Справа № 127/16720/25
Провадження № 1-кп/127/596/25
11.12.2025 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Вінниці, кримінальне провадження, відомості про яке внесені 02 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010000585 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,-
ОСОБА_4 у невстановлений досудовим слідством час та дату, але не пізніше 02 квітня 2025 року, використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 для реєстрації в багатоплатформовому месенджері «Telegram», вступив у попередню змову із невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка використовує у зазначеному месенджері ім'я користувача « ОСОБА_6 » з метою поширення неправдивих відомостей, які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки в суспільстві, зокрема здійснити завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху закладу освіти, а саме Уманської гімназії № 12 Уманської міської ради, Черкаської області, що за адресою: провулок Далекий, 35, м. Умань.
Домовившись із невстановленою в ході досудового розслідування особою на вчинення вказаного злочину та отримавши контактний номер телефону НОМЕР_2 , який належить завідувачу Уманської гімназії № 12 Уманської міської ради, Черкаської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що вказане повідомлення є неправдивим і не відповідає дійсності, розуміючи, що своїми протиправними діями у вигляді завідомо неправдивого повідомлення може спричинити наслідки у вигляді порушення громадської безпеки та порядку, евакуації педагогічного складу та учнів, припускав можливість залучення органами влади значної кількості сил і засобів для перевірки фактів, викладених ним в усному повідомленні про підготовку вибуху, і запобігання можливої загрози життю, здоров'ю людей, пошкодженню майна, та бажаючи настання таких наслідків, зі свого мобільного телефону марки «Google», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Vodafone» з номерам НОМЕР_1 , 02 квітня 2025 року, близько 09 год 00 хв. зателефонував на контактний номер телефону НОМЕР_2 належний завідувачу Уманської гімназії № 12 Уманської міської ради, Черкаської області ОСОБА_7 , та повідомив останній, про підготовку вибуху Уманської гімназії № 12 Уманської міської ради, Черкаської області, таким чином довівши спільний із невстановленою особою злочинний умисел до кінця.
В результаті чого, неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, дезорганізувало нормальну діяльність зазначеної школи, що призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб.
До проведення підготовчого судового засідання між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 27 травня 2025 року укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 259 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали заклади освіти. Погодженого сторонами призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 259 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовно за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він скоїв інкриміноване діяння та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості, пообіцявши, що в майбутньому такого більше ніколи не повториться.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання.
Заслухавши думку прокурора, захисника та показання обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, що полягає у завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали заклади освіти (ч. 2 ст. 259 К України), є доведеною та підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який вину визнав та повідомив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає переконливим доказом його винуватості з підстав їх належності та допустимості.
Так, ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та пояснив суду, що за обставин викладених в обвинувальному акті він вчинив інкриміноване діяння. По суті справи суду повідомив, що дійсно 02 квітня 2025 року, близько 09 год., зателефонував на номер телефону належний завідувачу Уманської гімназії № 12 ОСОБА_7 та повідомив останній, про підготовку вибуху Уманської гімназії № 12.
Обвинувачений додатково зазначив, що до вчиненого ставиться самокритично та шкодує, що так сталось.
Аналіз вказаних доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення є доведеною та підтверджується показаннями обвинуваченого, який вину визнав та повідомив обставини вчинення ним кримінального правопорушення.
За таких обставин, суд вважає вказані докази достатні для надання юридичної оцінки дій обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 259 КК України тобто завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали заклади освіти.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України, яке вчинено ОСОБА_4 , відповідно до відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Потерпілих у кримінальному провадженні немає.
Таким чином, з матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі в чому щиро розкаявся; активно сприяв розкритті кримінального правопорушення; раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання у виді щирого каяття та активного сприяння розкритті кримінального правопорушення. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди та призначає узгоджене сторонами вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 27 травня 2025 року, укладеної між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого.
Крім того, відповідно ч. 7 ст. 72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Таким чином, суд враховуючи положення ч. 7 ст. 72 КК України, вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 07.04.2025 по 04.06.2025, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368-370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України та ст.ст. 60, 65, 259 КК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 27 травня 2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010000585.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 259 КК у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 11.12.2025.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання, у виді позбавлення волі, строк цілодобового домашнього арешту з 07.04.2025 по 04.06.2025 із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2025 (№127/10555/25) на майно, а саме: мобільний телефон марки «Google», моделі «Pixel 6 PRO», із ідентифікуючими ознаками (ІМЕІ: НОМЕР_4 ) та встановленою сім-карткою НОМЕР_1 , скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2025 (№127/10552/25) на майно, а саме: ноутбук чорного кольору марки «DELL», моделі «Latitute Е7450» разом із кабелем живлення; ноутбук сірого кольору марки «ASUS», моделі «X509J»; 30 аркушів паперу із рукописним текстом, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- мобільний телефон марки «Google», моделі «Pixel 6 PRO», із ідентифікуючими ознаками (ІМЕІ: НОМЕР_4 ) та встановленою сім-карткою НОМЕР_1 , які передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю ОСОБА_4 ;
- ноутбук чорного кольору марки «DELL», моделі «Latitute Е7450» разом із кабелем живлення; ноутбук сірого кольору марки «ASUS», моделі «X509J», які передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути законному власнику або володільцю;
- 30 аркушів паперу із рукописним текстом, які передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України. Клопотання про його скасування місцевим судом може подаватися прокурором у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості згідно зі ст. 476 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: