06.12.2025м. СумиСправа № 920/1298/23(920/1369/25)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/1298/23(920/1369/25)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маш-Сервіс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича (40000, м.Суми, вул. Кузнечна, 4; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідачів: 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. ГУ ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 6.13, код ЄДРПОУ 43995469)
2. АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Британська, б.58, код ЄДРПОУ 05747991)
3. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. С.Бандери,43, код ЄДРПОУ 21108013)
4. Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945)
5. Арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича (49038, м.Дніпро, площа Вокзальна, буд.2Н; РНОКПП НОМЕР_5 )
про покладення солідарної відповідальності
Справа розглядається без виклику сторін
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Маш-Сервіс" арбітражний керуючий Удовенко Р.П. подав до суду заяву про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відповідно до вимог заяви, ліквідатор просить:
- покласти солідарну відповідальність по зобов'язання боржника - ТОВ "Маш-Сервіс" на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 );
- стягнути на користь ТОВ "Маш-Сервіс" з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; Ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) в солідарному порядку 3 583 691,78 грн.
- стягнути на користь ТОВ "Маш-Сервіс" з відповідачів сплачений судовий збір в сумі 6 056,00 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду Сумської області від 06.10.2025 відкрито провадження у справі № 920/1298/23 (920/1369/25) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; вирішено розгляд справи № 920/1369/25 здійснювати в межах справи №920/1298/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маш-сервіс", в окремому позовному провадженні. Також залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ГУ ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 6.13, код 43995469), 2. АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Британська, б.58, ЄДРПОУ 05747991), 3. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. С.Бандери,43, код ЄДРПОУ 21108013), 4. Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945), 5. арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича (49038, м.Дніпро, площа Вокзальна, буд.2Н; РНОКПП НОМЕР_5 ). Сторонам надано строк для подання відзивів на позовну заяву, відповіді на відзиви та письмових пояснень.
30.10.2025 представником Фонду державного майна України подано до суду пояснення №10-79-26813 від 29.10.2025, в яких зазначив, що вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Вказує на те, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.09.2025 було залучено Фонд державного майна України до участі у справі № 920/1298/23 про банкрутство ТОВ «Маш-Сервіс». Враховуючи, що постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.05.2025 у справі № 991/10700/23 до ОСОБА_4 застосовано санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнуто в дохід держави, у тому числі, активи, якими володіє він та щодо яких може вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження, зокрема, 1 % частки у статутному капіталі ТОВ «Маш-Сервіс», код ЄДРПОУ 34012218, у розмірі 20 000 грн, Фонд є уповноваженим органом, до сфери управління якого належать 1% частки у статутному капіталі ТОВ «Маш-сервіс». Також, Фонд опосередковано, через АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», 83,9112 % акцій якого належать Фонду, володіє ТОВ «Маш-сервіс». Отже, Фонд вважає правомірними та належно обґрунтованими твердження позивача стосовно того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , маючи всі необмежені повноваження відносно управління ТОВ «Маш-Сервіс», не вжили жодних дій щодо запобігання банкрутству товариства, а ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Маш-Сервіс» та знаючи про загрозу неплатоспроможності товариства, з 2019 року не вжив жодних заходів щодо необхідності проведення аудиту, звернення підприємства до суду та звернення до учасників (засновників) з питанням звернення із заявою до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.
05.11.2025 представником ГУ ДПС у Сумській області подано до суду клопотання (пояснення) №121/18-28-13-02 від 04.11.2025, в якому зазначив, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі № 920/1298/23 визнано вимоги Головного управління ДПС у Сумській області у розмірі 499 104,53 грн. ГУ ДПС у Сумській області вважає позовні вимоги правомірними та обгрунтованими, оскільки органи управління ТОВ «Маш-сервіс» належним чином не виконали покладений на них КУзПБ обов'язок щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності.
05.11.2025 представником відповідача 1 - ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву від 04.11.2025, в якому звертає увагу суду на неможливість притягнення відповідача 1 до солідарної відповідальності, посилаючись на необхідність встановлення, що саме внаслідок його дій ТОВ «Маш-Сервіс» зазнало суттєвих збитків або ж правочин, укладений керівником мав негативні економічні наслідки, які у подальшому призвели до банкрутства підприємства. Також у відзиві зазначив, що ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Маш-Сервіс» 06.08.2019 року та був звільнений з посади наказом №МС9 від 02.09.2019 року за власним бажанням. За незначний проміжок часу ним не вчинялися жодні активні дії щодо реалізації майна ТОВ «Маш-Сервіс», не підписувалися жодні правочини. За менш ніж місяць роботи, ОСОБА_1 було встановлено відсутність майна на ТОВ «Маш-Сервіс», працівників підприємства, йому не була надана фінансово-господарська документація попереднім директором та власниками, про це надана відповідна доповідь власнику підприємства. Враховуючи вказані обставини, відповідач 1 прийняв рішення про звільнення з посади, про що заявою-повідомленням від 02.09.2019 повідомив власника.
05.11.2025 представником ГУ ДПС у Сумській області подано до суду клопотання №122/18-28-13-02 від 04.11.2025, в якому просить долучити до матеріалів справи докази направлення поданих пояснень.
14.11.2025 арбітражним керуючим Дроботом Д.М. подано до суду пояснення щодо позову № 01-32/73-11 від 13.11.2025.
Інші учасники справи відзивів на позов та письмових пояснень не подали, заяв, клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 233, ст. 252 ГПК України розгляд справи з постановленням рішення (вступної та резолютивної частини) закінчений 06.12.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маш-сервіс" (40004, м.Суми, вул. Горького, буд. 58, код ЄДРПОУ 34012218); введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича.
Також ухвалою від 10.01.2024 визнано вимоги Головного управління ДПС у Сумській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маш-сервіс" у розмірі 499 104,53 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.03.2024 року визнано вимоги кредитора АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маш-сервіс" на суму 2 380 148,48 грн без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Постановою суду від 10.04.2024 ТОВ "Маш-сервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича.
В обгрунтування заяви про покладення солідарної відповідальності позивач (ліквідатор) зазначає, що у листопаді 2023 року ГУ ДПС у Сумській області звернулося до Господарського суду Сумської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маш-Сервіс». Підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство стала заборгованість перед ГУ ДПС у Сумській області в сумі 472 264, 53 гривень з єдиного соціального внеску за період з липня 2018 року по травень 2019 року.
Окрім того, кредиторські вимоги АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», які визнані судом, грунтувались на заборгованості за договором оренди рухомого та нерухомого майна та виникли за період з березня 2018 року по липень 2019 року.
Тобто, в проміжок часу з березня 2018 року по липень 2019 року ТОВ «Маш-Сервіс» мало заборгованість як мінімум перед двома кредиторами більше ніж 2 500 000 грн.
Сам факт відносин ТОВ «Маш-Сервіс» та АТ «Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання» та виникнення кредиторської заборгованості є ознакою заінтересованості в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Маш-Сервіс» та АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» був ОСОБА_3 до 23.05.2025, коли було застосовано до нього санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», відповідно до Постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2025 року у справі № 991/10700/23.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ «Маш- сервіс» є ОСОБА_2 та Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання». Керівником ТОВ «Маш-сервіс» є ОСОБА_1 . Кінцевим бенефіціарним власником власником є ОСОБА_3 (до застосування санкцій).
Згідно інформації, отриманої від ГУ ДПС у Сумській області та Головного управління статистики у Сумській області, ТОВ «Маш-Сервіс» не подавало фінансову звітність до органів обов'язкової звітності за період з 2020 по 2023 роки.
У відповідності до частин 1-3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Ліквідатором надіслано вимогу №02-01-431 від 03.05.2024 рок про надання документів та інформації та передачу майнових активів, але керівником боржника вимога виконана не була.
Відповідно до інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, ТОВ «Маш-Сервіс» мало постійне примусове стягнення заборгованості, в тому числі із заборгованості по заробітній платі, починаючи з 2020 року.
Отже, директор товариства та його власники знаючи про заборгованість по податках та зборах, не вжили заходів щодо запобігання банкрутству, умисно створювали кредиторську заборгованість перед юридичною особою засновником; не виконали вимоги Кодексу України з питань банкрутства відносно подання до господарського суд заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Маш-Сервіс».
У постанові Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.052025 року у справі №991/10700/23 встановлено, що з 2019 року ОСОБА_2 почав працювати на посаді першого заступника генерального директора АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» та почав придбавати незначні частки у розмірі 1 % у статутних капіталах низки українських підприємств. Зокрема, 09.10.2019 року ОСОБА_2 придбав 0,0194 % частки у статутному капіталі ТОВ «Суми-Електрод» у розмірі 525 грн., 1 % частки у статутному капіталі ТОВ «Маш-Сервіс» у розмірі 20 тис. грн., 1 % частки у статутному капіталі ТОВ «Фрунзе-профіль» у розмірі 1 тис. грн., 0,024 % частки у статутному капіталі ТОВ «Фрунзе-Ювілейна» у розмірі 525 грн. (т. 18 а.с. 24-43). Також, 09.12.2020 року ОСОБА_2 придбав 0,01 % частки у статутному капіталі ТОВ «Сумиспортінвест» у розмірі 1 250 грн.
У подальшому, після придбання ОСОБА_2 зазначених вище часток у статутних капіталах вказаних підприємств, загальними зборами учасників цих товариств прийнято нову редакцію їх статутних документів. Зокрема, згідно з п. 9.2 нової редакції всіх статутів (які повністю відповідають один одному за змістом, нумерацією розділів, шрифтом і т.п.), усі рішення приймаються Загальними зборами одностайно всіма учасниками.
Відповідно до статуту ТОВ «Маш-Сервіс» в редакції від 2019 року, затвердженого зборами учасників протоколом Загальних зборів №04/11-2019 від 04.11.2019 року, а саме п.9.2 зазначено, що Рішення з питань, передбачених пунктами 8.6.1 - 8.6.18 Статуту, приймаються одностайно всіма Учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Згідно п.8.6.6 Статуту товариства обрання та припинення повноважень Директора Товариства приймаються виключного одностайно всіма учасниками.
Згідно п.8.6.11 Статуту товариства рішення про виділ, поділ, припинення, ліквідацію та інше також приймаються виключно одностайно всіма учасника товариства.
Відповідно до структури власності товариства з обмеженою відповідальністю, наданої державному реєстратору, ОСОБА_3 здійснює непрямий вплив на ТОВ «Маш-Сервіс» шляхом опосередкованого володіння часткою в розмірі 83,0721 % статутного капіталу.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , маючи всі необмежені повноваження, а навіть інклюзивні відносно управління ТОВ «Маш-Сервіс», не вжили жодних дій щодо запобігання банкрутству товариства.
У свою чергу, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Маш-Сервіс» та знаючи про загрозу неплатоспроможності товариства з 2019 року, не вжив жодних заходів щодо проведення аудиту підприємства та звернення до учасників (Засновників) з питанням необхідності звернення із заявою до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.
З огляду на вказані обставини, як зазначає позивач, керівником та засновниками ТОВ «Маш-Сервіс» не виконано вимоги ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Кодекс визначає особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на виконавчі органи (одноосібний орган - керівника) юридичної особи-боржника, щодо якої здійснюється судова процедура банкрутства.
Так, відповідно до частини 6 статті 34 Кодексу боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі.
У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Отже, застосування положень Кодексу, що регулюють умови та порядок покладення солідарної відповідальності на відповідних осіб, є можливим під час здійснення щодо боржника відповідної судової процедури банкрутства (відкриття провадження у справі про банкрутство) та розгляду відповідних заяв кредиторів у межах такої справи (постанова Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 906/308/20).
Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника.
Солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 14.09.2021 у справі №902/1023/19, від 30.03.2023 у справі №910/13909/20, від 20.07.2023 у справі №924/408/21).
Так, підставами покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності є порушення органами управління боржника визначеного частиною 6 статті 34 Кодексу обов'язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:
виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 Кодексу щодо загрози неплатоспроможності боржника;
моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;
факту неподання органами управління боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов'язку;
обсягу грошових зобов'язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.
Для покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:
порушення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 Кодексу місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 01.10.2025 у справі №905/55/24 :
«… Обов'язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у
момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об'єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов'язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб'єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативний обов'язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв'язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.
Однак, наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв'язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов'язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов'язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
Загроза неплатоспроможності відповідно до КУзПБ настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
… Колегія суддів наголошує, що наведені правові висновки щодо застосування норм частини шостої статті 34 КУзПБ є усталеними у практиці Верховного Суду, при чому відступу від таких висновків судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 здійснено не було.».
Як зазначалось вище, абзацом другим частини 6 статті 34 КУзПБ встановлено, якщо органи управління боржника допустили порушення вимог, зазначених у абзаці першому цієї норми (про зобов'язання боржника у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності), вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Провадження у справі № 920/1298/23 про банкрутство ТОВ "Маш-Сервіс" відкрито судом за заявою ініціюючого кредитора ГУ ДПС у Сумській області. Питання щодо порушення органами управління боржника строку звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 34 КУзПБ) на стадії відкриття провадження у справі судом не вирішувалось, відповідної інформації в ухвалі про відкриття провадження у справі від 10.01.2024 судом не зазначено.
Суд звертає увагу на те, що в позовній заяві також відсутні докази про виявлене судом порушення з боку органів управління Боржника вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ, що могло б стати підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до відповідачів у справі.
Обчислення визначеного ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку для обов'язку боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закона, що регулює відповідні правовідносини між кредиторами та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно є факт настання строку виконання боржником зобов'язань щонайменше перед двома кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов'язань над розміром всіх активів боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (постанова Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 902/1023/19).
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором встановлено, що відповідно до відповідей ГУ ДПС у Сумській області та Головного управління статистики у Сумській області, ТОВ "Маш-Сервіс" не подавало фінансову звітність до відповідних органів за період з 2020 по 2023 роки. Іншої інформації щодо фінансового стану боржника, з якої б можливо встановити, що активи товариства є меншими ніж заборгованість перед кредиторами, позивачем не надано. Відсутній також аналіз настання строку виконання боржником зобов'язань щонайменше перед двома кредиторами.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ "Маш- сервіс" є ОСОБА_2 та Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", керівником є ОСОБА_1 , кінцевим бенефіціарним власником власником є ОСОБА_3 (до застосування санкцій).
У відзиві відповідачем 1 зазначено, що ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Маш-Сервіс» 06.08.2019 року та був звільнений з посади наказом №МС9 від 02.09.2019 року за власним бажанням. За незначний проміжок часу ним не вчинялися жодні активні дії щодо реалізації майна ТОВ «Маш-Сервіс», не підписувалися жодні правочини.
Разом з тим, відповідно до статуту ТОВ "Маш-Сервіс" в редакції від 2019 року, пунктом 8.6.6 Статуту питання щодо обрання та припинення повноважень Директора Товариства приймаються виключного одностайно всіма учасниками.
Отже, положення статуту товариства прямо вказують на те, що рішення щодо повноважень директора приймаються всіма учасниками товариства.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що саме внаслідок дій ОСОБА_1 ТОВ «Маш-Сервіс» зазнало суттєвих збитків або ж правочин, укладений керівником, мав негативні економічні наслідки, які у подальшому призвели до банкрутства підприємства.
Натомість, повноваження ліквідатора банкрута на звернення з позовами до керівника, учасників, засновників, акціонерів та до третіх осіб передбачені іншою нормою Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - частиною другою статті 61 КУзПБ, якою встановлено:
«Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.».
Тобто, Кодекс України з процедур банкрутства розмежовує відповідальність керівників, органів управління і засновників, учасників, акціонерів та інших осіб:
а) у зв'язку з порушенням зобов'язань у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності (ч.6 ст.34 КУзПБ).
При цьому передбачена солідарна відповідальність лише керівника та органів управління боржника і правом на звернення з вимогами про солідарне стягнення наділені виключно кредитори.
б) у разі банкрутства боржника з вини керівника, учасників, засновників, акціонерів (ч.2 ст.61 КУзПБ).
При цьому передбачена субсидіарна відповідальність керівника, засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб і правом на звернення до суду з вимогами про стягнення з них коштів в субсидіарному порядку наділений ліквідатор банкрута з включенням стягнених сум до складу ліквідаційної маси.
Частина 6 статті 34 КУзПБ стосується солідарної відповідальності саме органів управління боржника, а не його окремих учасників/засновників.
Солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас у випадку, якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов'язання перед кредиторами); внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились / не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов'язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.
Крім того, у положеннях КУзПБ конкретно не визначено форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об'єднання позовів (стаття 173 ГПК України).
При цьому доцільність розгляду господарським судом заяв про покладення солідарної відповідальності у відокремленому провадженні в межах справи про банкрутство відповідає принципу процесуальної економії, оскільки дає змогу розглянути таку вимогу в розумні строки, запобігає зловживанню сторонами своїми процесуальними правами, гарантує бережне ставлення до ресурсів усіх учасників справи та відповідає основній меті конкурсного процесу і процедури банкрутства задоволення вимог кредиторів.
За змістом абзацу другого ч. 6 статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов'язань боржника до суб'єкта солідарної відповідальності (керівника/ органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання про порушення керівником / органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб'єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора / кредиторів.
Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.
Тож належним способом захисту в разі звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред'явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за нього солідарної відповідальності та одночасним стягненням із суб'єкта відповідної суми.
Така позиція відображена у постановах ВС від 19.11.2024 у справі № 924/784/23, від 05.12.2024 у справі № 924/408/21, від 12.12.2024 у справі № 910/5450/21, від 12.12.2024 у справі № 904/5693/20.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Докази, які подано позивачем на обґрунтування доводів у позовній заяві є недостатніми для задоволення заяви.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд, оцінивши надані докази у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маш-Сервіс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича, до відповідачів 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ГУ ДПС у Сумській області, 2. АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", 3. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, 4. Фонд державного майна України, 5. Арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича про покладення солідарної відповідальності - відмовити.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повне рішення підписано 16.12.2025 у зв'язку з відпусткою судді з 11.12.2025 по 12.12.2025.
Суддя О.Ю. Соп'яненко