Справа № 199/16402/25
(3/199/7869/25)
іменем України
16 грудня 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «ВЕРІТАС АЛЬФА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП,
08.12.2025 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями 08.12.2025 вказану справу передано в провадження головуючого судді Дяченко І.В.
Так, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучі директором ТОВ «ВЕРІТАС АЛЬФА» (код ЄДРПОУ 30509394), занизив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 1105414,03 гривень, а саме: за 2022 рік в сумі 229265,83 гривень; за 2023 рік в сумі 425376,30 гривень; за 2024 рік в сумі 450771,90 гривень, чим своїми діями порушив п. 266.1, п. 266.2, п. 266.3, п. 266.4, п. 266.5, п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України.
Крім того ОСОБА_1 , будучі директором ТОВ «ВЕРІТАС АЛЬФА» (код ЄДРПОУ 30509394), не подав податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022-2024 роки, у зв'язку з наявністю об'єктів оподаткування, а саме: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1733645012101, чим своїми діями порушила п.п. 16.1.3 п. 16 ст. 16, п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, що підтверджено актом перевірки № 3517/04-36-07-12/30509394 від 13.08.2025, відповідальність передбачена ч. 1 ст.1631 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою від 08.12.2025, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 (справа №11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпро, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, повністю підтверджена наступними доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення № 1570 від 18.08.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Особа що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , будучи запрошеним повідомленням ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 769/3/04-36-07-12-05 від 02.09.2025, для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення не з'явився, про що складено акт від 18.09.2025 № 1339/04-36-07-12;
- витягом з акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВЕРІТАС АЛЬФА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо правильності нарахування, обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022-2024 роки, відповідно до якого встановлено, що ТОВ «ВЕРІТАС АЛЬФА», директором якого є ОСОБА_1 , занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 1105414,03 гривень, а саме: за 2022 рік в сумі 229265,83 гривень; за 2023 рік в сумі 425376,30 гривень; за 2024 рік в сумі 450771,90 гривень. Крім того директором ТОВ «ВЕРІТАС АЛЬФА» ОСОБА_1 не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022-2024 роки, у зв'язку з наявністю об'єктів оподаткування, а саме: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1733645012101.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 1631 КУпАП, як порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Проте, згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Так, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Отже, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1631 КУпАП було виявлене ГУ ДПС у Дніпропетровській областіпри проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВЕРІТАС АЛЬФА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо правильності нарахування, обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022-2024 роки, про що був складений акт №3517/04-36-07-12/30509394 від 13.08.2025, а тому останнім днем притягнення до відповідальності ОСОБА_1 було 13.11.2025, у той же час, справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В. 08.12.2025.
Тобто, на момент надходження справи в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В., строки притягнення до відповідальності ОСОБА_1 минули, оскільки вони знаходяться поза межами тримісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).
Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Водночас, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і вказують, що після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене та з урахування положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення поза розумним сумнівом, однак з урахування того, що на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю відповідно до п. 7) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
На підставі п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1631 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
16.12.2025