про забезпечення позову
16.12.2025м. СумиСправа № 920/498/23(920/1532/25)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Нємцева В.А. про забезпечення позову №310/2025-70 від 15.12.2025 (вх. №6400) та матеріали справи №920/498/23 (920/1532/25)
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідачів: 1. Виробничого кооперативу "АЛЬЯНС" (40020, м. Суми, вул. Давидовського Григорія, буд. 44; ЄДРПОУ 04689116)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛГЧ ЮНІОН" (40001, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 76; ЄДРПОУ 42808808)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
2. Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ЄДРПОУ 43995469)
3. Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (40004, м. Суми, вул. Британська, 2, ЄДРПОУ 14004771)
4. Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ЄДРПОУ 21108013)
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 24 квітня 2019 року між КТВП “СУМИРИБА», код ЄДРПОУ 04689116, та ТОВ “АРТОС ПЛЮС», код ЄДРПОУ 34743668, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Давиденко І.А. та зареєстрований у реєстрі за №927 - з підстав його фраудаторності;
- визнати недійсним Акт прийому - передачі нежилого приміщення магазину “Океан» площею 1 715,2 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 76, складений 24 квітня 2019 року між КТВП “СУМИРИБА», код ЄДРПОУ 04689116 та ТОВ “АРТОС ПЛЮС», код ЄДРПОУ 34743668, справжність підписів представників сторін на якому засвідчена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Давиденко І.А., що зареєстровано у реєстрі за №928 та №929 - з підстав його фраудаторності;
- витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛГЧ ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ 42808808, вулиця Петропавлівська, буд. 76, місто Суми, 40001) на користь Виробничого кооперативу “АЛЬЯНС» (Код ЄДРПОУ 04689116, вул. Давидовського Григорія, буд. 44, м. Суми, Сумська область, 40020) об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1820913359101 - нежитлове приміщення, магазин “Океан» загальною площею 1 715,2 кв. м за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 76;
- витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛГЧ ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ 42808808, вулиця Петропавлівська, буд. 76, місто Суми, 40001) на користь Виробничого кооперативу “АЛЬЯНС» (Код ЄДРПОУ 04689116, вул. Давидовського Григорія, буд. 44, м. Суми, Сумська область, 40020) об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 95575959101 - приміщення супермаркету загальною площею 2 795,46 кв. м з прибудованою рампою загальною площею 98 кв. м та приміщенням охорони загальною площею 8,7 кв. м. за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 9;
- судові витрати стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛГЧ ЮНІОН».
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/498/23 (920/1532/25); справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 920/1532/25 здійснювати в межах справи № №920/498/23 про банкрутство Виробничого кооперативу “АЛЬЯНС», в окремому позовному провадженні; надано сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив. Також ухвалою залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; надано строк письмові пояснення щодо позовних вимог з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України.
Ухвалою суду від 28.11.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Нємцева В.А. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін №308/2025-68 від 23.11.2025 (вх.№6074); призначено судове засідання для розгляду по суті на 04.12.2025 з повідомленням сторін.
В судовому засіданні 04.12.2025 розляд справи відкладений на 12-00 год 23.12.2025.
15.12.2025 представником позивача - адвокатом Нємцевим В.А. подано до суду заяву про забезпечення позову №310/2025-70 від 15.12.2025 (вх. №6400) у даній справі.
Відповідно до вимог заяви, просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову у справі №920/498/23(920/1532/25) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЛГЧ ЮНІОН» та ВК «АЛЬЯНС» про визнання правочинів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння шляхом накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛГЧ ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ 42808808, вулиця Петропавлівська, буд. 76, місто Суми, 40001) спірне нерухоме майно: реєстраційний номер 1820913359101 - нежитлове приміщення, магазин «Океан» загальною площею 1 715,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер 95575959101 - приміщення супермаркету загальною площею 2 795,46 кв. м з прибудованою рампою загальною площею 98 кв. м та приміщенням охорони загальною площею 8,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 .
В обґрунтування поданої заяви, заявник вказує, що предметом позову у даній справі, серед іншого, є витребування із незаконного володіння ТОВ «ЛГЧ ЮНІОН» на користь ВК «АЛЬЯНС» нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення магазину «Океан» загальною площею 1 715,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 та приміщення супермаркету загальною площею 2 795,46 кв. м з прибудованою рампою загальною площею 98 кв. м та приміщенням охорони загальною площею 8,7 кв. м. за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 9.
Як зазначає представник позивача, наявні у справі докази об'єктивно свідчать про те, що ТОВ «ЛГЧ ЮНІОН» набуло право власності на спірне нерухоме майно в результаті участі у реалізації схеми щодо виведення майна із власності КТВП «СУМИРИБА», правонаступником якого є ВК «АЛЬЯНС», з метою ухилення від виконання грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 та створення передумов для банкрутства підприємства. При цьому майно було виведене із власності КТВП «СУМИРИБА» на користь пов'язаної юридичної особи, якою є ТОВ «ЛГЧ ЮНІОН», через товариство-посередника, фактично безоплатно, хоча учасники цієї схеми намагалися придати вигляд оплатності своїм оборудкам.
У той же час можливі подальші недобросовісні дії відповідача - ТОВ «ЛГЧ ЮНІОН» щодо відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі №920/498/23(920/1532/25) суд встановив наступне.
У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/498/23 про банкрутство Виробничого кооперативу “АЛЬЯНС» (40020, м.Суми, вул. Давидовського Григорія, буд. 44, код ЄДРПОУ 04689116).
Постановою Господарського суду Сумської області від 23.08.2023 визнано юридичну особу - Виробничий кооператив “АЛЬЯНС» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Жмакіну Надію Вікторівну.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Кодексом України з процедур банкрутства, як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі про банкрутство та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, ліквідатора так і за ініціативою суду. Разом з тим загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може ускладнити ефективний захист порушених прав учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до ст.136 ГПК України.
Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
5) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
7) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
8) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вищезазначених обставин.
Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі, серед іншого, є витребування із незаконного володіння ТОВ «ЛГЧ ЮНІОН» на користь ВК «АЛЬЯНС» нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення магазину «Океан» загальною площею 1 715,2 кв. м за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 76 та приміщення супермаркету загальною площею 2 795,46 кв. м з прибудованою рампою загальною площею 98 кв. м та приміщенням охорони загальною площею 8,7 кв. м. за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 9.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна вимога щодо витребування спірного майна стосується витребування саме на користь боржника ВК “АЛЬЯНС» у справі №920/498/23, а тому у разі задоволення позову, після його відчуження в порядку, передбаченому ліквідаційною процедурою, сприятиме погашенню кредиторських вимог за рахунок виручених від продажу майна грошових коштів.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено правовий висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12 липня 2022 року по справі № 910/8482/18 (910/4866/21) зазначає, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним…. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові 7 квітня 2023 року по справі № 910/15043/21 (910/10070/22), зазначив, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків Відповідачу-2, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».
Отже, суд погоджується, що до закінчення судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 існують ризики відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб та у подальшому неможливості виконання постановленого у справі судового рішення, зокрема, і наповнення ліквідаційної маси боржника та отримання задоволення вимог кредиторів.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Положення статей 136, 137 ГПК України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такий правовий висновок викладено в пункті 9.2.4. постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (ліквідатором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Суд приходить до висновку, що накладення арешту на спірне майно є адекватним та достатнім заходом забезпечення позову у контексті позовних вимог, ні в якій мірі не зашкодить використанню цього майна у господарській діяльності його власника.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишилось невиконаним стосовно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатись як невід'ємна частина “процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 23.07.1999 у справі “Іммобільяре Саффі проти Італії».
Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми діючого законодавства та дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою, оскільки невжиття такого заходу може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення заявлених вимог, а тому заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Заяву представника позивача - адвоката Нємцева В.А. про забезпечення позову №310/2025-70 від 15.12.2025 (вх. №6400) у справі №920/498/23 (920/1532/25) - задовольнити.
2. Накласти арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛГЧ ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ 42808808, вулиця Петропавлівська, буд. 76, місто Суми, 40001) спірне нерухоме майно:
- реєстраційний номер 1820913359101 - нежитлове приміщення, магазин «Океан» загальною площею 1 715,2 кв. м за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 76;
- реєстраційний номер 95575959101 - приміщення супермаркету загальною площею 2 795,46 кв. м з прибудованою рампою загальною площею 98 кв. м та приміщенням охорони загальною площею 8,7 кв. м. за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 9.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 16.12.2025 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
4. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання (частина восьма статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 144 Господарського процесуального кодексу України).
6. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
7. Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛГЧ ЮНІОН» (40001, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 76, код ЄДРПОУ 42808808).
8. Ухвала дійсна для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.
9. Ухвалу надіслати заявнику, а належним чином засвідчену копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.
Ухвалу підписано 16.12.2025.
Суддя О.Ю. Соп'яненко