Справа №484/6894/25
Провадження №2/484/3000/25
про забезпечення позову
16.12.2025 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Медведєва Н.А., розглянувши заяву представника позивачки адвоката Ремського Євгенія Вікторовича про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
15.12.2025 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позику у розмірі 326672 грн 00 коп.
Разом з позовною заявою представник позивачки Ремський Є.В. подав заяву, в якій з метою забезпечення позову просив заборонити відчуження відповідачу належного йому нерухомого майна - земельної ділянки, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4825480800:01:000:0093, загальною площею 6,8926 га, яка розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вартістю 262585,19грн.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як роз'яснив Верховний Суд України у пунктах 4, 10 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.
На обґрунтування позовних вимог представником позивачки наданий договір позики між сторонами, за умовами якого ОСОБА_2 отримала від позивачки 11.12.2013 у позику 80000грн, яку зобов'язалась повернути за першою вимогою. Позивачка просить стягнути з відповідачки з урахуванням індексу інфляції та процентів заборгованість в сумі 326672грн. Отже вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами. При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежуватиметься лише вчиненням певних дій.
Враховуючи наведене, вважаю за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 258-260 ЦПК України, суддя
заяву представника позивача задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позику шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати земельну ділянку, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4825480800:01:000:0093, загальною площею 6,8926 га, яка розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Н.А.Медведєва