III).
У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. (частини перша, друга статті 160 СК України).
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).
Під час визначення місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні в справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці всіх обставин в їх сукупності, оскільки не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. Такі висновки сформульовані Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19.
Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об'єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Під час оцінки та визначення найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров'я; (е) право дитини на освіту. Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, в постановах від 06 серпня 2025 року в справі № 172/491/22, від 30 квітня 2025 року в справі № 756/6412/23 та ін.
У частині четвертій-шостій статті 19 СК України закріплено, що під час розгляду судом спорів щодо, зокрема, місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
За загальним правилом, передбаченим статтею 19 СК України та статтею 56 ЦПК України, у спорах між батьками про визначення місця проживання малолітньої дитини участь органу опіки і піклування є обов'язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати суду письмовий фаховий висновок щодо розв'язання спору.
У статті 171 СК України закріплено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Частина друга статті 171 СК України містить випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов'язково. До таких випадків належить, зокрема вирішення питання про позбавлення батьківських прав.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що дитина є суб'єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя (див. постанову від 09 квітня 2025 року в справі № 643/7307/20).
Під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків. Крім того, коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, та при цьому не травмувати психіку дитини та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди (висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року в справі № 185/6994/15, від 14 травня 2025 року в справі № 729/694/24).
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 562/1686/18 наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення місця проживання дітей разом з нею з тих підстав, що вважає, що саме проживанням з нею дітям буде забезпечено належний догляд, розвиток, піклування, оскільки саме мати здійснює піклування та матеріальне забезпечення дітей, їм буде забезпечено виховання, стабільний психологічний стан та належні умови для зростання, навчання, розвитку.
Суди в справі встановили та матеріалами справи підтверджено, що як позивачка, так і відповідач мають у власності житло, проте проживають за іншими адресами, де створені належні умови для проживання дітей. Проживаючи як з матір'ю, так із батьком діти постійно відвідують навчальні заклади, позитивно характеризуються за місцем навчання. Обставин, які б унеможливлювали проживання дітей, як з позивачкою ОСОБА_1 , так і з відповідачем ОСОБА_2 , з урахуванням створення ними належних умов для проживання, виховання та розвитку дітей, не встановлено.
Водночас із висновку щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, зокрема, що батько є авторитетом та значимою людиною в житті дітей. Мати дітей - ОСОБА_1 є менш значимою в житті дітей, але вона також приймає участь у їх вихованні. Зазначено, що зміна дітьми умов життя, оточення та місця проживання призведе до негативних наслідків та не буде відповідати волевиявленню та інтересам дітей. Також важливим наразі є місце навчання дітей, їх сталі соціальні зв'язки та проживання з батьком.
Служба у справа дітей виснувала, що батько має переважне право на визначення місця проживання дітей з ним, оскільки це відповідатиме найкращим інтересам малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, малолітня ОСОБА_3 , яка досягла 10 років, під час розгляду справи судом першої інстанції, висловила думку, відповідно до якої вона бажає проживати разом з батьком - відповідачем ОСОБА_2 , за місцем проживання якого вона ходить до школи, де має багато друзів, та не бажає проживати разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 , і навела конкретні обставини, на яких ґрунтується така думка.
Під час розгляду справи було заслухано спеціаліста Смілянського міського центру соціальної служби ОСОБА_17 та спеціаліста Смілянського міського центру соціальної служби Рубцову Д. С., які здійснювали психологічне дослідження щодо ставлення обох дітей до батьків та психологічну оцінку сімейного кола, які підтвердили, що обоє дітей під час спілкування висловлювали бажання проживати разом з батьком ОСОБА_2 .
Зазначені висновки спеціалістів позивачка не спростувала, клопотань про повторне з'ясування думки малолітніх дітей про визначення їх місця проживання не заявляла.
Доводи позивачки, що ОСОБА_2 не сплачує аліменти, які стягнуті судовим наказом Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2023 року у справі № 712/6006/23, провадження № 2-н/712/501/23 з 16 червня 2023 року до досягнення дітьми повноліття не заслуговують на увагу, оскільки позивачкою не надано доказів наявності заборгованості зі сплати аліментів.
Щодо доводів позивачки, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово був притягнутий до кримінальної відповідальності, суд апеляційної інстанції зазначив, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2014 року відповідача засуджено за вчинення 08 липня 2012 року кримінального правопорушення, а саме його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі статті 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочині і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.
Згідно з положенням пункту 1 частини першої статті 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
Будь-яких доказів, що відповідач ОСОБА_11 у подальшому (тобто за останні більш ніж 10 років) притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, позивачка не надала, незважаючи на те, що наголошувала, що відповідач притягувався до кримінальної відповідальності неодноразово.
Крім того, позивачкою не надано доказів: протиправної поведінки батька стосовно малолітніх дітей: того, що зміна місця проживання дітей відбулася примусово; що відповідач будь-яким чинить перешкоди в спілкуванні ОСОБА_1 з дітьми.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України в попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв'язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень (постанова Верховного Суду від 29 липня 2025 року в справі № 288/1595/13).
У справі, що переглядається, суди надали належну оцінку доказам: кожному окремо та доказам у їх сукупності, врахували ставлення батьків до виконання ними батьківських обов'язків, думку дітей, збереження стабільності в оточенні дітей (відвідування за місцем проживання батька навчальних закладах, наявність у дітей там друзів,) що мають суттєве значення для вирішення справи, у результаті чого ухвалили законні та вмотивовані рішення про відмову в позові.
Відмова в позові не позбавляє матір дітей права піклуватись про них, спілкуватись, брати участь в їх житті, проявляти материнську любов та виконувати батьківські обов'язки, що мають усвідомлювати обоє батьків. У разі порушення прав того з батьків, хто проживає окремо, на участь у вихованні дитини, він не позбавлений права на судовий захист у спосіб, визначений статті 159 СК України.
За істотної зміни обставин сторони мають право ініціювати визначення іншого порядку фізичної опіки щодо дитини (див. постанову Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 686/31442/24).
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, повно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості. Проте в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі судові рішення в оскаржуваній частині підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ракоїд Людмили Вячеславівни залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська