Справа № 127/26647/23
Провадження № 1-кп/127/998/24
12.12.2025 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 серпня 2023 року за №12023020010001158 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 07.02.1995 Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді двох років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 26.11.1998 Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 118, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 20.11.2007 Замотянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки;
- 26.11.2008 Замотянським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ст. 70, 71 КК України до покарання у виді п'яти років трьох місяців позбавлення волі;
- 04.02.2015 року Апеляційним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 190, ст. 70, 71 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі;
- 11.12.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. 04.08.2022 звільненого умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 1 місяць 11 днів;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-ІХ), в Україні із з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому продовжено з 05 години 30 хвилин 01 травня 2023 року строком на 90 діб, вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 31.07.2023, приблизно о 00 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих та не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, перебував в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи в дворі вказаного будинку ОСОБА_4 помітив спертий на дерево бувший у використанні належний ОСОБА_6 велосипед торгової марки «D4-X» Sport Edition, вартість якого згідно висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 4864/23-21, станом на мемент вчинення злочину, а саме 31.07.2023 складала 3317, 00 грн., після чого у нього виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном.
У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій кримінально -протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою незаконного власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, шляхом вільного доступу, взяв бувший у використанні велосипед торгової марки «D4-X» Sport Edition, який в подальшому забрав собі та покинув територію двору будинку.
Зникнувши з місця вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3317, 00 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого діяння визнав в повному обсязі в чому щиро розкаявся.
З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що його характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
По суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Обвинувачений ОСОБА_4 додатково суду зазначив, що про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву в якій просив суд провести судовий розгляд без його участі.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За місцем проживання скарг на поведінку ОСОБА_4 до ТОВ «ЖЕО-1», не надходило.
Згідно довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», вих. №1385 від 036.05.2023, вбачається, що ОСОБА_4 за медичною допомогою у вказаний заклад не звертався.
Згідно довідки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» ВОР», вих. №29/3423 від 08.05.2023, ОСОБА_4 на лікуванні у вказаному закладі не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.
З вимоги про судимість вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Востаннє вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2019 ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. 04.08.2022 ОСОБА_4 ухвалою суду звільнено умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 1 місяць 11 днів.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше судимий; в період умовно-дострокового звільнення вчинив новий, умисний, корисливий, тяжкий злочин; на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; вину у вчинені кримінального правопорушення визнав в чому щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що впливають на його покарання.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який в період умовно-дострокового звільнення не став на шлях виправлення, натомість повторно вчинив новий, умисний, корисливий, тяжкий злочин. Суд також враховує наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття. Відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого. З урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, який вчинив умисний, корисливий, тяжкий, злочин маючи не зняту та не погашену судимість, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Згідно ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати: частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (статті 81 КК).
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 має невідбуту частину покарання у виді 1 року 1 місяць 11 днів позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2019, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 71 КК України та призначити остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю вироків.
Крім того, у відповідності до положень ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув'язнення за період 12.03.2024 по 14.02.2025, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні до висновку експерта №4864/23-21 від 09.08.2023, що становить 955 грн. 92 коп.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-374 КПК України, ст.ст. 65-67, 185 КК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2019, призначивши ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 12.03.2024 по 14.02.2025, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з дати фактичного затримання на виконання вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі, що становить 955 грн. 92 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.08.2023 (Справа №127/23246/23) на майно, а саме: велосипед марки «АТВ», моделі «D4-X», з рамою чорно-зеленого кольору, номер рами НОМЕР_1 , скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- велосипед марки «АТВ», моделі «D4-X», з рамою чорно-зеленого кольору, номер рами НОМЕР_1 , який передано до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: