Справа № 149/3875/25
Провадження №3/149/1638/25
Номер рядка звіту 307
16.12.2025 м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч.ч. 3, 3 ст. 173-2 КУпАП,
22.11.2025 о 21:30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме шарпав за одяг, висловлювався нецензурною лайкою внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психічному здоров'ю.
22.11.2025 о 21:30 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно доньки ОСОБА_3 , а саме застосував насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, висловлювався нецензурною лайкою внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психічному здоров'ю.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 3, 3 ст. 173-2 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив, заяв, клопотань не подав. Про розгляд справи повідомлено в порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП.
З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, а також про розгляд справи про адміністративне правопорушення Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області, до суду не з'явився, суддя, з урахуванням ст.ст. 245, 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Така позиція суду узгоджується з висновками зазначеними у рішеннях ЄСПЛ, відповідно до яких на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ч.ч. 3, 3 ст. 173-2 КУпАП з огляду на таке.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, зокрема за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству, а дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення, передбачених ч.ч. 3, 3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується:
протоколами про адміністративні правопорушення серії ГР № 171043, 171044 від 23.11.2025 в яких викладені обставини правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 3 ст. 173-2 КУпАП, наявні відмітки про роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, від надання пояснень та підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився;
протоколом прийняття заяви про правопорушення та письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 23.11.2025 за змістом яких остання підтвердила конфлікт з батьком ОСОБА_1 в ході якого батько застосував насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, висловлювався нецензурною лайкою;
Письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.11.2025 за змістом яких остання підтвердила конфлікт з чоловіком ОСОБА_1 в ході якого чоловік шарпав за верхній одяг, висловлювався нецензурною лайкою;
іншими зібраними у справі доказами.
Приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 3 ст. 173-2 КУпАП, наявні в матеріалах справи відомості про особу ОСОБА_1 , суддя, з урахуванням ст. 36 КУпАП, доходить висновку про застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 27, 33-36, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 280, 284, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 3 ст. 173-2 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./Хмільн.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA308999980313060106000002624, Код класифікації доходів бюджету: 21081100) у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК