Іменем України
16 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/994/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: керівника Корюківської окружної прокуратури,
вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код 02910114
в інтересах держави
до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області
вул. П?ятницька, 11А, м. Чернігів, 14000, код 39764881
2) Сосницької селищної ради
вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100, код 04412656
про визнання незаконним та скасування п.1 наказу, державної реєстрації права власності земельної ділянки
за участю представників сторін:
від прокуратури: не прибув;
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув.
Керівник Корюківської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до 1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та 2) Сосницької селищної ради, у якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі у комунальну власність Сосницькій селищній раді Чернігівської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,3572 га з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Сосницькою селищною радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2068076274249);
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га в Державному земельному кадастрі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» на підставі акту приймання-передачі від 09.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області передало відповідачу-2 із державної власності у комунальну земельну ділянку з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га, яка частково накладається на землі прибережної захисної смуги озера “Балашня». Отже, спірна земельна відноситься до земель водного фонду і, на думку прокурора, зазначений наказ є незаконним, передача такої земельної ділянки до комунальної власності є неможливою без скасування права власності та державної реєстрації у Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки, оскільки потім землі водного фонду будуть обліковуватись як землі сільськогосподарського призначення.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.10.2025 у справі №927/994/25 позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/994/25, підготовче засідання призначено на 11.11.2025, 13:30; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 15.10.2025, 17:30, 17:24, 17:32, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
23.10.2025 від відповідача-1 через систему «Електронний суд» в межах встановленого судом строку, надійшов відзив на позов, у якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. На думку відповідача-1 прокурором не надано доказів, які б спростовували віднесення спірної земельної ділянки за складом угідь до сіножатей; спірна земельна ділянка була сформована як земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 землі запасу, тому до ділянки має застосовуватися правовий режим земель сільськогосподарського призначення, а не водного фонду. Прокурором не наведено правових підстав, які б забороняли встановлювати обмеження «прибережна захисна смуга» на земельних ділянках сільськогосподарського призначення. Передача селищній раді спірної земельної ділянки з встановленими обмеженнями «прибережна захисна смуга» ніяким чином не порушує інтереси держави. На час звернення прокурора з позовом до суду спірна земельна ділянка є земельною ділянкою комунальної власності в силу приписів п. 24 Земельного кодексу України. Віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення відповідає вимогам чинного земельного законодавства, тому відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації її в Державному земельному кадастрі.
28.10.2025 від прокуратури через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор зазначив про те, що в результаті державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га порушено вимоги Земельного кодексу України щодо визначення цільового призначення земельної ділянки водоохоронної зони уздовж озера «Балашня», а землі водного фонду в межах прибережної захисної смуги протиправно перенесено до категорії земель сільськогосподарського призначення. Посилання відповідача-1 на відсутність порушень вимог законодавства щодо визначення цільового призначення спірної земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги, як земель сільськогосподарського призначення безпідставні, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання у користування; такі землі не є землями сільськогосподарського призначення. Право комунальної власності на земельну ділянку водного фонду зареєстроване за реєстраційним номером 2068076274249 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 34-ОТГ та акту приймання-передачі нерухомого майна (якими визначено спірну земельну ділянку як сільськогосподарського призначення), право власності на вказаний об'єкт нерухомості має (бути припинено шляхом скасування державної реєстрації такого права. Незаконне формування спірної земельної ділянки з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення замість земель водного фонду та подальша наявність відомостей про неї в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності, повноти відомостей. Єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про її скасування.
29.10.2025 від відповідача-2 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника. У поданій заяві відповідач-2 не заперечує проти задоволення позову та зазначає про те, що наслідки визнання позову відомі та зрозумілі.
У підготовче засідання 11.11.2025 прибули прокурор та представник відповідача-1; відповідач-2 не прибув; про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Відзив на позов відповідача-1 та відповідь на відзив прокуратури залучені до матеріалів справи.
Заява відповідача-2 про розгляд справи за відсутності її представника задоволена судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, а не обов?язком. Обов?язкова явка учасників справи в судове засідання судом не визнавалася.
У підготовчому засіданні 11.11.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/994/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.11.2025, 10:30, про що прокурор та відповідач-1 повідомлені розписками, а відповідач-2 - ухвалою суду від 11.11.2025 (ухвала суду доставлена відповідачу-2 до його електронного кабінету в ЄСІТС 12.11.2025, 10:13, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).
17.11.2025 від Корюківської окружної прокуратури через систему «Електронний суд» надійшла заява №51-77-4716вих-25 від 14.11.2025 про стягнення з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури витрат, пов?язаних із залученням спеціаліста, у сумі 2500,00 грн.
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м.Чернігові, судове засідання 19.11.2025 не відбулося, про що складено Акт №349-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 19.11.2025.
Ухвалою суду від 19.11.2025 сторін повідомлено про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 16.12.2025, 12:00 та проведення судового засідання в режимі відеоконференції (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 19.11.205, 18:14, 18:24, підтверджується довідкою про доставку ухвали суду).
У судове засідання 16.12.2025 учасники судового процесу не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Заява Корюківської окружної прокуратури від 14.11.2025 №51-77-4716вих-25 про стягнення з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури витрат, пов?язаних із залученням спеціаліста, у сумі 2500,00 грн прийнята судом до розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 16.12.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
У зв?язку з тим, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-10001/14-19-сг від 02.12.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, що розташовані на території Змітнівської сільської ради, Конятинської сільської ради, Кудрівської сільської ради, Спаської сільської ради Сосницького району Чернігівської області загальною площею 1299,3876 га.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.12.2020 №34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Сосницькій селищній раді Сосницького району Чернігівської області у комунальну власність Сосницької територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5030,0208 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Сосницької територіальної громади Сосницького району Чернігівської області (а.с.40).
09.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Сосницькою селищною радою підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, у якому зазначено, що цей акт разом із наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області на земельні ділянки, зазначені у додатку.
Згідно з додатком до акту Сосницькій селищній раді передано 520 земельних ділянок, в тому числі земельну ділянку під порядковим номером 131, кадастровий номер якої 7424983000:05:001:0903, площею 6,3572 га, з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення (16.00 Землі запасу), відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах (6,3572 га) (а.с.43).
У 2019 році на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Київською обласною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Спаської сільської ради, Змітнівської сільської ради, Конятинської сільської ради, Кудрівської сільської ради Сосницького району Чернігівської області.
Додатками до вказаної технічної документації, затвердженої наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-10001/14-19-сг від 02.12.2019, зокрема, є:
- технічне завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель державної власності з додатком; у додатку №1 до технічного завдання міститься перелік земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка під №22, розташована на території Змітнівської сільської ради, площею 6,3572 га;
- кадастровий план земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, згідно з яким земельній ділянці площею 6,3572 га, розташованій на території Змітнівської сільської ради Сосницького району Чернігівської області, відповідно до умовних позначень на кадастровому плані встановлено обмеження у використанні ділянки на площу 6,3572 га, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку користування землями водного фонду» від 13.05.1996 № 502 - 05.02 «Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах»;
- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон від 25.11.2019 та перелік обмежень щодо використання земельних ділянок на території Спаської сільської ради, Змітнівської сільської ради, Конятинської сільської ради, Кудрівської сільської ради Сосницького району Чернігівської області від 11.09.2019, до якого внесена земельна ділянка № 22 (Змітнівська сільська рада) площею 6,3572 га 05.02. Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.
У пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель вказано, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об'єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені згідно Класифікатора обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643 відповідно до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме щодо земельної ділянки № 22 (Змітнівська сільська рада) зафіксовані такі обмеження та статус: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.
Аналогічні відомості зазначені у Пропозиціях щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель з інформацією, що міститься у документах та посвідчують право на земельні ділянки і Державному земельному кадастрі, а саме: «Ділянка № 22 (Змітнівська сільська рада) - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах, код 05.02 (площа 6,3572 га)».
Відповідно до листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 22.07.2025 № 657/3-1/ДС/25-25 поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 за координатами Google 51.553973, 32.696950 розташоване озеро «Балашня» орієнтовною площею 6,7 га (інвентаризаційна відомість «Інформація щодо площинних водних об?єктів (озера, ставки, водосховища, водойми) на території Сосницької територіальної громади»); за координатами Google 51.551140, 32.701276 розташоване озеро «Фаринівка» орієнтовною площею 2,5 га (інвентаризаційна відомість «Інформація щодо площинних водних об?єктів (озера, ставки, водосховища, водойми) на території Коропської територіальної громади»). Паспорти зазначених водних об?єктів у відповідності до п.6 Порядку розроблення паспорта водного об?єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 на зберігання до Деснянського басейнового управління водних ресурсів не надходили (а.с.133-134).
За даними інженера-землевпорядника Бойка Д.О. (копія кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника №001323 від 03.01.2013), викладеними у листі Приватного підприємства «Елітзем» №85 від 12.08.2025, земельна ділянка з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903, площею 6,3572 га частково накладається на водоохоронну зону озера «Балашня» площею 3,4822 га, що також підтверджено графічними відомостями з позначенням межі земель водного фонду та спірної земельної ділянки (а.с.135-136).
Матеріали справи містять поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером кадастровий номер якої 7424983000:05:001:0903, площею 6,3572 га, відкриту 26.11.2019.
Прокурор у позові зазначає, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка, кадастровий номер 7424983000:05:001:0903, площею 6,3572 га, 04.04.2021 зареєстрована на праві власності за Сосницькою селищною радою Сосницького району Чернігівської області на підставі наказу від 09.12.2020 №34-ОТГ, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (номер відомостей про речове право 41337782) (а.с.27).
За інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903, площею 6,3572 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки - 16.00; вид обмеження - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах, площа земельної ділянки, на яку поширюється дія обмеження - 6,3572 га; за експлікацією земельних угідь - сіножаті (а.с.29-39).
За доводами прокурора прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області наказу від 09.12.2020 №34-ОТГ (в частині земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903), яким фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки та яка передана у комунальну власність як земельна ділянка сільськогосподарського призначення, прийнято з перевищенням повноважень.
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Щодо підстав представництва інтересів держави Корюківською окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред?явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Визначений частиною 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).
Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов'язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру», та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
Таким чином, процесуальний статус сторін у справі залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 Господарського процесуального кодексу України.
Звертаючись з даним позовом до суду Корюківська окружна прокуратура зазначила, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у правовідносини з юридичними та фізичними особами. Вилучення з порушенням земельного законодавства земель водного фонду, зміна їх цільового призначення, загрожує порушенню використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує інтереси держави. Крім того, незаконна зміна цільового призначення, безумовно становить суспільний інтерес.
У даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 не може існувати в межах прибережної захисної смуги озера «Балашня» як землі сільськогосподарського призначення, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об'єкт (об'єкти) земельних відносин з іншими цільовим призначенням. На вказані обставини посилається прокурор.
За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора з вимогою про скасування права власності та державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги озера «Балашня» як землі сільськогосподарського призначення у цій справі є задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель водного фонду, а також захист суспільних інтересів та права власності на землю народу.
«Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності на землі водного фонду, захист такого права шляхом скасування державної реєстрації об'єкту права, який не може існувати як об'єкт права та надання можливості органу місцевого самоврядування внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера як земельної ділянки водного фонду.
Відсутність заходів до усунення порушень з боку уповноважених органів, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване на припинення незаконних дій органів виконавчої влади, а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, оскільки незаконні дії щодо реєстрації земельної ділянки органом виконавчої влади порушують рівновагу у соціально-економічних відносинах та негативно впливають на зміцнення їх авторитету у суспільстві.
У справі №927/994/25, що розглядається, Корюківська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави самостійно.
Відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на час формування та передачі у комунальну власність спірної земельної ділянки) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрації не утворена, для всіх потреб.
Прокурор зазначив, що оскільки спірна земельна ділянка частково накладається на землі прибережної захисної смуги озера «Балашня», тобто відноситься до земель водного фонду, в силу приписів вищевказаної норми законодавства розпорядником спірної ділянки на час передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області була Чернігівська обласна державна адміністрація.
З 27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423ТХ, крім окремих його положень. З дня набрання чинності пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких чітко визначено у Законі.
За доводами прокурора на час виникнення спірних правовідносин власником та розпорядником земельної ділянки водного фонду за межами населеного пункту була Чернігівська обласна державна адміністрація, водночас з 27.05.2021 землі, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, віднесено до комунальної власності, у зв'язку із чим їх розпорядником є Сосницька селищна рада Сосницького району Чернігівської області.
У підтвердження підстав самостійного представництва інтересів держави прокурор у позовній заяві зазначив, що відповідачем за даним позовом є орган місцевого самоврядування в особі Сосницької селищної ради, за якою на праві власності зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 та яка не може існувати в межах прибережної захисної смуги озера «Балашня» як землі сільськогосподарського призначення, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об'єкт (об'єкти) земельних відносин з іншим цільовим призначенням. Окрім того, спірну земельну ділянку незаконно сформовано та передано у комунальну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, тому позовна заява подана прокурором в інтересах держави як самостійним позивачем у зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб'єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.
При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.
Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів щодо порушення інтересів держави, необхідності їх захисту та обґрунтованості підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» при зверненні із цим позовом до суду за захистом інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів, штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для малих річок - 25 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (ст. 61 Земельного кодексу України, ст.89 Водного кодексу України).
Виходячи з приписів ч. 2-4 статті 59 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).
Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Частиною 3 статті 60 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розроблення Київською обласною філією ДП “Центр державного земельного кадастру» технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Спаської сільської ради, Змітнівської сільської ради, Конятинської сільської ради, Кудрівської сільської ради Сосницького району Чернігівської області в межах спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 наявне обмеження у використанні ділянки на площу 6,3572 га за кодом 05.02. «Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах».
За пояснювальною запискою до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель вказано, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки № 22 (Змітнівська сільська рада) зафіксовані такі обмеження та статус: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.
До акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 09.12.2020 (згідно з додатком) внесене застереження відносно земельної ділянки за кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га щодо обмеження в використанні, а саме: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах площею 6,3572 га.
За даними дослідження земельна ділянка з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903, площею 6,3572 га частково накладається на водоохоронну зону озера «Балашня» площею 3,4822 га, що підтверджено графічними відомостями з позначенням межі земель водного фонду та спірної земельної ділянки (лист Приватного підприємства «Елітзем» №85 від 12.08.2025 (а.с.135-136).
У комунальну власність Сосницької територіальної громади спірну земельну ділянку передано згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.12.2020 №34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення (16.00 землі запасу), відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах (6,3572 га).
За даними з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7424983000:05:001:0903, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Згідно зі ст. 155 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів держави (суспільних інтересів).
Зазначені норми права кореспондуються із вимогами ст. 16, 21 та 393 Цивільного кодексу Україні щодо способу захисту порушених прав - визнання недійсними та скасування судом рішень органів державної влади, які у незаконний спосіб порушують права та інтереси власника землі.
Враховуючи викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області наказу від 09.12.2020 №34-ОТГ (в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903, площею 6,3572 га), яким фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, що у подальшому неправомірно передана у комунальну власність як земельна ділянка сільськогосподарського призначення, прийнято з перевищенням повноважень, а тому цей наказ підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині передачі у комунальну власність Сосницькій селищній раді Сосницького району Чернігівської області спірної земельної ділянки.
Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України є відновлення становища, що існувало до порушення.
За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини тринадцятої статті 79-1 Земельного кодексу України та частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі у його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, в розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належним способом судового захисту порушених прав та інтересів особи.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га належать до земель сільськогосподарського призначення, за цільовим призначенням - 16.00, вид обмеження у використанні земельної ділянки - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.
Статтею 3 Закону України “Про державний земельний кадастр» закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
Водночас суд вважає за доцільне зазначити, що у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права, виходячи з обставин, установлених у ході вирішення наявного спору.
Прокурор зазначив, що без скасування права власності та державної реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки, землі водного фонду будуть обліковуватися як землі сільськогосподарського призначення, а отже на них не буде поширюватися режим обмеженої господарської діяльності.
Наявність державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права держави, оскільки унеможливлює розпорядження цією земельною ділянкою, з огляду на що державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки вказане є єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі № 924/504/20 від 31.01.2023).
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр» та п. 114 Порядку, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію в разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, що набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та одночасним припиненням речового права Сосницької селищної ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушених прав держави, оскільки усуне стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення спірної ділянки.
Скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з припиненням речових прав на неї та припинення існування такого об'єкту цивільних прав створить передумови для формування нового об'єкту цивільних прав земельної ділянки.
За приписами частин 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
За наведених обставин суд доходить висновку про те, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, сплачений прокуратурою судовий збір у розмірі 9084,00 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів у рівних частинах та підлягає стягненню по 4542,00 грн з кожного.
Виходячи з приписів ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням спеціалістів.
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 4-7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, зокрема, на залучення спеціаліста встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною спеціаліста має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг спеціаліста, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
За частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Прокурором зазначено, що Чернігівською обласною прокуратурою понесені витрати, пов?язані із залученням спеціаліста - інженера землевпорядника Бойка Д.О., у сумі 2500,00 грн. У підтвердження понесених витрат до матеріалів справи додано копії Договору №44/25 від 25.08.2025, Акту №44/25 від 25.08.2025 здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжної інструкції №2457 від 27.08.2025.
Відповідно до п. 1.1. Договору №44/25 від 25.08.2025, укладеного між Чернігівською обласною прокуратурою (замовник) та Приватним підприємством «ЕЛІТЗЕМ» (виконавець), замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов?язання виконати роботи з виготовлення графічних відомостей з позначенням меж та площі земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 відносно прибережної захисної смуги водних об?єктів, яка знаходиться на території Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області.
Вартість робіт складає 2500,00 грн. Розрахунки за Договором проводяться шляхом перерахування коштів виконавцю протягом трьох робочих днів після підписання Акту виконаних робіт (п. 3.1., 3.2. Договору №44/25 від 25.08.2025).
26.08.2025 між Чернігівською обласною прокуратурою та Приватним підприємством «ЕЛІТЗЕМ» підписано Акт №44/25 від 26.08.2025 здачі-прийняття робіт (надання послуг), за яким виконавцем проведені роботи з виготовлення графічних відомостей з позначенням меж та площі земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 відносно прибережної захисної смуги водних об?єктів, яка знаходиться на території Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області.
Згідно з платіжною інструкцією №2457 від 27.08.2025 Чернігівською обласною прокуратурою перераховано Приватному підприємству «ЕЛІТЗЕМ» 2500,00 грн, призначення платежу: «оплата послуг виготовл.географ.відомост.межі та площі (Сосн.сел/р), дог №44/25 від 25.08.2025, акт викон.робіт №44/25 від 26.08.2025».
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом повністю, витрати, пов??язані із залученням спеціаліста, у сумі 2500,00 грн за виготовлення графічних відомостей (співставлення) меж прибережної захисної смуги озера «Балашня» та земельної ділянки кадастровий номер 7424983000:05:001:0903, відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів у рівних частинах та підлягають стягненню по 1250,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 13, 14, 53, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 34-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині, що стосується передачі у комунальну власність Сосницькій селищній раді Чернігівської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,3572 га з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903.
3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Сосницькою селищною радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2068076274249).
4. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7424983000:05:001:0903 площею 6,3572 га.
5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (вул. Пятницька, 11А, м. Чернігів, 14000, код 39764881) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 4542,00 грн судового збору та 1250,00 грн витрат, пов?язаних із залученням спеціаліста.
6. Стягнути з Сосницької селищної ради (вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100, код 04412656) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 4542,00 грн судового збору та 1250,00 грн витрат, пов?язаних із залученням спеціаліста.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 16.12.2025 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2025.
Суддя М.О. Демидова