Миколаївської області
Справа №477/2810/25
Провадження №1-кс/477/1370/25
про повернення скарги
16 грудня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , попередньо розглянувши матеріали за скаргою ОСОБА_2 , на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР
15 грудня 2025 року ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області зі скаргою на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 19 листопада 2025 року, яка була подана до Територіального управління Державного бюро розслідувань і місті Миколаєві.
Перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню скаржнику, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, - частина друга статті 1 КПК України.
За визначенням пункту 18 частини першої статті 3 КПК України - слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, - частина шоста статті 9 КПК України.
Як вбачається з матеріалів скарги 19 листопада 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві із заявою про вчинення службовими особами Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області кримінального правопорушення, передбаченого статтями 364, 365, 366, 367, 396 КК України.
Відповідно до відповіді керівника Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташоване у м.Миколаєві від 21 листопада 2025 року, встановивши факт відсутності ознак кримінального правопорушення, уповноваженою особою прийнято рішення про направлення заяви ОСОБА_2 до СУ ГУНП в Одеській області для проведення службового розслідування обставин, зазначених у поданій заяві.
Не погодившись із вказаним рішенням, скаржник звернувся до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області зі скаргою на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 19 листопада 2025 року, яка була.
За наданих слідчому судді матеріалів, вбачається, що заява ОСОБА_2 була подана до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві та за наслідками розгляду його повідомлення прийняте оскаржуване рішення.
Тобто особою, яка, на думку скаржника, допустила бездіяльність у даному випадку є саме Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом пункту 1) частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Положеннями глави 26 КПК України територіальна підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не визначена.
Між тим, як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», оскільки законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України), з урахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, частина перша статті 306, частина третя статті 234 КПК України тощо).
Таким чином, з системного аналізу положень КПК України, з урахуванням загальних засад кримінального процесуального закону, вбачається висновок, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Оскільки, ОСОБА_2 подав скаргу на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, що територіально розташоване по вул. Спаська, 18 в м. Миколаєві, то за правилами кримінального процесуального законодавства, він має право звертатись із такою скаргою до Інгульського районного суду м. Миколаєва, за місцезнаходженням юридичної особи.
Отже, скарга ОСОБА_2 надійшла до Вітовського районного суду Миколаївської області з порушенням правил підсудності.
Пунктом 2 частини другої статті 304 КПК України встановлено, що скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
З врахуванням наведеного, дана скарга не підлягає розгляду у Вітовському районному суді Миколаїської області, оскільки територіально підсудна Інгульському районному суду м.Миколаєва.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 31, 304 КПК України
Скаргу ОСОБА_2 , на бездіяльність службової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_3