Справа № 473/6143/25
іменем України
"16" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді - Ротар М.М.
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходу щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що вони мають спільну дитину, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Дитина згідно медичного висновку має інвалідність. Відповідач проживає окремо та допомогу на утримання дитини не надає.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 листопада 2025 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
08 грудня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково заперечував проти позову, вважав, що розмір аліментів, який буде достатній для утримання доньки ОСОБА_3 , повинен становити 1/6 частину його доходів, оскільки на утриманні у нього перебуває ще одна дитина - син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Вишневський А.А. в судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи є заява, про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, просив врахувати його заперечення на стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частки від усіх видів його доходів.
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що сторони є батьками дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
Позивачка ОСОБА_1 проживає та зареєстрована разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.5,6)
Відповідно до медичного висновку №832 від 26.08.2021 року ОСОБА_7 є дитиною з інвалідністю віком до 18 років. (а.с.9)
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частина 3 ст.181 СК України та ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. Розмір частки заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оцінюючи доводи та вимоги позивача, суд виходить із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання коштів, необхідних для життєдіяльності дитини, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримуються обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька.
У відповідності зі ст.182 СК України суд, врахувавши обставини справи та матеріальне становище платника аліментів, прийшов до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі частини всіх видів його заробітку, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч.2 ст.182 СК України.
Положеннями ч. 1 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 проти розміру стягуваних аліментів з посиланням на ту обставину, що має на утриманні ще одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8 (серія НОМЕР_2 , видане 08 серпня 2025 року) батьком дитини зазначений ОСОБА_9 . Аналіз ДНК на батьківство не може бути використаний як доказ про наявність або відсутність родинного зв'язку між відповідачем та дитиною, про що міститься відмітка в результаті дослідження.
Згідно ст. 430 ч.1 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» яка передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, Закону України “Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 гривні 20 коп..
Керуючись ст. ст. 1-15 ЦПК України, ст. ст. 180,181,182,184 Сімейного Кодексу України, суд
ухвалив
позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , і/н, НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , і/н НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 листопада 2025 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , і/н, НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1211 гривні 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя М.М. Ротар