02 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 915/166/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Союз-Агро-Юг»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 (головуючий суддя Богацька Н. С., судді Діброва Г. І., Савицький Я. Ф.)
у справі № 915/166/24
за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради
до Фермерського господарства «Союз-Агро-Юг»
про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок,
(у судовому засіданні взяв участь прокурор - Кондратюк Д. А.)
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. Керівник Миколаївської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Фермерського господарства «Союз-Агро-Юг» (далі - ФГ «Союз-Агро-Юг»), у якому просив суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір оренди земельних ділянок від 06.02.2006 № 250 та зобов'язати ФГ «Союз-Агро-Юг» повернути Новоодеській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 4824810000:01:005:0006 та 4824810000:01:005:0005 в придатному для використання за призначенням стані.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням, оскільки на земельних ділянках, призначених для розміщення гідротехнічних споруд, штучних ставків та риборозведення, упродовж 2019-2023 років ним здійснюється вирощування сільськогосподарських культур, що є істотним порушенням умов договору, підставою для його дострокового розірвання та повернення земельних ділянок орендодавцю.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2025 у справі № 915/166/24 у задоволенні заявленого Прокурором позову відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд, виходив з:
? помилковості посилань Прокурора на протоколи огляду місця події, складені в межах кримінального провадження, оскільки будь-яких посилань на порушення умов спірного договору вказані документи не містять, їх складено за відсутності представників ФГ «Союз-Агро-Юг», і відомостей щодо винесення вироків у відповідних кримінальних провадженнях суду не надано;
? відсутності підстав вважати акти перевірок, обстежень та приписи Держгеокадастру належними та допустимими доказами наявності порушень умов договору щодо цільового використанні відповідних земельних ділянок;
? встановлення обставин здійснення орендарем комплексу лікувально-профілактичних (оздоровчих) заходів, у зв'язку з чим з 2019 року ставок № 3 виведений на зимівлю, а у 2020 році ? на літування, проводились роботи з очистки ложа ставка від сторонніх предметів і його було вирівняно та засіяно озимою пшеницею;
? надання ФГ «Союз-Агро-Юг» суду Біологічного обґрунтування щодо літування нагульних ставків № 3 та № 4 для повного відновлення зообентозного шару їх ложа у 2024-2028 роках, розробленого Інститутом рибного господарства від 02.09.2024.
4. При цьому доводи Прокурора про те, що часткове осушення водойм не є літуванням, судом першої інстанції були відхилені, як безпідставні.
5. Також суд зазначив, що задоволення позову і повернення відповідних земельних ділянок за відсутності потреби у відновленні загальносуспільного інтересу та відсутності іншої легітимної мети, призведе до порушення статті 1 протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
6. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2025 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Договір оренди від 06.02.2006 № 250 земельних ділянок з кадастровими номерами 4824810000:01:005:0006 та 4824810000:01:005:0005 розірвано. Зобов'язано відповідача повернути позивачу відповідні земельні ділянки у придатному для використання за призначенням стані.
7. За висновками суд апеляційної інстанції згідно з умовами укладеного сторонами справи договору земельні ділянки передавались ФГ «Союз-Агро-Юг» в оренду та мали використовуватись ним виключно для рибогосподарських потреб.
8. З огляду на встановлений факт здійснення відповідачем на землях водного фонду вирощування сільськогосподарських культур, ураховуючи недоведеність ним належними та допустимими доказами необхідності такого тривалого літування (понад 8 років) та керуючись стандартом більшої переконливості (за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний), апеляційний господарський суд виснував, що докази, надані Прокурором на підтвердження обставин використання відповідачем землі не за цільовим призначенням, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування цих обставин.
9. Крім того, зважаючи на характер спірних правовідносин та обставини недобросовісного виконання умов договорів саме орендарем, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок місцевого господарського суду щодо невідповідності заходу втручання в право оренди критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.
Касаційна скарга
10. Не погодившись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025, ФГ «Союз-Агро-Юг» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2025.
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. У поданій касаційній скарзі відповідач цитує пункт 1 та пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України).
12. Проте обґрунтувань невідповідності висновків про застосування правових норм, викладених у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, висновкам наведеним у постановах Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах касаційна скарга не містить.
13. Тож визначеною ФГ «Союз-Агро-Юг» підставою касаційного оскарження, що і слугувала підставою для відкриття касаційного провадження, є підстава, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, тобто відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме висновку про застосування статті 18 Закону України «Про аквакультуру», який полягає у тому, що проведення меліоративних заходів, у тому числі літування ставків з метою покращення умов розвитку природної кормової бази та росту риби, а також запобігання виникненню їх хвороб, не є порушенням цільового використання земельних ділянок.
14. Крім того, у поданій касаційній скарзі відповідач зазначає про розгляд Новоодеським районним судом Миколаївської області справи № 482/85/25 за позовом Миколаївської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_1 про припинення права володіння гідротехнічними спорудами, розташованими на земельних ділянках з кадастровими номерами: 48248160000:01:005:0005, 4824810000:01:005:006. Посилаючись на це, скаржник стверджує, що про відповідні обставини, які стали підставою заявлення позову у справі № 915/166/24, Прокурору стало відомо задовго до його подання.
Позиція інших учасників справи
15. У встановлений Верховним Судом строк Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу ФГ «Союз-Агро-Юг», у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 залишити без змін.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
16. Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 06.02.2006 Новоодеська райдержадміністрація (орендодавець) та ФГ «Союз-Агро-Юг» (орендар) уклали договір оренди землі № 250, за умовами якого орендарю передано в оренду дві земельні ділянки з кадастровим номером 4824810000:01:005:0005 площею 81,5475 га та з кадастровим номером 4824810000:01:005:0006 площею 68,5739 га.
17. Цей договір сторони уклали строком до 03.05.2012, про що вказано у його пункті 6.
18. Як зазначено у пунктах 12, 13 договору оренди, земельні ділянки передаються в оренду для рибогосподарських потреб, їх цільове призначення ? для рибогосподарських потреб.
19. У пункті 24 договору викладено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором, а також дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів.
20. При цьому орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (пункт 25 договору).
21. Також у договорі вказано, що його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимог однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, передбачених законом.
22. На підставі відповідного розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації 16.01.2013 сторони уклали угоду № 1, якою строк дії договору оренди землі продовжили на 25 років.
23. Надалі вони також уклали додаткову угоду від 19.06.2015, якою строк дії договору продовжили до 01.01.2055 та виклали його у новій редакції.
24. Нова редакція договору оренди землі від 06.02.2006 № 250 передбачала наступне.
25. За змістом пунктів 1, 5, 6 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, для рибогосподарських потреб. Земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню. Земельні ділянки повинні використовуватися з дотриманням вимог щодо здійснення діяльності в прибережних захисних смугах навколо водойм.
26. Відповідно до пунктів 14-16 договору земельні ділянки передаються в оренду для рибогосподарських потреб, їх цільове призначення ? землі водного фонду. Умови збереження стану об'єкта оренди є використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Передбачено здійснення комплексу заходів щодо охорони орендованих земель згідно з чинним законодавством та контроль орендодавця за станом використання земельних ділянок орендарем.
27. Сторони також погодили встановлення певних обмежень щодо використання земельних ділянок, зокрема, заборону розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), садівництва та городництва, зберігання та застосування пестицидів і добрив.
28. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
29. Наведені умови викладено у пунктах 26, 28 договору оренди землі в новій редакції.
30. Пунктами 36, 37 договору передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Умовами дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду є, зокрема, нецільове використання об'єкта оренди.
31. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що зі змісту наданих ФГ «Союз-Агро-Юг» Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області звітів та відповідей цього управлінням на запити прокуратури вбачається, що у 2019 - 2021, 2022, 2023 роках діяльність з виробництва аквакультури ФГ «Союз-Агро-Юг» не здійснювалась.
32. Водночас у матеріалах справи міститься декілька протоколів огляду місця події, які досліджувались судами попередніх інстанцій.
33. Так, у протоколі огляду від 06.09.2019, складеному прокурором Новоодеського відділу Вознесенської місцевої прокуратури в межах кримінального провадження №42019151190000040 від 11.07.2019, зазначено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4824810000:01:005:0006 знаходиться водний об'єкт - ставок, орієнтованою площею 64 га, який на момент огляду знаходиться в осушеному стані та має ознаки культивації ґрунту. На ложе ставка наявні частки рослини соняшника, які залишилися після збору врожаю 2019 року. Також виявлено, що на земельній ділянці наявні сліди від обробітку сільськогосподарською технікою.
