02 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11815/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 (суддя Нечай О. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 (головуючий суддя Тарасенко К. В., судді Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.)
у справі № 910/11815/24
за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго»
до Закарпатської обласної ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» і 2) Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської області,
про витребування об'єкта нерухомого майна, визнання протиправним та скасування рішень, припинення права власності
за участі Київської міської прокуратури,
(у судовому засіданні взяли участь прокурор - Ковальчук О. І., представник позивача - Скоблик Х. В. та представник відповідача - Сигидін О. І.)
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської обласної ради, в якому просило суд:
- витребувати з незаконного володіння відповідача об'єкт нерухомого майна «будівля, трансформаторна», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2948009821100);
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04.06.2024 про державну реєстрацію права власності Закарпатської обласної ради на цей об'єкт індексний номер: 73472406;
- припинити право власності відповідача на зазначену нерухомість (номер відомостей про речове право: 55302703).
2. Як стверджує позивач, він є власником будівлі ЗТП №38, загальною площею: 59 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 «б», і ця будівля під зміненим найменуванням «будівля, трансформаторна» протиправно зареєстрована на праві власності за Закарпатською обласною радою.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025, провадження у справі № 910/11815/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до Закарпатської обласної ради про витребування об'єкта нерухомого майна, визнання протиправним та скасування рішень, припинення права власності закрито.
4. Місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що позов у цій справі подано за наявності ухвали про закриття провадження у справі № 910/6927/20 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим дійшли висновку про закриття провадження у справі № 910/11815/24 на підставі пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Касаційна скарга
5. Не погодившись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025, ухваленими у цій справі, Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу № 910/11815/24 передати на розгляд місцевого господарського суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
6. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуальних норм.
7. У касаційній скарзі позивач з посиланням на висновки, викладені у низці постанов Верховного Суду, зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пункту10 частини другої статті 16, статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини першої статті 4, абзацу 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та порушили норми статті 86, пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231, частини четвертої статті 236 ГПК України.
Позиція інших учасників справи
8. У встановлений Верховним Судом строк Закарпатська обласна рада подала відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначивши у ньому, що у цьому разі місцевим та апеляційним господарськими судами вірно встановлено наявність двох судових справ з тотожними суб'єктним складом, предметом та підставами позову, з огляду на що вони дійшли правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/11815/24, а тому доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» є необґрунтованими і вона не підлягає задоволенню.
9. Також до Верховного Суду надійшов відзив від Київської міської прокуратури, у якому зазначається про необґрунтованість доводів скаржника та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
10. Місцевий та апеляційний господарські суди з'ясували, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6927/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до Закарпатської обласної ради та Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради, у якому позивач просив:
- витребувати з незаконного володіння Закарпатської обласної ради будівлю «Трансформаторна», що перебуває у складі об'єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня» та знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24;
- скасувати запис про інше речове право за номером 34880463 в частині зазначення Закарпатської обласної ради власником будівлі «Трансформаторна», що перебуває у складі об'єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- припинити право власності Закарпатської обласної ради на зазначений об'єкт.
11. Наведені вимоги обґрунтовувались тим, що Закарпатська обласна рада незаконно заволоділа майном, яке є власністю Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», оскільки його було передано до статутного капіталу Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» під час корпоратизації на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14.07.1995 № 123.
12. Під час розгляду справи № 910/6927/20 місцевий господарський суд встановив, що 28.12.2018 державний реєстратор Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області прийняв рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) номер: 44883761 та внесено запис про реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» на будівлю ЗТП № 38, загальною площею: 59 кв.м., яка знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 «б».
13. За твердженнями позивача крім його права власності на ЗТП № 38 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цей же об'єкт під найменуванням «Трансформаторна» у складі об'єкту нерухомого майна «Обласна клінічна лікарня», розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24, на підставі передавального акта від 05.11.2019 № 12/01-49 та рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 № 1568 зареєстровано право оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством «Закарпатська обласна клінічна лікарня Імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради. Тож згідно із інформаційною довідкою від 23.04.2020 № 207420134 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірний об'єкт фактично перебуває у власності Закарпатської обласної ради.
14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі № 910/6927/20 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» було відмовлено.
15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 прийнято відмову Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» від заявленого у зазначеній справі позову, рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 визнано нечинним, провадження у справі № 910/6927/20 закрито.
16. Надалі Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/11815/24, у якому просить суд:
- витребувати з незаконного володіння Закарпатської обласної ради об'єкт нерухомого майна «будівля, трансформаторна», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2948009821100);
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 04.06.2024 індексний номер: 73472406 про державну реєстрацію права власності Закарпатської обласної ради на об'єкт нерухомого майна «будівля, трансформаторна», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2948009821100);
- припинити право власності Закарпатської обласної ради на об'єкт нерухомого майна «будівля, трансформаторна», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22-24 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2948009821100), номер відомостей про речове право: 55302703.
17. Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником будівлі ЗТП № 38, загальною площею: 59 кв.м., яка знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 «б» і яку під зміненим найменуванням «будівля, трансформаторна», розташована за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., м. Ужгород, вул. Капушанська, буд.22-24, згідно з вказаним рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано на праві власності за Закарпатською обласною радою.
18. Проаналізувавши наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що аналогічний до спору у справі № 910/11815/24 спір вже було розглянуто Господарським судом міста Києва у справі № 910/6927/20 та прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, а згодом Північний апеляційний господарський суд визнав це рішення нечинним та закрив провадження у справі.
19. З цих підстав, керуючись пунктом 3 частини першої статті 231, пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України, суд першої інстанції закрив провадження у справі № 910/11815/24.
