Справа № 127/26079/25
Провадження № 2-а/127/229/25
"12" грудня 2025 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А. розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕНА № 5214570 від 13.07.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП,
Позивач звернувся до суду з позовом до УПП у Вінницькій області ДПП та ДПП, про скасування постанови серії ЕНА № 5214570 від 13.07.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
13.07.2025 близько 17:00 год. він рухався на службовому автомобілі Scania R 420, д.н. НОМЕР_1 у напрямку м. Вінниці. У с. Махнівка Хмільницького р-ну, дорога АД М21, 242 км мене зупинили працівники поліції перевезення небезпечних вантажів без належного обґрунтування законних на те підстав, лише посилаючись на ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».
Позивач також зазначає, що він не порушував ПДР України, а тому інспектор поліції не мав правових підстав вимагати у нього відповідні документи, а відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, визначений ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Окрім того, постанова про адміністративне правопорушення у справі серії ЕНА №5214570 є незаконною, оскільки інспекторами поліції не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не пред'явлено належних доказів, які б свідчили про вчинення ним правопорушення, не досліджувалися та не надавалися для ознайомлення докази, які б підтверджували факт скоєння ним правопорушення, внаслідок чого вказана постанова підлягає скасуванню, так як розгляд справи відбувся з грубим порушенням вимог актів законодавства України, що регулює дорожній рух, встановлює поведінку та правила учасників порожнього руху, а також підстави, умови та порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності, оскільки інспектором було складено завідомо незаконну постанову, на підставі якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності самої події адміністративного правопорушення, відсутності жодних доказів, які б могли підтвердити його вину у скоєнні правопорушення, що потягло за собою прийняття незаконної та необґрунтованої постанови.
Разом із цим, інспектор поліції Урбанськиий А.О. не поінформував позивача про конкретну причину вимоги пред'явлення посвідчення водія та інших документів, оскільки він не вчиняв та не мав наміру вчиняти правопорушення, інших підстав для перевірки документів у вищезазначених працівників поліції не було. Будь- яких доказів порушення ним ПДР йому не було надано.
Крім того, поліцейськими, розглянувши справу біля транспортного засобу не надали ОСОБА_1 можливості скористатись своїми правами, передбаченими КУпАП у повному обсязі, а також проігнорували вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Разом з тим, поліцейський склав постанову без будь-якої підготовки розгляду справи, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у справі, внаслідок чого поліцейським були грубо порушені вимоги ст. 278, 279 КУпАП. Окрім того, ОСОБА_1 заявив клопотання про бажання скористатись правовою допомогою, однак, поліцейським не вжито жодних дій щодо надання мені можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Жодних доказів, які свідчать про те, що він вчинив адміністративне правопорушення працівником поліції надано не було, однак, відразу на місці зупинки було складено оскаржувану постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425.00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Справи незначної складності визначаються ч. 6 ст. 12 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою суду від 01.10.2025 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
30.10.2025, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З відзиву на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 13.07.2025 року нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби на ДСПП «Махнівка», що на 242 км. АД - М 21 в с. Махнівка, Хмільницького району, Вінницької області, близько 17 год. 20 хв. виявлено транспортний засіб - SCANIA R 420 (далі - ТЗ) д.н.з НОМЕР_1 , водій якого перевозив небезпечний вантаж, ймовірно без відповідної документації на перевезення такого вантажу.
Відтак, з метою перевірки дотримання водієм правил перевезення небезпечного вантажу та перевірки відповідних документів на перевезення такого вантажу, керуючись пунктом 3 частиною першою статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та положеннями абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» поліцейський подав водієві сигнал про зупинку ТЗ.
Після зупинки ТЗ, поліцейський відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» представився водію та в порядку частини третьої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» повідомив причину зупинки.
Після виконання вимог частини третьої статті 18 та частини третьої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 ПДР пред'явив водію законну вимогу про надання для перевірки документів передбачених підпунктами «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; документацію відповідно до вимог встановлених Законами України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про перевезення небезпечних вантажів; поліс обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Проте, водій відмовився виконувати законну вимогу поліцейського та не пред'явив для перевірки зазначені вище документи.
Поліцейський, вкотре озвучив водієві законну вимогу про його обов'язок пред'явити запитувані вище документи та попередив, що в разі не пред'явлення таких документів передбачена адміністративна відповідальність.
Однак водій, керуючись власними принципами відмовився виконувати законну вимогу поліцейських та не пред'явив для перевірки потрібні документи, хоча повідомив поліцейському, що такі документи має при собі.
Поліцейським за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодший лейтенант поліції Урбанський Адріан Олегович, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. за статтею 126 КУпАП, повідомив позивача, що відносно нього буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 126 КУпАП, за фактом відмови пред'явити для перевірки документи, що підтверджують право керування та користування ТЗ.
Крім того, разом із відзивом на адміністративний позов надано диск з відеофіксацією скоєного правопорушення.
07.11.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач у своїй відповіді на відзив зазначає, що ознайомившись з відзивом на позовну заяву та оцінюючи в сукупності положення, категорично заперечує доводи представника відповідача - Грінченка Дениса, оскільки відповідач у своєму відзиві зазначив, що встановив особу за допомогою відомостей, які містяться в Інформаційному порталі Національної поліції України (ІПНП), що не відповідає дійсності. Так, у зв'язку із тим, що поліцейський незаконно почав вимагати посвідчення водія, а також безпідставно зупинив транспортний засіб, Позивач здійснив дзвінок на телефон екстреного виклику поліції «102» ГУНП у Вінницькій області, де залишив скаргу на дії працівників поліції. У цей час, коли Позивач спілкувався із оператором служби «102», підслухавши персональні дані Позивача, поліцейські здійснили перевірку на даними ІПНП. Без належного встановлення особи, відразу склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім того, під час нібито розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, у зв'язку з чим позивач неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи. Дана обставина підтверджується відеозаписом із нагрудної камери інспектора. Відповідачем, в порушені статті 59 Конституції України, було відразу відмовлено у вище наведених клопотань - реалізувати своє право на отримання правової допомоги. На підставі вищевикладеного, відповідач, складаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи
З огляду на викладене, вважає відзив представника відповідача на його адміністративний позов не обґрунтованим з урахуванням зазначених заперечень та відмовити у його задоволенні. Свій позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, викладені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 13.07.2025 о 17:20:33 год. в с. Махнівка (Комсомольське), дорога АД М21, 242 км, водій ОСОБА_1 на неодноразові законні вимоги поліцейського не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та інші документи зазначені у п. 2.1 ПДР України, чим порушив п. 2.4.а ПДР - керування тз особою, яка не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документа на тз, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних тз. Інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП, молодшим лейтенантом поліції Урбанським Адріаном Олеговичем, було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5214570, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Перш за все Суд наголошує, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками, та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За приписами пункту 8 частини першої статті 23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (у тому числі і за частиною першою статті 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Нормами статті 14 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Положеннями частини першої статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 126 КУпАП зазначає, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
Згідно п. 2.4(а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Отже, згідно доказів, наданих представником відповідача, а саме, відеоматеріалів з місця вчинення адміністративного правопорушення, судом встановлено, що ймовірність вчинення порушень п. 2.1 та 2.4(а) ПДР України водієм ОСОБА_1 тобто адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП не підтверджується, оскільки з наданих відеоматеріалів не представляється за можливе встановити факт наявності в діях водія ОСОБА_1 ознак вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
Також, згідно з п. 9-10 розділу III Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
З наявних матеріалів справи, не вбачається, що відповідачем під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дотримано п. 9-10 розділу III Інструкції, чим порушено порядок її розгляду.
Крім того в силу ч. 1 п. 5 ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, у випадках передбачених законом ця допомога надається безоплатно.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також Суд нагадує, що статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також Конвенція), ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У згаданому контексті слід відмітити, що поняття кримінальне обвинувачення має автономне значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (Блохін проти Росії (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення кримінального характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке обвинувачення.
Зокрема, у § 49 справи Озтюрк проти Німеччини Європейський суд з прав людини (далі також ЄСПЛ) зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.
Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands, §§82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.
Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (Луц проти Німеччини (Lutz v. Germany), §182; Шмауцер проти Австрії (Schmautzer v. Austria); Малідж проти Франції (Malige v. France); Марчан проти Хорватії (Marиan v. Croatia); Ігор Паскарі проти Республіки Молдова (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.
Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти обвинувачення зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред'явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Пелісьє та Сассі проти Франції (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], §51; Камасінський проти Австрії (Kamasinski v. Austria), §79).
Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про причину обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про характер обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (Матточча проти Італії (Mattoccia v. Italy), § 59; Пенев проти Болгарії (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частиною першою статті 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Також у відповідності до частин другої, п'ятої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд вважає, що лише встановлений факт вчинення особою правопорушення, який зафіксований належними та допустимими доказами, та дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, може свідчити про правомірність та обґрунтованість рішень суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку, що справу необхідно направити на новий розгляд до компетентного органу, а постанову серія ЕНА № 5214570 від 13.07.2025 винесену інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП, молодшим лейтенантом поліції Урбанським А.О., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП необхідно скасувати.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що постанову серія ЕНА № 5214570 від 13.07.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до компетентного органу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 126, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 139, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 13.07.2025 серії ЕНА № 5214570 щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425,00грн (чотириста двадцять п'ять гривень 00 коп.) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП направити на новий розгляд до уповноваженого органу батальйон патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Представник відповідача: інспектор з правого забезпечення батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капітан поліції Грінченко Денис Миколайович, пров. Кондрацького, 1А, місто Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4
Суддя