34. У складеному в межах того ж кримінального провадження протоколі огляду від 24.10.2019 вказано, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 4824810000:01:005:0006 та 4824810000:01:005:0005 знаходяться водні об'єкти ставки, які на момент огляду знаходяться в осушеному стані та засіяні озимою пшениці. На земельних ділянках виявлено сільськогосподарську культуру.
35. У протоколах огляду від 04.08.2023, складених т.в.о. начальника СВ ВП № 6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області в межах кримінального провадження №42023152020000025 від 26.07.2023, зафіксовано відбирання експериментальних зразків ґрунтів на відповідних земельних ділянках.
36. За результатами вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, здійсненого Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу, оформлено протокол від 04.09.2023 № 25, у якому зазначено про перевищення складу низки шкідливих речовин у цих ґрунтах.
37. Крім того, 12.03.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області проведені перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4824810000:01:005:0005 і 4824810000:01:005:0006 та складено акти перевірок від 12.03.2020 № 169-ДК/124/АЯ/09/01/-20, від 12.03.2020 № 170-ДК/125/АП/09/04/-20, згідно із змістом яких земельні ділянки мають посіви озимої пшениці. В подальшому на підставі цих актів складено протоколи про адміністративне правопорушення, а також ухвалено постанови про накладення адміністративного стягнення, що були скасовані з підстав неналежного повідомлення сторони про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
38. Повторні перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо відповідних земельних ділянок Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області були проведені 10.08.2021 і за їх результатами складено акти від 10.08.2021 № 457-ДК/641/АП/09/1/-21 та від 10.08.2021 № 457-ДК/605/АП/09/1/-21, у яких зазначено, що на момент перевірки на земельних ділянках відсутні водні об'єкти та вбачаються залишки озимої сільськогосподарської культури урожаю 2020-2021 років, проте також вказано, що за наслідком перевірок встановлено відсутність порушень вимог земельного законодавства, передбачених статтею 211 Земельного кодексу України.
39. Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 22.09.2023 № 14.2.3-2-09/4776-23 у відповідь на запит прокуратури повідомлено, що від ФГ «Союз-Агро-Юг» двічі в 2020 році та двічі в 2021 році надходив патологічний (біологічний) матеріал (риба). В 2020-2023 роках повідомлень про наявність захворювання риб у рибогосподарських водоймах від ФГ «Союз-Агро-Юг» не надходило, у зв'язку з чим заходи (карантинні обмеження) щодо ліквідації та профілактики захворювань риб у вказаних водоймах не проводились.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного суду
40. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені фактичні обставини справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ФГ «Союз-Агро-Юг» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
42. Згідно з частинами першою, третьою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
43. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
44. За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
45. Водночас у статті 13 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що договір оренди землі ? це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
46. Статтею 24 цього Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил, дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - дотримання зобов'язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального використання.
47. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
48. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
49. Наведене унормовано у статтях 31, 32 Закону України «Про оренду землі».
50. Ураховуючи викладені приписи законодавства, а також умови укладеного між сторонами справи договору оренди земельних ділянок, апеляційний господарський суд у цій справі виснував, що орендовані земельні ділянки передавались ФГ «Союз-Агро-Юг» та мали використовуватися ним виключно для рибогосподарських потреб. Натомість матеріалами справи підтверджується фактичне вирощування на них сільськогосподарських культур - засівання частини земельних ділянок (ставків) соняшником та пшеницею.
51. Щодо доводів орендаря, відповідно до яких засівання ставків відбувалося виключно як меліоративний захід літування з метою покращення умов розвитку природної кормової бази, росту риби та запобігання виникненню її хвороб, суд апеляційної інстанції зазначив, що за його ж твердженнями ці заходи розпочаті ним ще в 2017 році. Жодних належних та допустимих доказів необхідності такого тривалого літування (фактично понад 8 років) ФГ «Союз-Агро-Юг» суду не надано. Разом з тим весь цей час землі водного фонду фактично використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.
52. Надані відповідачем на підтвердження зазначених доводів докази (зокрема, Рекомендації Інституту рибного господарства, Експертизу № 71, Біологічне обґрунтування щодо літування нагульних ставків № 3 та № 4) були досліджені та вмотивовано відхилені апеляційним господарським судом.
53. Отже, за висновками суду апеляційної інстанції Прокурором доведено наявність підстав для розірвання договору оренди від 06.02.2006 № 250, внаслідок чого орендарю слід повернути орендовані земельні ділянки, і з огляду на порушення саме ним умов цього договору таке втручання в його право не буде свідчити про недотримання статті 1 протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
54. Верховний Суд погоджується з цими висновками апеляційного господарського суду, а у контексті доводів касаційної скарги щодо передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження зазначає таке.
55. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, вказаних у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
56. Зміст наведеної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
57. При касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
58. У такому випадку з'ясуванню підлягає як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, так і наявність/відсутність неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення процесуальних норм.
59. Тож у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, у чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення процесуальної норми, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду.
60. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
61. У поданій касаційній скарзі ФГ «Союз-Агро-Юг» посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме висновку про застосування статті 18 Закону України «Про аквакультуру», який полягає у тому, що проведення меліоративних заходів, у тому числі літування ставків з метою покращення умов розвитку природної кормової бази та росту риби, а також запобігання виникненню їх хвороб, не є порушення цільового використання земельних ділянок.
62. Фактично ж скаржник стверджує, що осушення ставків та їх засівання сільськогосподарськими культурами здійснювалось як заходи літування для досягнення зазначених цілей.
63. Проте наведені доводи відповідача вже були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, належним чином розглянуті та відхилені ним.
64. Так, апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові, зокрема, зазначив, що враховуючи все у сукупності, встановлений судом факт здійснення ФГ «Союз-Агро-Юг» на землях водного фонду вирощування сільськогосподарських культур та недоведеність ним належними та допустимими доказами необхідності такого тривалого літування (понад 8 років), керуючись стандартом більшої переконливості (за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний), суд дійшов висновку про те, що докази, надані прокурором на підтвердження обставин використання відповідачем землі не за цільовим призначенням, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування цих обставин.
65. Із викладеного вбачається, що відповідні доводи відповідача досліджені та оцінені судом апеляційної інстанції, виходячи з предмета, підстав позову, заявленого у цій справі, а також з огляду на наявні у матеріалах справи докази, що оцінювались у їх сукупності з дотриманням такого стандарту доказування, як вірогідність доказів.
66. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.
67. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
68. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справ № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
69. Відтак Верховний Суд відхиляє доводи скаржник, що вже були досліджені та оцінені судом апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного розгляду у справі № 915/166/24 та за своєю суттю не стосуються питання правозастосування, а полягають виключно у переоцінці встановлених обставин справи задля їх витлумачення на користь відповідача.
70. Окремо Верховний Суд звертає увагу заявника касаційної скарги на те, що апеляційний господарський суд не робив висновків про заборону проведення заходів із літування ставків, а лише з огляду на встановлені доведені фактичні обставини цієї справи дійшов висновку, що осушення ставків протягом тривалого часу за відсутності належних доказів дійсної необхідності у цьому та їх засівання сільськогосподарськими культурами, свідчить про порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору оренди землі.
71. Водночас у чому саме полягала помилковість застосування судом апеляційної інстанції певних норм матеріального права або порушення ним процесуальних норм відповідач у поданій касаційній скарзі не зазначає та не обґрунтовує.
72. Наведені ним інші доводи, зокрема, що стосуються обставин справи № 482/85/25, не можуть бути прийняті Верховним Судом до уваги, оскільки вони по-перше не охоплюються визначеною скаржником підставою касаційного оскарження, що і слугувала підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, а по-друге не мають значення для врегулювання спірних правовідносин, що склались між сторонами справи № 915/166/24, з огляду на предмет та підстави заявленого Прокурором позову, і як правильно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не входять до предмета доказування у цій справі. В контексті обізнаності прокурора про відповідні обставини задовго до звернення з позовом у справі № 915/166/24 ці доводи також не можуть бути прийняті, оскільки з клопотанням про застосування наслідків спливу позовної давності відповідач до суду першої інстанції у справі, що переглядається, не звертався.
73. Отже, ураховуючи, що викладені у касаційній скарзі доводи фактично спрямовані на переоцінку доказів та встановлених апеляційним господарським судом обставин справи, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з такої підстави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
74. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
75. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
76. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків апеляційного господарського суду і не довів неправильного застосування ним норм матеріального права чи порушення процесуальних норм, як необхідної передумови для скасування ухваленої ним постанови.
77. За таких обставин подана ФГ «Союз-Агро-Юг» касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 має бути залишена без змін.
Розподіл судових витрат
78. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Союз-Агро-Юг» залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 915/166/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил