Справа № 487/6663/25
Провадження № 2/487/3231/25
16.12.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Карташевої Т. А.,
за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 09.09.2025 звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 974.
Позивачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не з'явилася без повідомлення причин, клопотання про розгляд справи за її відсутності не заявляла.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився без повідомлення причин.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.
Ухвалою суду від 25.09.2025 було відкрито провадження у вищевказаній справі та призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін на 06.10.2025.
Виклик позивачки в судове засідання здійснено шляхом направлення смс-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений нею у позовній заяві, та судовою повісткою про виклик, надісланою на адресу місця проживання, вказану у позові.
Відповідно до довідки про недоставлення смс, судова повістка ОСОБА_1 , сформована 30.09.2025, на номер телефону НОМЕР_1 не доставлена з причини: абонент тимчасово недоступний.
В судове засідання 06.10.2025 сторони не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 31.10.2025, проте позивачка знову не з'явилась без повідомлення причин.
Відповідно до довідки про недоставлення смс, судова повістка ОСОБА_1 , сформована 09.10.2025, на номер телефону НОМЕР_1 не доставлена з причини: абонент тимчасово недоступний.
Судова повістка про виклик позивачки на 31.10.2025 повернулася до суду без вручення з відміткою на конверті "адресат відсутній".
В подальшому розгляд справи відкладався на 27.11.2025, 16.12.20206, проте позивачка знову не з'явилась в судове засідання без повідомлення причин.
Відповідно до довідок про недоставлення смс, судові повістки про виклик ОСОБА_1 , сформовані 17.11.2025, 04.12.2025, не доставлені з причини: абонент тимчасово недоступний.
Судова повістка про виклик позивачки на 16.12.2025 повернулася до суду без вручення з відміткою на конверті "адресат відсутній".
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причини такої неявки.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, суд вважає, що оскільки позивачка, будучи обізнаною про розгляд справи в суді, не з'являється без поважних причин у судове засідання, не вчиняє жодних дій для з'ясування стану судового провадження, не подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу необхідно залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. А. Карташева