20. Апеляційний господарський суд погодився з наведеним, у зв'язку з чим постановлену у цій справі ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 про закриття провадження у справі № 910/11815/24 залишив без змін.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
21. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», з огляду на таке.
23. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
24. У пункті 2 частині першої статті 175 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
25. Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
26. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина третя статті 231 ГПК України).
27. Водночас за змістом статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
28. У частині першій та пунктах 4, 5 частини третьої статті 162 названого Кодексу унормовано, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
29. Позовна заява обов'язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
30. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.
31. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.
32. Подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23.
33. Згідно з висновком, який сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (такий висновок наведено у постанові).
34. У справі № 910/11815/24 судами попередніх інстанцій встановлено, що у цій справі та у справі № 910/6927/20 між тими ж самими сторонами виник спір про витребування із Закарпатської обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» майна, яке позивач вважає тим самим об'єктом, що і належна йому на праві власності ЗТП № 38, загальною площею: 59 кв. м., розташована за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого Льва, буд. 31 «б».
35. Тобто, ураховуючи доводи позивача, спір у цих справах, виник щодо одного і того ж об'єкта нерухомого майна, а предмети заявлених позовів у обох випадках полягають у витребуванні цього майна від відповідача на користь позивача, а також припинення права власності на нього.
36. Підставами ж позовів у обох судових справах є те, що за твердженнями позивача, Закарпатська обласна рада незаконно заволоділа належним йому на праві власності об'єктом нерухомості, у зв'язку з чим у обох випадках позивачем заявлено віндикаційні позови.
37. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у справах № 910/6927/20 та № 910/11815/24 спірні правовідносини виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
38. Щодо наведених у касаційній скарзі доводів Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про деякі відмінності заявлених у цих справах позовних вимогах, Верховний Суд зазначає, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставини, позивач, заявивши у справі № 910/11815/24 вимогу про визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності Закарпатської обласної ради на спірний об'єкт нерухомості, залишив ті самі підстави позову, той самий спосіб захисту, спрямований на припинення права власності відповідача на зазначений об'єкт.
39. Така вимога не змінює підстав заявленого у справі № 910/11815/24 позову, порівняно із позовом, який Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» було подано у справі № 910/6927/20, а також не змінює його предмета, що полягає у витребуванні майна із чужого незаконного володіння.
40. Фактично визначення позивачем у справі № 910/11815/24 іншого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке він прагне визнати протиправним та скасувати, пов'язано виключно із зміною обставин, що відбулася після закриття провадження у справі № 910/6927/20, тобто з обставиною здійснення такої реєстрації, однак у обох випадках ці вимоги спрямовані на витребування у однієї і тієї ж особи (Закарпатської обласної ради) спірного майна та припинення її права власності на це майно, яке позивач вважає одним і тим же об'єктом нерухомості.
41. З огляду на це, суб'єктний склад, предмет та підстави заявлених позовних вимог (зокрема, правові) у справах № 910/11815/24 та № 910/6927/20 є однаковими, незважаючи на визначення іншого рішення реєстратора (реєстраційного запису), яке позивач прагне скасувати.
42. Суди попередніх інстанцій зазначили, що у цій частині позовні вимоги є похідними та спрямовані на ефективний захист порушеного права, зокрема шляхом скасування реєстраційних дій та припинення права власності відповідача на спірний об'єкт. Водночас проведення державної реєстрації щодо спірного майна в цьому випадку не створює передумов для виникнення у позивача права на повторне звернення до суду з віндикаційним позовом, оскільки спірне майно фактично та юридично не змінювало свого власника.
43. Такий висновок місцевого та апеляційного господарських судів концептуально узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 914/1068/24.
44. Отже, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що у справі № 910/11815/24 позивач повторно звернувся до суду для вирішення спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що в силу частини третьої статті 231 ГПК України є недопустимим.
45. Доводи Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про порушення місцевим та апеляцій ним господарськими судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм статті 86, пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231, частини четвертої статті 236 ГПК України не знайшли свого підтвердження
46. Крім того, у контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що його твердження стосовно того, що спірний у справі № 910/6927/20 об'єкт нерухомості є тим самим об'єктом, що і належна йому на праві власності будівля ЗТП № 38, та аналогічні його твердження щодо об'єкта нерухомості, стосовно якого виник спір у справі № 910/11815/24, вочевидь не можливо потрактувати інакше ніж так, що він вважає ці об'єкти (щодо яких виник спір у справах № 910/6927/20, № 910/11815/24 та будівлю ЗТП № 38) одним і тим же об'єктом нерухомого майна, на який у нього (за його ж доводами) у процесі корпоратизації виникло право власності (переоцінка встановлених у цій частині обставин виходить за межі перегляду справи в касаційному порядку (стаття 300 ГПК України)).
47. Натомість доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 10 частини другої статті 16, статей 387, 388 ЦК України, частини першої статті 4, абзацу 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з посилання на висновки, висловлені касаційним судом щодо їх застосування, не можуть бути прийняті Верховним Судом, оскільки на відміну від тих справи, на які посилається скаржник, у справі № 910/11815/24 суди попередніх інстанцій не застосовували ці правові норми для врегулювання спірних правовідносин, що склались між сторонами справи (для вирішення спору по суті), а лише послалися на приписи статті 387 ЦК України задля визначення ознак віндикаційного позову. При цьому того, що ним заявлено саме віндикаційні позови, позивачем не заперечується.
48. Інші твердження скаржника, викладені в його касаційній скарзі, не свідчать про неправильне застосування чи порушення місцевим та апеляційним господарськими судами правових норм, а отже не охоплюються передбаченими абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження.
49. У сукупності все наведене виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
51. За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
52. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними процесуальних норм не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень, ухвалених ними.
Розподіл судових витрат
53. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, які оскаржувались, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/11815/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил