58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
10 грудня 2025 року Справа № 926/3374/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
позивача: Гулевич М.М.
відповідача: не з'явився
розглянувши справу за позовом Чернівецької міської ради
до Фізичної особи-підприємця Завалецької Юлії Валеріївни
про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівці в сумі 146 854, 15 грн
І. Короткий зміст позовних вимог.
Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Завалецької Юлії Валеріївни про стягнення до бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівці в сумі 146 854, 15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці №884 від 19.09.2017 відповідач зобов'язався взяти участь у розвитку інфраструктури міста при здійсненні реконструкції архітектурно-творчої майстерні з прибудовою на вул. С. Воробкевича, 43 шляхом перерахування коштів до місцевого бюджету в сумі 126 467, 34 грн в строк до 30.06.2024 (згідно додаткової угоди №2 до договору від 19.12.2023)
Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань в повній мірі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 126 467, 34 грн.
На підставі п.3.2 та 3.3 договору позивач просить стягнути нараховану відповідачу пеню в сумі 16 592, 79 грн за період з 30.06.2024 до 14.07.2025 та штраф у розмірі 3 794, 02 грн.
Представник позивача позовні вимоги визнав у повному обсязі.
ІІ. Рух справи у суді
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 09.10.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 06.11.2025.
У судове засідання 06.11.2025 відповідач не з'явився, водночас відповідачем до початку судового засідання подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 06.11.2025 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 25.11.2025.
Ухвалою суду від 25.11.2025 розгляд справи відкладено на 10.12.2025.
09.12.2025 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній повідомив, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та просить провести судове засідання 10.12.2025 без його участі та участі відповідача.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно з ч. 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 10.12.2025 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
19.09.2017 між Чернівецькою міською радою (надалі - міська рада) та Фізичною особою-підприємцем Завалецькою Юлією Валеріївною (надалі - замовник) укладено договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці №884.
Відповідно до п.1.1. договору замовник зобов'язується взяти участь в розвитку інфраструктури міста, при здійсненні: реконструкції архітектурно-творчої майстерні з прибудовою на вул. С. Воробкевича, 43.
Пайова участь замовника в розвитку інфраструктури міста Чернівці полягає у перерахуванні ним до бюджету розвитку міста коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1. договору).
Згідно пункту 2.2. договору кошти пайового внеску на розвиток інженено-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернівців у розмірі 126 467,34 грн підлягають до сплати замовником відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1).
Пайовий внесок сплачується замовником до 10.09.2022, але не пізніше прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за вказаними в договорі реквізитами (пункт 2.3. договору).
Пунктом 3.2. договору визначено, що у разі прострочення замовником терміну сплати пайового внеску, замовник сплачує міській раді пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
У разі прострочення замовником сплати пайового внеску понад 30 днів, останній сплачує міській раді штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків від суми несплаченого внеску (пункт 3.3. договору).
Відповідно до пункту 3.4. договору, сплата неустойки не звільняє замовника від виконання зобов'язань за цим договором в натурі.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання визначених в ньому зобов'язань (пункт 4.1. договору).
03.11.2022 між Чернівецькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Завалецькою Юлією Валеріївною укладено додатковий договір №1 до договору №884 від 19.09.2017 про пайову участь розвитку інфраструктури м. Чернівці, пунктом 1 якого викладено пункт 2.3 договору №884 в наступній редакції: «Пайовий внесок сплачується замовником до 10.09.2023, але не пізніше прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за вказаними в додатковому договорі реквізитами».
01.12.2023 відповідач звернувся з заявою до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради в якій, у зв'язку з складним фінансовим станом, просив продовжити термін дії договору про пайову участь №884 від 19.09.2017 та відтермінувати сплату пайового внеску до 01.12.2024.
19.12.2023 між Чернівецькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Завалецькою Юлією Валеріївною укладено додатковий договір №2 до договору №884 від 19.09.2017 про пайову участь розвитку інфраструктури м. Чернівці, пунктом 1 якого викладено пункт 2.3 договору №884 в наступній редакції - Пайовий внесок сплачується замовником до 30.06.2024, але не пізніше прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за вказаними в додатковому договорі реквізитами.
У зв'язку із закінченням встановленого додатковим договором №2 строку сплати пайового внеску позивачем нараховано відповідачу на підставі п.3.2 та 3.3 договору №884 пеню в сумі 16 592, 79 грн за період з 30.06.2024 до 14.07.2025 та штраф у розмірі 3 794, 02 грн.
28.07.2025 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради звернувся до відповідача з претензією про стягнення заборгованості щодо сплати пайового внеску, пені та штрафу в загальній сумі 146 854,15 грн.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищевказана претензія повернулася відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
IV. Позиція суду по суті спору
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частин 2-3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Частиною п'ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Між тим, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 - статтю 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено, проте ч. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-IX від 20.09.2019 встановлено, що «Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання».
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно приписів ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України.
Враховуючи ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України.
Згідно пункту 2.2. договору кошти пайового внеску на розвиток інженено-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чернівців у розмірі 126 467,34 грн підлягають до сплати замовником відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1).
Відповідно до пункту 1 додаткового договору №2 від 19.12.2023 до договору №884 від 19.09.2017 про пайову участь розвитку інфраструктури м. Чернівці, пункт 2.3 договору №884 викладено в наступній редакції - Пайовий внесок сплачується замовником до 30.06.2024, але не пізніше прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за вказаними в додатковому договорі реквізитами.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений пунктом 1 додаткового договору №2 від 19.12.2023 до договору №884 від 19.09.2017 строк кошти за пайову участь розвитку інфраструктури м. Чернівці не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 126 467,34 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 126 467,34 грн за пайову участь розвитку інфраструктури м. Чернівці є правомірним, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважаться таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Пунктом 3.2. договору №884 від 19.09.2017 визначено, що у разі прострочення замовником терміну сплати пайового внеску, замовник сплачує міській раді пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
У разі прострочення замовником сплати пайового внеску понад 30 днів, останній сплачує міській раді штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків від суми несплаченого внеску (пункт 3.3. договору).
Оскільки судом встановлено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці №884 від 19.09.2017, з Фізичної особи-підприємця Завалецької Юлії Валеріївни слід стягнути згідно наявного в матеріалах справи розрахунку 16 592,79 грн пені, що нарахована за період з 30.06.2024 по 14.07.2025 та 3 794,02 грн штрафу.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У ході розгляду справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів, досліджених та оцінених судом у сукупності за правилами статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в загальній сумі 146 854,15 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів справи, Чернівецькою міською радою при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1338 від 06.10.2025.
Враховуючи визнання позову, судовий збір у розмірі 1 514,00 грн слід покласти на відповідача.
Частиною 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне повернути Чернівецькій міській раді з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Завалецької Юлії Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької міської ради (58002, пл. Центральна, 1, м. Чернівці, код 36068147) 126 467,34 грн заборгованості за договором про пайову участь, 16 592,79 грн пені, 3 794,02 грн штрафу та 1 514,00 грн судового збору.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Чернівецької міської ради (58002, пл. Центральна, 1, м. Чернівці, код 36068147) 1 514,00 грн судового збору, що сплачений на підставі платіжного доручення №1338 від 06.10.2025.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв