29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"09" грудня 2025 р. Справа №924/802/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом державної установи "Збаразька виправна колонія (№63)" Тернопільська область, Тернопільський район, с. Доброводи
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд", Хмельницька область, м. Нетішин
про стягнення 530115,46 грн. - пені, 463416,76 грн. - штрафу
За участю представників:
від позивача: Недокус В.І. - згідно ордера від 08.08.2025р. №1113504
від відповідача: Мельник О.Г.- згідно ордеру від 09.09.2025р. №1188443
У судовому засіданні, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення проголошується 09.12.2025р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 11.08.2025р. відкрито провадження у справі №924/802/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 11.09.2025р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на іншу дату.
04.11.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач просить стягнути з відповідача 530115,46 грн. - пені та 463416,76 грн. - штрафу. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р., згідно якого позивач доручив відповідачу відповідно до проєктно-кошторисної і тендерної документацій виконання будівельних робіт з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб за адресою: вул. Молодіжна, 9, с.Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області.
Як стверджує позивач, відповідач порушив календарний графік виконання робіт, не виконав пункт 2.2 договору на закупівлю підрядних робіт, яким сторони передбачили строк закінчення робіт підрядником на об'єкті до 15.12.2024р. Вказує, що станом на 22.05.2025р. реконструкція об'єкту не завершена, весь перелік робіт не виконано, фактично виконані та оплачені роботи в сумі 2880037,57 грн.
Пеню нараховано на підставі пп. 3 п. 16 договору за період 16.12.2025р. по 14.06.2025р., з врахуванням законодавчо допустимої норми (згідно розрахунку позивача середньозважена максимально допустима пеня на весь період становить 0,031%/день). Крім того, позивачем нараховано відповідачу штраф в розмірі 7% від вартості невиконаних робіт, а саме: 7% від суми 6620239,47 грн.
Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що позивачем подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зареєстровано уповноваженим органом лише 17.10.2024р., а відповідач приступив до виконання робіт на об'єкті лише 21.10.2024р. З урахуванням вказаної обставини, термін реалізації проекту будівництва 40 робочих днів. Посилається на можливість зміни строків виконання робіт згідно п. 2.5 договору у разі виникнення обставин непереборної сили, внесення змін до проєктно-кошторисної документації.
Стверджує, що крім виконаних та оплачених робіт на суму 2880037,57грн., виконані будівельно-монтажні роботи, які не прийнято та не оплачено позивачем, а саме: додаткові аналогічні роботи не враховані проєктно-кошторисною документацією, без виконання яких не можливо було виконати весь комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва.
Посилаючись на п. 3.3 договору, в якому передбачається можливість виконання додаткових робіт, зауважує, що звертався до позивача листом за вих.№01/30-12-2024 від 30.12.2024р., в якому вказував про наявність крайньої необхідності внесення змін до проєктно-кошторисної документації щодо об'єкту будівництва, зокрема, передбачення в проєктно-кошторисній документації додаткових видів робіт. Зазначає, що необхідність коригування документації була неодноразово обговорена спільно усіма учасниками реалізації проекту на робочих нарадах.
Вказує, що згідно чинних будівельних норм, правил та стандартів, без внесених змін в документацію, або підтвердження документально автором проєкту та замовником робіт, підрядник по проєкту будівництва не може приступити до продовження виконання робіт на об'єкті. Стверджує, що позивач знав про необхідність коригування документації та неможливість у зв'язку з цим виконати роботи у строки, встановлені в договорі. Однак, всупереч пункту 3.3. договору, позивач жодним чином не відреагував на повідомлення відповідача.
Також, відповідач на підтвердження неможливості виконання підрядних робіт, у строк встановлений договором, та право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору щодо строків виконання робіт, посилається на виникнення обставин непереборної сили, надаючи висновок "Про істотну зміну обставин", що виданий Тернопільською торгово-промисловою палатою за вих. №27/Ю-09-25 від 28.02.2025р. Натомість, позивач, отримавши документальне підтвердження істотної зміни обставин жодним чином не відреагував на документ, аргументуючи відсутністю фінансування по об'єкту.
Також, відповідач зазначає, що враховуючи той факт, що строк виконання робіт на об'єкті будівництва, з урахуванням належного повідомлення про це позивача підлягав коригуванню, у зв'язку із необхідністю внесення змін до проектно-кошторисної документації, що є підтвердженим фактом, одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору зі сторони позивача є необґрунтованою та суперечить умовам договору, чинному законодавству, та звичаям ділового обороту.
29.10.2025р. позивач надав відповідь на відзив, згідно якої проти позиції відповідача заперечує, оскільки наведені аргументи не підтверджують відсутність вини відповідача. З приводу посилань на істотну зміну обставин вказує, що відповідач не звертався до суду з позовом про зміну умов договору, а отже самостійно не мав права не виконувати умови договору.
На переконання позивача, висновок Торгово-промислової палати не підтверджує саме форс-мажорні обставини, а лише констатує факт настання істотної зміни обставин. Вважає, що жодних доказів неможливості роботи на об'єкті в с. Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області відповідач не надав. Поряд з тим, відповідно до довідки АТ"Тернопільобленерго" №5/2630 від 19.06.2025р. та листа ДСНС №6421-3381/64-20 від 01.07.2025р. відключення електроенергії чи пошкодження об'єкта, що знаходиться в с. Доброводи, Тернопільського району не відбувалися, бойові дії у регіоні не велися. Тому, на переконання позивача, фактичні підстави для відстрочення робіт у відповідача відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
24.09.2024р. між державною установою "Збаразька виправна колонія (№63)", як замовником, і ТОВ "Кірабуд", як підрядником, укладено договір на закупівлю підрядних робіт №К-8.
Вказаний договір укладено за результатами проведеної процедури закупівлі UA-2024-07-15-007958-а, переможцем в яких визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Кірабуд".
За умовами п. 1.1 та п. 1.2 договору замовник доручив, а підрядник зобов'язався забезпечити відповідно до проєктно-кошторисної і тендерної документацій та умов договору виконання будівельних робіт з реконструкції (код за ДК 021:2015:45454000-4 реконструкція) першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб за адресою: вул. Молодіжна, 9, с.Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області.
При цьому, за договором (п. 4.3.1) підрядник мав право залучати до виконання робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації за письмовою згодою замовника, за умови виконання ними робіт на об'єкті, вартість яких сумарно перевищує 20% від суми договору. Між тим, згідно п. 8.3 договору відповідальність за дотримання субпідрядними організаціями термінів та якості виконаних робіт несе генеральний підрядник.
Вартість робіт визначається згідно кошторисної документації, яка отримала позитивний експертний звіт, є твердою і зазначається в договірній ціні, що є невід'ємною частиною цього договору та становить 9500277,04 грн. (п. 3.1 договору).
Строки виконання робіт на об'єкті сторони погодили у розділі 2 договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р.
Так, згідно п. 2.1 договору підрядник зобов'язаний розпочати роботи на об'єкті протягом 5 календарних днів з моменту надання замовником будівельного майданчика, проєктно-кошторисної документації відповідно до актів приймання-передавання, підписаних сторонами, та внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт. В день початку робіт складається акт про початок будівельних робіт з реконструкції на об'єкті, підписаний сторонами.
Згідно абзацу 1 п. 2.2 договору початок та закінчення робіт підрядником на об'єкті визначається календарним графіком виконання робіт на 2024 рік (додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору. Роботи на об'єкті завершуються до 15 грудня 2024 року.
За порушення календарного графіка виконання робіт та строків передачі виконаних робіт по об'єкту підрядником і приймання їх замовником сплачується пеня у розмірі 0,2% від вартості робіт за кожний день прострочення, а в разі прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт (п. 16.3 договору).
У той же час, згідно абзацу 2 п. 2.2 договору сторони домовились про можливе уточнення календарного графіка виконання робіт, початку та закінчення робіт на об'єкті у 2024 році в залежності від реального фінансування видатків замовника, що буде визначатися додатковою угодою до цього договору.
При цьому, за змістом п.п. 2.5, 2.6 договору, строки робіт на об'єкті можуть бути змінені шляхом укладення додаткової угоди до цього договору в разі: виникнення обставин непереборної сили; відсутності фінансування об'єкта з Державного бюджету України; внесення змін до проєктно-кошторисної документації.
Замовник може, у разі необхідності, прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт на об'єкті, про що повідомляє письмово підрядника протягом 5 календарних днів. Таке рішення замовника є підставою для укладення сторонами додаткової угоди до цього договору, в тому числі внесення змін до календарного графіка виконання робіт, плану фінансування робіт, договірної ціни.
У пункті 21.12 договору сторони домовились, що листування щодо виконання договору може здійснюватись між сторонами через офіційні електронні пошти, зазначені в реквізитах договору, за підписами керівників замовника та підрядника.
За вимогами п. 10.2 договору підрядник зобов'язаний щомісячно до 5 числа за звітним періодом інформувати з урахуванням вимог п. 21.12 договору замовника про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від календарного графіка виконання робіт (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо).
Крім того, як передбачено у п. 3.3 договору, якщо під час проведення робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проєктно-кошторисною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, підрядник зобов'язаний протягом 10 календарних днів повідомити з урахуванням вимог п. 21.12 договору замовника про обставини, що призвели до необхідності виконання таких робіт, та подати замовнику супровідним листом акт огляду об'єкта незавершенного будівництва з пропозиціями і відповідними розрахунками, погоджені представниками авторського та технічного нагляду. Замовник протягом 10 робочих днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє з урахуванням вимог п. 21.12 договору про нього підряднику.
Згідно п. 7.4 договору підрядник може надавати замовнику з урахуванням вимог п.21.12 договору пропозиції щодо поліпшення проектних рішень. Замовник розглядає і надає з урахуванням вимог п. 21.12. договору відповідь підряднику протягом 10 робочих днів з дня одержання зазначених пропозицій.
У розділі 17 сторони визначили обставини непереборної сили. Так, згідно п. 17.1 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязань за цим договором. Якщо це невиконання стало слідством обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору внаслідок подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти їм розумними заходами.
Згідно п. 17.2 договору при настанні і (або) припиненні вказаних у п. 17.1 цього договору обставин сторона, яка довідалася або повинна булла довідатися про цей факт, повідомляє письмово іншу сторону протягом 30 діб, додавши відповідне підтвердження настання таких обставин. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України.
Настання обставин непереборної сили збільшує термін виконання договору на період їх дії (п. 17.4 договору).
Згідно підпункту 3 пункту 19.4 договору, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг можливе у разі виникнення документального підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умов, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їхніми печатками.
Як вбачається з календарного графіка виконання робіт на 2024 рік, як додатку №1 до договору №К-8 від 24.09.2024р., за період вересень - грудень 2024 року всього заплановано робіт на суму 9500277,04 грн.: на вересень 2024 року роботи на суму 356477,59 грн.; на жовтень 2024 року роботи на суму 2925000,00 грн.; на листопад 2024 року роботи на суму 3209542,40 грн.; на грудень 2024 року роботи на суму 3009257,05 грн.
Між позивачем, відповідачем та субпідрядною організацією підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за фактично виконані роботи на суму 2880037,57 грн., а саме: акт №1 від 05.11.2024р. за листопад 2024 року на суму 793632,89 грн.; акт №2 від 12.11.2024р. за листопад 2024 року на суму 907136,76 грн.; акт №3 від 19.11.2024р. за листопад 2024 року на суму 392403,77 грн.; акт №4 від 03.12.2024р. за листопад 2024 року на суму 73992,74 грн.; акт №5 від 05.12.2024р. за листопад 2024 року на суму 263033,83 грн.; акт №6 від 12.12.2024р. за грудень 2024 року на суму 449837,58 грн.
Позивач оплатив відповідачу вартість фактично виконаних робіт згідно актів №1-6 загалом на суму 2880037,57 грн., про що свідчать платіжні інструкції №1736 від 06.11.2024р. на суму 793632,89 грн., №1742 від 12.11.2024р. на суму 907136,76 грн., №1767 від 19.11.2024р. на суму 392403,77 грн., №1786 від 03.12.2024р. на суму 73992,74 грн., №1788 від 05.12.2024р. на суму 263033,83 грн., №1792 від 12.12.2024р. на суму 449837,58 грн.
Згідно листа-вимоги позивача №5/6361 від 04.12.2024р., адресованого відповідачу, повідомлено про невиконання відповідачем вимог додатку 1 календарного графіку виконання робіт на 2024 рік, згідно якого обсяг робіт, які мали бути проведені протягом вересня 2024 року - листопада 2024 року на суму 6491019,99 грн. не виконані в повному обсязі. Зауважив, що станом на 04.12.2024р. роботи проводяться повільними темпами, що ставить під загрозу виконання умов договору та проведення відповідних розрахунків. Позивач просив пришвидшити темпи виконання робіт по обєкту договору та дотримуватись календарного графіку виконання робіт на 2024 рік.
Згідно листа позивача від 17.12.2024р., адресованого відповідачу, позивач повторно повідомив про невиконання ним п. 2.2 договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р. та просив надати пояснення щодо невиконання умов договору.
Позивач надіслав відповідачу претензію №15/6946 від 27.12.2024р. про необхідність виконання робіт в повному обсязі, про що свідчать опис вкладення, поштова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення від 22.01.2025р.
Згідно листа-звернення №01/30-12-2024 від 30.12.2024р., адресованого позивачу, відповідач надав пояснення причин невиконання умов п. 2.2 договору, а саме: часті обстріли та повітряні тривоги, внаслідок яких працівники змушені залишати робочі місця та прямувати до укриттів, мобілізація значної частини працівників підприємства, необхідність в більшій мірі займатися волонтерською діяльністю, відсутністю постійного забезпечення електроенергією. Також, зазначив про наявність крайньої необхідності внесення змін до проектно-кошторисної документації щодо об'єкту будівництва, зокрема передбачення в проектно-кошторисній документації додаткових видів робіт, зауваживши, що необхідність проектно-кошторисної документації була неодноразово обговорена спільно усіма учасниками реалізації проекту на робочих нарадах. З огляду на викладене, позивачу запропоновано продовжити строк виконання робіт на об'єкт будівництва до 30.06.2025р., шляхом укладення додаткової угоди.
Крім того, до листа-звернення додано лист №1/27122024 від 27.12.2024р. від субпідрядної організації ТОВ "Будівельна компанія Люксбудквартал", в якому повідомлено про зупинення робіт через те, що в робочому проекті допущені помилки, що унеможливлювали продовження роботи без зміни в документації, тому проводились наради, де були присутні замовник, технічний нагляд, авторський нагляд, генпідрядник та субпідрядник. Повідомлено, що згідно будівельних норм без зміни в документацію або підтвердження документально автором та замовником будівельник не може приступити до тих видів робіт, яких не має в проекті, відповідно, роботи були призупинені до моменту документального підтвердження.
22.01.2025р. позивач листом №15/299 повідомив відповідача з приводу пропозиції продовження строку виконання робіт на об'єкті надати в термін згідно чинного законодавства документальне підтвердження виникнення обставин непереборної сили у формі документів, які видаються Торгово-промисловою палатою України.
Також, позивач листом від 31.12.2024р. №5/7028 звернувся в Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та листом від 14.01.2025р. №5/184 до державної установи "Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України" щодо клопотання перед Міністерством юстиції розглянути можливість виділення кошторисних призначень із загального фонду державного бюджету на продовження робіт у 2025 році та завершення їх до 30.06.2025р.
09.01.2025р. Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України надіслало позивачу лист, в якому зазначило, що станом на 08.01.2025р. не забезпечено введення в експлуатацію об'єкта та просило проінформувати про джерела фінансування та строки завершення у 2025 році виконання будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція першого поверху будівлі гуртожитку №5" державної установи "Збаразька виправна колонія (№63)".
14.01.2025р. позивач направив Західному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та державній установі Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України листи, згідно яких повідомив про отримання від підрядної організації ТОВ "Кірабуд" обгрунтування невчасного виконання будівельно-монтажних робіт та пропозицію продовження виконання робіт у 2025 році та завершення їх до 30.06.2025р.
20.01.2025р. державна установа "Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України" надіслала позивачу відповідь, запропонувавши установі завершити у поточному році реконструкцію об'єкта шляхом залучення коштів спеціального фонду державного бюджету, а також вжити заходів щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань.
Згідно листа-звернення №01/07-03-2025 від 07.03.2025р., адресованого позивачу, відповідач на підтвердження доказів виникнення обставин непереборної сили (в тому числі істотної зміни обставин) та строку їх дії додав висновок "Про істотну зміну обставин", що виданий Тернопільською торгово-промисловою палатою за вих. №27/Ю-09-25 від 28.02.2025р. Тому, пропонує продовжити строк виконання робіт на об'єкті будівництва до 31.07.2025р. шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Згідно висновку про істотну зміну обставин Тернопільської торгово-промислової палати від 28.02.2025р. №27/Ю-09-25, підтверджено настання істотної зміни обставин, пов'язаної із непередбачуваними обставинами, які склалися після укладання договору і не залежали від волі сторін:
- часті і тривалі сигнали "Повітряна тривога" на території Тернопільської області, внаслідок яких працівники та робітники підрядника були змушені залишати робочі місця та прямувати до укриттів;
- почасті обстріли ворогом об'єктів енергетичної інфраструктури України, пошкодження об'єктів енергопостачання внаслідок російських ракетно-дронових атак регіону в жовтні-грудні 2024 року, як наслідок дефіцит електроенергії, планове аварійне відключення електроенергії з введенням графіків обмеження електричної енергії на території Тернопільської області та довготривалі відключення світла, зокрема і не виключно, у місті Збараж, на території будівельного майданчику, де виконуються будівельні роботи із реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області, у період з 21.10.2024р. по 15.12.2024р.;
- затримка з реєстрацією дозвільних документів в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Відповідно до висновку про істотну зміну обставин Тернопільської торгово-промислової палати від 28.02.2025р. №27/Ю-09-25, виконання договору №К-8 від 24.09.2024р., укладеного ТОВ "Кірабуд" з державною установою "Збаразька виправна колонія (№63)" щодо підрядних робіт у визначені договором строки, визнано неможливим.
Позивач листами №15/1140 від 11.03.2025р., №15/1787 від 24.04.2025р., №15/2033 від 12.05.2025р. звернувся в Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, в якому зазначив, що підрядником направлено "Висновок про істотну зміну обставин" Тернопільської торгово-промислової палати від 28.02.2025р. №27/Ю-09-25, разом із пропозицію укласти додаткову угоду щодо продовження строків виконання робіт до 31.07.2025р., та додатково повідомив, що наповнення спецфонду за 2024 рік орієнтовно становило 2500000 грн. і не може перекрити потребу у 6800000 грн., для завершення реконструкції. Також, у зв'язку із нововиявленими обставинами ("Висновок про істотну зміну обставин" Тернопільської торгово-промислової палати від 28.02.2025р. №27/Ю-09-25) установа просила розглянути можливість клопотати перед Міністерством юстиції можливість виділення кошторисних призначень із загального фонду державного бюджету на продовження робіт у 2025 році та завершення їх до 31.07.2025р.
Позивач листом від 12.05.2025р. №15/2033 повідомив відповідача про вказані листи.
Зазначені вище листи позивача до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України залишено без розгляду, відповідь на них не надійшла.
Згідно отриманої на запит позивача інформації від Збаразького РЕМ (лист №5/2630 від 19.06.2025р.) аварійних відключень від електроенергії в період 01.09.2024р. по 31.12.2024р. не було.
На запит позивача, Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Тернопільській області надало відповідь №15/2692 від 25.06.2025р., повідомивши, що інформація про обстріли ворогом об'єктів енергетичної інфраструктури Збаразької територіальної громади, пошкодження об'єктів енергопостачання на території Збаразької територіальної громади в жовтні-грудні 2024 року до Головного управління не надходила, підпорядковані засоби і сили гасіння пожеж не залучалися.
На запит позивача, Тернопільська обласна військова адміністрація надала відповідь від 25.06.2025р. про те, що протягом жовтня-грудня 2024 року внаслідок ракетно-дронової атаки російської федерації на об'єкти енергетики у Тернопільській області та України в цілому, були наявні ряд аварійних вимкнень; припинення електропостачання державної установи Збаразької виправної колонії було з 00 год. 49 хв. до 01 год. 58 хв. 26 листопада 2024 року.
На запит позивача, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області надало інформацію про те, що до відділення поліції в жовтні-грудні 2024 року звернень щодо обстрілів ворогом об'єктів енергетичної інфраструктури Збаразької територіальної громади, пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури, проведення бойових дій на зазначеній території не надходило і перевірки не проводились.
Позивач, посилаючись на відставання відповідача від календарного графіка виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів, 07.07.2025р. надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р. на підставі п. 19.3.5 договору, яке вручено відповідачу 23.07.2025р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 19.08.2025р. державною установою "Збаразька виправна колонія (№63)" вирішено розірвати договір на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р. через невиконання вимог договору, а саме: відставання підрядника від календарного графіка виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів (п. 19.3.5. договору). Протягом одного дня з дня ухвалення цього рішення вирішено оприлюднити через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом повідомлення про розірвання договору.
Згідно розрахунку штрафних санкцій відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 530115,46 грн. (за період з 16.12.2025р. по 14.06.2025р., з врахуванням законодавчо допустимої норми (згідно розрахунку позивача середньозважена максимально допустима пеня на весь період становить 0,031%/день) та штраф в сумі 463416,76 грн. (7% від суми 6620239,47 грн. - вартості невиконаних робіт).
Позивач, скориставшись правом, наданим ч. 1 ст. 651 ЦК України, 07.07.2025р. надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 24.09.2024р. на підставі п. 19.3.5 договору. Повідомлення вручено відповідачу 23.07.2025р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної публічної закупівлі, 24.09.2024р. між державною установою "Збаразька виправна колонія (№63)", як замовником, і ТОВ "Кірабуд", як підрядником, укладено договір на закупівлю підрядних робіт №К-8, згідно п. п. 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної і тендерної документацій та умов договору виконання будівельних робіт з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як передбачено у п. 4.4.5 договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р., відповідач зобов'язаний своєчасно, у встановлені цим договором терміни, виконати роботи, що є предметом цього договору, з дотриманням державних будівельних норм, стандартів та правил, що діють в Україні.
Строки виконання будівельних робіт з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області, сторони встановили у розділі 2 договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р.
Так, згідно п. 2.2 договору початок та закінчення робіт підрядником на об'єкті визначається календарним графіком виконання робіт на 2024 рік (додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно вказаного графіку роботи мали бути виконані загалом на суму 9500277,04 грн. (у вересні 2024 року на суму 356477,59 грн., у жовтні 2024 року на суму 2925000,00 грн., у листопаді 2024 року на суму 3209542,40 грн., у грудні 2024 року на суму 3009257,05 грн.).
При цьому, як передбачено у п. 2.2 договору, роботи на об'єкті завершуються до 15 грудня 2024 року.
Враховуючи те, що сторони в договорі №К-8 від 24.09.2024р. погодили строк закінчення будівельних робіт з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області, до 15 грудня 2024 року, в силу ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання мало бути виконане у цей строк, тобто до 15.12.2024р.
Як свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за листопад - грудень 2024 року, підписані сторонами (№1 від 05.11.2024р., №2 від 12.11.2024р., №3 від 19.11.2024р., №4 від 03.12.2024р., №5 від 05.12.2024р., №6 від 12.12.2024р.), відповідач виконав будівельні роботи з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Тернопільського району, Тернопільської області, лише на суму 2880037,57 грн.
Згідно календарного графіку виконання робіт на 2024 рік (додаток 1 до договору), невиконаними лишилися роботи вартістю 6620239,47 грн.
Враховуючи те, що відповідач не виконав всі будівельні роботи з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб до 15 грудня 2024 року, він є боржником, що прострочив виконання зобов'язання.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на неможливість виконання підрядних робіт, у строк встановлений договором, у зв'язку з необхідністю внесення змін до проєктно-кошторисної документації і виконанням додаткових робіт, а також посилання відповідача на виникнення обставин непереборної сили, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання за договором.
Так, право на внесення змін до проектно-кошторисної документації передбачено ст. 878 ЦК України і вимога відповідача про перегляд кошторису має бути належним чином обґрунтована і представлена для узгодження із позивачем, а порядок внесення змін сторони погодили у п. 3.3 договору підряду.
Згідно вказаного пункту договору, якщо під час проведення робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проєктно-кошторисною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, підрядник зобов'язаний протягом 10 календарних днів повідомити з урахуванням вимог п. 21.12 договору замовника про обставини, що призвели до необхідності виконання таких робіт, та подати замовнику супровідним листом акт огляду об'єкта незавершенного будівництва з пропозиціями і відповідними розрахунками, погоджені представниками авторського та технічного нагляду. Замовник протягом 10 робочих днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє з урахуванням вимог п. 21.12 договору про нього підряднику.
При цьому, як домовились сторони договору у пункті 21.12, листування щодо виконання договору здійснюється між сторонами через офіційні електронні пошти, зазначені в реквізитах договору, за підписами керівників замовника та підрядника.
Відповідачем зазначений порядок внесення таких змін не дотримано. Наявне в матеріалах справи листування не являється дотриманням порядку, передбаченого п. 3.3. та п. 21.12. договору підряду.
Посилання відповідача на "Висновок про істотну зміну обставин" Тернопільської торгово-промислової палати від 28.02.2025р. №27/Ю-09-25 не підтверджує саме форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Форс-мажорні обставини повинні бути доведені конкретно щодо місця, часу та неможливості виконання зобов'язання. Складність щодо можливості доведення настання форс-мажорних обставин полягає в правильному застосуванні причинно-наслідкового зв'язку щодо початку таких обставин та їх впливу на сторону, оскільки сам собою факт введення воєнного стану не свідчить про його безумовний вплив на взаємні зобов'язання сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31.08.2023р. у справі №910/15264/21 та від 10.10.2023р. у справі №915/686/22.
Вказані посилання відповідача на "Висновок про істотну зміну обставин" Тернопільської торгово-промислової палати від 28.02.2025р. №27/Ю-09-25 не підтверджує саме форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не підтверджують відсутність вини відповідача у порушенні умов договору підряду №К-8 від 24.09.2024р., оскільки, як вже встановлено, відповідач не виконав дій по усуненню перешкод у виконанні підрядних робіт відповідно до умов договору.
Порушення строків виконання обумовлених договором робіт, що унеможливлює їх завершення до закінчення встановленого строку, тягне для підрядника негативні наслідки.
За загальним правилом, згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Сплата неустойки (штрафу, пені) являється наслідком порушення виконання зобов'язання (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Отже, законодавець пов'язує можливість застосування неустойки (штрафу, пені) за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
У випадку порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зауважує, що сторони, уклавши договір на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р., погодили розмір штрафних санкцій, і відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою цим договором відповідальністю сторін, і не міг не усвідомлювати наслідки неналежного виконання договірних зобов'язань.
В даному випадку, сторони передбачили в умовах договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р., а саме у пункті 16.3, відповідальність відповідача за порушення календарного графіка виконання робіт та строків передачі виконаних робіт по об'єкту підрядником і приймання їх замовником у вигляді сплати пені у розмірі 0,2% від вартості робіт за кожний день прострочення, а в разі прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.
Тобто, уклавши договір, сторони дійшли згоди щодо можливості одночасного стягнення штрафу та пені у разі невиконання відповідачем всіх будівельні роботи з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб у строк встановлений договором до 15 грудня 2024 року, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного договору.
При цьому, судом враховується презумпція правомірності правочину, визначена ст. 204 ЦК України та правова позиція з приводу можливості одночасного стягнення як штрафу, так і пені, викладена у постановах Верховного Суду України від 30.10.2025р. у справі №922/4801/23, від 29.10.2025р. у справі №910/13238/24.
Як вже встановлено судом, відповідач не виконав всі будівельні роботи з реконструкції першого поверху будівлі гуртожитку №5 для облаштування сектору утримання екстрадованих (переданих) осіб у строк, встановлений договором, а саме до 15 грудня 2024 року, тому вважається боржником, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно, прострочка у виконанні зобов'язання та можливість нарахування пені і штрафу можлива з 16.12.2024р. (перший день прострочення) до 23.07.2025р. (день вручення відповідачу повідомлення про розірвання договору на закупівлю підрядних робіт №К-8).
Згідно розрахунку штрафних санкцій відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 530115,46 грн. (за період з 16.12.2024р. по 14.06.2025р.) та штраф в сумі 463416,76 грн. (7% від вартості невиконаних робіт).
Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені і штрафу та встановлено, що вказані нарахування арифметично вірні, здійснені у можливих межах, з огляду на що вимоги про їх стягнення є правомірними.
При цьому, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно частини третьої статті 551 ЦК України, положення якої надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 04.02.2020 у справі №918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити
У цих висновках суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі №199/3152/20 (з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц).
У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Верховний Суд у своїх постановах звертає увагу на наступне.
Положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 07.09.2022 у справі №910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
У наведених висновках враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду України від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду України від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 04.06.2019 у справі №904/3551/18).
У справах щодо спорів, в яких вирішувалось питання щодо зменшення неустойки, демонструють очевидну різноманітність обставин (підстав та чинників), які беруться судом до уваги та впливають на рішення щодо зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22).
Отже, і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.
А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статтей 86, 210, 237 ГПК України.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).
У зв'язку з викладеним, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені та штрафу суд приймає до уваги висновок "Про істотну зміну обставин", що виданий Тернопільською торгово-промисловою палатою за вих. №27/Ю-09-25 від 28.02.2025р., а також наступні обставини:
- поведінка винної сторони: 1) відповідач не ухилявся від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, а намагався виконати замовлення; 2) докази у матеріалах справи та свідчення сторін вказують на зацікавленість відповідача у виконанні зобов'язання, а також вжиття ним всіх можливих заходів для виконання зобов'язання;
- відсутність понесення позивачем збитків пов'язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за договором - іншого матеріали справи не містять;
- неустойка є лише фінансовою санкцією за невиконання зобов'язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення;
- неустойка не є боргом, будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, а, відповідно, при зменшенні її розміру не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі;
- неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Суд вважає, що стягнення у повному обсязі штрафних санкцій у цій справі не відповідає принципам збалансованості, розумності та пропорційності, враховуються майнові інтереси відповідача, а також дотримання розумного балансу між інтересами позивача та відповідача.
Враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, з урахуванням викладених обставин, на думку суду при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) штрафних санкцій обґрунтованим та справедливим є зменшення їх розміру на 75%, що відповідно становить 132528,86 грн. - пені та 115854,19 грн. - штрафу.
Стягнення з відповідача вказаної суми штрафу та пені компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків виконання робіт; стягнення ж з відповідача штрафу та пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Таке зменшення розміру пені та штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
Отже, вирішуючи даний спір, суд враховує вимоги ст. 551 ЦК України та дотримання балансу інтересів сторін при стягненні пені та штрафу, взявши до уваги доводи відповідача та обставини справи в їх сукупності.
Аналогічна правова позиція з приводу зменшення штрафних санкцій міститься у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025р. по справі №924/1155/24.
Таким чином, враховуючи обставини справи та вищенаведені законодавчі положення у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме у частині стягнення з відповідача 132528,86 грн. - пені та 115854,19 грн. - штрафу. В решті позову належить відмовити.
Позивач у позові та у поданій заяві від 09.12.2025р. просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. На підтвердження понесених витрат посилається на договір Г-293 від 07.08.2025р. про надання професійної правничої допомоги, додаток №1 до договору від 07.08.2025р., акт №1 прийому-передачі наданих послуг від 28.08.2025р., акт №2 прийому-передачі наданих послуг від 29.08.2025р., платіжні інструкції №1961 від 01.09.2025р., №1962 від 01.09.2025р.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судом враховується, що відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Недокус В.І. діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000304 від 12.07.2018р.
Згідно ордеру від 08.08.2025р. адвокат Недокус В.І. надавав правничу допомогу позивачу у справі №924/802/25 державній установі "Збаразька виправна колонія (№63)".
Правнича допомога надавалась на підставі договору Г-293 про надання професійної правничої допомоги від 07.08.2025р., укладеного між Недокус В.І., як адвокатом, та державною установою "Збаразька виправна колонія (№63)", як клієнтом, за умовами якого (п. 1.1) клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання на представництво його інтересів та надання професійної правничої допомоги у всіх судах України, державних установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні будь-яких питань, які стосуватимуться його прав, обов'язків та інтересів.
Згідно п. 1.2 договору, адвокат для виконання повноважень, передбачених п. 1.1 цього договору, наділяється усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, в т.ч. з правом підпису та подання позовної заяви до суду, повної або часткової відмови від позовних вимог, залишення позову без розгляду, визнання позову, укладення мирової угоди, оскаржувати рішення і ухвали суду, підписувати всі процесуальні та інші документи, заяви, заперечення, скарги, клопотання, апеляційні та касаційні скарги, звернення, а також витребувати документи та інші докази.
З приводу заявленого розміру витрат на надану правову допомогу судом враховується домовленість сторін про вартість правової допомоги, погодженої сторонами в пункті 3.1 договору 07.08.2025р. та додатку №1 до договору від 07.08.2025р., у сумі 20000,00 грн.
Заявлений розмір та обсяг витрат на правову допомогу сторони підтвердили в актах прийому-передачі наданих послуг №1 від 28.08.2025р. та №2 від 29.08.2025р. про наступне: виконавець надав, а замовник прийняв послуги, що передбачені умовами договору, з підготовки та подачі позовної заяви, з представництва інтересів замовника в справі №924/802/25 про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору на закупівлю підрядних робіт №К-8 від 24.09.2024р. Загальна вартість наданих послуг по актам складає 20000,00 грн.
Сплата погодженого розміру послуг по наданню правової допомоги в справі №924/802/25 про стягнення штрафних санкцій з товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" в сумі 20000,00 грн. підтверджується платіжною інструкцією №1962 від 01.09.2025р. на суму 10000,00 грн. та платіжною інструкцією №1961 від 01.09.2025р. на суму 10000,00 грн.
Розглянувши подані докази наданих послуг, на підставі аналізу обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, врахувавши обставини справи, тривалість розгляду справи, обсягу матеріалів у справі, кількості підготовлених адвокатом процесуальних документів, значення справи для сторін, суд дійшов висновку що витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, зазначені витрати відповідають критеріям пропорційності, добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача 20000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру пені та штрафу на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача без урахування зменшення, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду України від 03.04.2018р. у справі №902/339/16, від 04.05.2018р. у справі №917/1068/17, від 05.04.2018р. у справі № 917/1006/16.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, пр. Незалежності, 11, кімната 302; код ЄДРПОУ 40908698) на користь державної установи "Збаразька виправна колонія (№63)" (Тернопільська область, Тернопільський район, с. Доброводи; код ЄДРПОУ 08564469) 132528,86 грн. (сто тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять вісім гривень вісімдесят шість копійок) - пені, 115854,19 грн. (сто п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні дев'ятнадцять копійок) - штрафу, 11922,38 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні тридцять вісім копійок) - витрат по оплаті судового збору, 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16 грудня 2025 року.
Суддя В.В. Димбовський