Справа № 489/2328/25
Номер провадження 2-ві/489/10/25
15 грудня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Костюченка Геннадія Станіславовича від розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив
На розгляді в Інгульському районному суді м. Миколаєва перебуває цивільна справа № 489/2328/25 за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Костюченка Геннадія Станіславовича від розгляду справи №489/2328/25. В обгрунтування заяви зазначено, що в цьому році суддя розглядав його позов до Департаменту патрульної поліції НПУ та виніс неправосудне рішення. Суддею не були враховані надані ним докази, покази свідків, через що він у соціальній мережі висловлювався про некомпетентність судді. Через свою зайнятість він пропустив термін оскарження до апеляційного суду рішення прийнятого суддею Костюченко Г. С. На підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 та ст. 37 ЦПК України просив відвести суддю Костюченка Г. С. від розгляду справи № 489/2328/25 через недовіру судді, вираженою стороною, яка виглядає у його неупередженості до розгляду справи.
У зв'язку з відсутністю електроенергії в суді протягом робочого дня 12.12.2025 (з 09:30 год. до 16:00 год.), розгляд заяви здійснено в наступний робочий день 15.12.2025.
Суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, Блошко І. В. фактично оспорює процесуальне рішення прийняте суддею Костюченком Г. С. у іншій справі, зазначаючи, що суддя не врахував наданих ним доказів.
Відповідно до п.п. 1-5 ч.1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч.1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка підписана 04.11.1950 та ратифікована Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлюють, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Бангалорські принципи поведінки суддів визначають принцип незалежності: суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п.1.2.); принцип об'єктивності: поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів (п.2.2). Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах (п.2.3). Бангалорські принципи поведінки судді наводять приклади деяких випадків, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
В постанові Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №754/2880/20 від 01.02.2022 зазначається, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тож, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об'єктивності. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Як вже вказувалось вище, незгода заявника з рішенням, прийнятим суддею у іншій справі не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Доказів щодо прямої чи побічної заінтересованості чи упередженості судді Костюченка Г.С. у результаті розгляду даної справи не наведено. Доказів того, що суддя Костюченко Г. С. обізнаний щодо висловлювань заявника в соціальних мережах не має, та заявник не вказує, що конкретні дії або поведінка судді свідчить про те, що суддя обізнаний про негативні висловлювання щодо нього і такі дії свідчать про його упередженість. Таким чином, суд дійшов висновку, що заява необґрунтована і не містить зазначення обставин, які можуть бути підставою для відводу.
Суд вважає, що обставини, наведені заявником у заяві про відвід головуючого судді Костюченка Г.С., не свідчать про відсутність безсторонності, об'єктивності, неупередженості цього судді.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за відсутності належних доказів, наведена відповідачем суб'єктивна оцінка рішень головуючого судді у іншій справі з ухваленням відповідного судового рішення не вказує на наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно іншої сторони у справі, або упередженості до заявника, а тому заява Блошка І. В. про відвід судді є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 36, 40, 258, 260 ЦПК України, суд
ухвалив
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Костюченка Геннадія Станіславовича від розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кокорєв