18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 грудня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1398/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу
за позовом Черкаської міської ради,
до відповідача - фізичної особи-підприємця Ласкавого Ігоря Володимировича,
про стягнення 5 507,88 грн.
10.11.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Черкаської міської ради з вимогою стягнути з фізичної особи-підприємця Ласкавого Ігоря Володимировича (далі - ФОП Ласкавий І.В.) безпідставно утримувані кошти у розмірі 5 507,88 грн.
Ухвалою від 12.11.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Постановив розпочати розгляд справи по суті 12.12.2025. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером R067036705415. Згідно з витягом з сайту АТ "Укрпошта", поштове відправлення за вказаним трек-номером R067036705415 вручено отримувачу 21.11.2025. Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Отже строк для подання відзиву відповідачем сплив 12.12.2025, проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.
Сторони належно повідомлені про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету позивача та, як уже встановлено судом, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно здійснює фактичне користування земельною ділянкою під нерухомим майном без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за фактичне користування. Правовими підставами позову позивач визначив ст. 96, 120, 206 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Оскільки відповідач відзив на позов не надав, то суд відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
16.08.2023, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1283, виданий 16.08.2023, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстровано право власності Ласкавого І.В. на приміщення торгової секції третього підземного поверху № 67, А-2, 1 пд, 2 пд, 3 пд загальною площею 90,5 кв.м за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Дашковича Остафія, будинок 19, приміщення 367.
04.02.2014, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 площею 0,9456 га за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Остафія Дашковича, 19; категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
14.07.2015, згідно з відомостями про право власності / право постійного користування згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, зареєстровано право власності Черкаської міської ради на вказану земельну ділянку.
Отже, нерухоме майно відповідача розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002, яка перебуває у власності Черкаської міської ради.
Згідно з інформацією Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", наданою на запит Черкаської міської ради, згідно матеріалів інвентаризаційної справи, площа торгового центру літ. А-2, 1 пд, 2 пд, 3 пд по вул. О. Дашковича, 19 в м. Черкаси, за даними технічної інвентаризації станом на 02.04.2021 становить 24 652,6 кв.м.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, площа приміщення торгового центру А-2, розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Дашковича Остафія, будинок 19 становить 2546,7 кв.м.
Таким чином, загальна площа майна, яке знаходиться за адресою вул. О.Дашковича, 19, м. Черкаси становить 27 199,93 кв.м (24 652,6 + 2546,7).
Отже, частка площі нерухомого майна відповідача становить 0,00332729 від цілої частини та відповідає 31,46 кв. м (0,00332729 х 9 456) для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002.
Рішенням від 27.06.2019 № 2-4690 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси, Черкаська міська рада затвердила Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, відповідно до якого, розмір відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Черкаси для категорії "земельні ділянки яким згідно КВЦПЗ присвоєно код 03.15" становить 9 %.
Листом від 15.09.2023 № 18-23-0.10-5150/2-23 Про розгляд звернення Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило таке. Нормативна грошова оцінка земель міста Черкаси розроблена ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у відповідності з "Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженого наказом №18/15/21/11 від 27.01.2006 Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук та затверджена рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656.
Відповідно до витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 становить відповідно: станом на 26.02.2024 - 8 652 334,56 грн; станом на 13.03.2025 - 9 690 434,87 грн.
За твердженням позивача, відповідач обов'язок зі сплати за користування земельною ділянкою не виконує, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача безпідставно утримуваних коштів за користування спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди за період з 16.08.2023 по 17.09.2025 у сумі 5 507,88 грн.
Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України))
Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 ЗК України)
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, відповідно до ст. 120 ЗК України (в редакції на момент набуття права власності відповідачем на нерухоме майно), у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті. (ч. 1) У разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі. При вчиненні правочину, який передбачає перехід права власності на частку у праві спільної власності на такий об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті. (ч. 2) У разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. (ч. 4)
У матеріалах справи відсутні докази існування договору оренди спірної земельної ділянки з попереднім власником нерухомого майна, тому суд доходить висновку, що відповідач не є орендарем спірної земельної ділянки у відповідній частині, на якій розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом положень глав 82 та 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Суд констатує, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд установив, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Отже, суд доходить висновку, що за заявлений позивачем період 16.08.2023 - 17.09.2025 відповідач безпідставно не сплачував кошти за користування земельною ділянкою, на якій розміщується нежитлове приміщення, яке належить відповідачу, яка знаходиться за адресою вул. О.Дашковича, 19, м. Черкаси, якою фактично користувався без правовстановлюючих документів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
З викладеного випливає, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки землі затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, та з вказаного закону не випливає обов'язку отримувати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі щорічно, якщо не було розроблено відповідної нової технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі, яка має затверджуватися відповідною сільською, селищною, міською радою.
Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
З урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягів із технічної документації Держгеокадастру за 2024 та 2025 роки, частки земельної ділянки відповідача (31 м кв.), затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 № 2-4690 ставки місцевих податків і зборів у розмірі 9 %, позивач розрахував очікувану орендну плату за 2024 рік у сумі 2 552,88 грн, за 2025 рік у сумі 2 859,17 грн.
Оскільки витягу із технічної документації Держгеокадастру станом на 2023 рік у матеріалах справи немає, позивач обґрунтовано розрахував розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік кумулятивно з урахуванням коефіцієнта індексації за 2024 рік та, відповідно, очікувану орендну плату за 2023 рік у розмірі 2 428,93 грн.
На підставі зазначеного позивач розрахував очікувану орендну плату від відповідача, яку той утримав у загальному розмірі 5 507,88 грн, з яких:
за 2023 рік (період 16.08.2023 - 31.12.2023) - 918,34 грн;
за 2024 рік (період 01.01.2024 - 31.12.2024) - 2 552,88 грн;
за 2025 рік (період 01.01.2025 - 17.09.2025) - 2 036,67 грн.
Дослідивши розрахунок, суд встановив, що його здійснено арифметично правильно.
Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позов Черкаської міської ради повністю.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ласкавого Ігоря Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок: №UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) безпідставно утримувані кошти у розмірі 5 507,88 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ласкавого Ігоря Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000) 3 028 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу через "Електронний суд", відповідачу - поштою.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА