09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 565/1545/24
провадження № 61-12179ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши заяву судді Пророка В. В. про самовідвід у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 березня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року,
1. У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Марин-Фінанс») звернулося до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 66 185,84 грн.
2. Заочним рішенням від 16 січня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № CL-212022 у розмірі 66 185,84 грн, судовий збір на суму 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
3. 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просила поновити строк на звернення з цією заявою.
4. Ухвалою від 10 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, Дубровицький районний суд Рівненської області відмовив у поновленні строку та залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
5. 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Калінін С. К., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 березня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року.
6. Ухвалою від 06 листопада 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції.
7. 09 грудня 2025 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є інші обставини, які можуть викликати сумніви в його неупередженості та об'єктивності (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
8. Суддя Пророк В. В. зазначає, що саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 06 листопада 2025 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 565/1545/24, задля недопущення виникнення обставин які могли б викликати в учасників справи, зокрема у ОСОБА_1 та сторонніх спостерігачів. сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він заявив про самовідвід від розгляду справи № 565/1545/24 (провадження № 61-12179ск25).
9. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
10. Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
11. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02,
від 09 листопада 2006 року).
12. Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
13. Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час вирішення цієї справи.
14. Посилання у заяві про самовідвід на те, що саме з підстав висловлення суддею Пророком В. В. окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд відвів його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року), колегія суддів відхиляє, оскільки під час вирішення у цій справі спору по суті суддя Пророк В. В. не заявляв самовідвід з тих підстав, що він в окремій думці від 06 листопада 2025 року вже висловив свою правову позицію за доводами касаційної скарги.
15. В окремій думці, викладеній суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо помилковоговідкриття касаційного провадження у зв'язку з тим, що судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору у цій справі по суті.
16. Інших, визначених статтями 36-37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
17. За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк