Справа № 147/2152/25
Провадження № 3/147/1088/25
15 грудня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
13 листопада 2025 року близько 13 год. 28 хв. за адресою в с. Ободівка на вул. Соборній ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Аlсоtеst Drаgеr 6810», результат 2,48%о, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.
В судові засідання призначені на 24 листопада та 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином. Судові повістки направлялися за адресою: АДРЕСА_1 , вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення й такі були отримані, про що свідчать відповідні відмітки. Крім цього, судові повістки направлялися ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою смс-повідомлення на номер телефона вказаний ОСОБА_1 й такі буди доставлені завчасно, про що наявні в матеріалах справи відповідні довідки. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до початку судового засідання до суду не надходило. Натомість ОСОБА_1 повторно подав клопотання про зупинення розгляду справи.
Крім цього, при вирішенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження від 24.11.2025 у постанові суду від 24.11.2025 було звернуто увагу останнього на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи та брати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції, а також вимоги ч.7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом (зокрема, з власних технічних засобів); свої пояснення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності може викласти письмово, направивши на адресу суду або через захисника.
Таким чином, зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення та його обізнаність про перебування у провадженні суду справи, розгляд якої відкладався, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст. 268 КУпАП.
Також варто зазначити наступне.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній знав про те, що щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, судом належним чином повідомлявся про розгляд справи за адресою, яка наявна в матеріалах справи.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи, і долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у випадку керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №511817 від 13.11.2025, згідно з яким 13 листопада 2025 року близько 13 год. 28 хв. за адресою в с. Ободівка на вул. Соборній ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Аlсоtеst Drаgеr 6810», результат 2,48%о, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху /а.с.2/;
роздруківкою з приладу «Drаgеr Аlсоtеst 6810», тест 4718, відповідно до якого результат ОСОБА_1 - 2,48 %о, з яким погодився останній, про що розписався /а.с.4/;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп'яніння 2,48 %о, з яким погодився ОСОБА_1 , про що останній розписався /а.с.3/;
відеозаписом події від 13.11.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з працівниками поліції в нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, в результаті чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drаgеr Аlсоtеst 6810» на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Після продування приладу результат 2,48 %о. Також ОСОБА_1 зазначив, що в цей день вживав алкоголь, а саме два «Рево» та пиво /а.с.8, 9/;
постановою серії ЕНА №6143766 від 13.11.2025, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення 510 грн штрафу за ч.5 ст. 121 КУпАП /а.с.10/.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 року № 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6, п.7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В свою чергу п.7 розділу ІІ Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував транспортним засобом та в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. У зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу, результат приладу - 2,48 %о. Під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими застосовувалися технічні засоби відеозапису, й відеодиск із записом долучено до матеріалів справи.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у його достовірності не викликає.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд не вбачає.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєного правопорушення, особу винного, який проходить військову службу по мобілізації, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи, яке надійшло до суду 03.12.2025, в якому просить зупинити розгляд справи про адміністративне правопорушення №147/2152/25 щодо нього на період перебування у складі Збройних Сил України (яке вдруге подано ОСОБА_1 ), то суд залишає його без розгляду, оскільки клопотання з аналогічними вимогами було розглянуто судом 24 листопада 2025 року та у його задоволенні відмовлено.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи на період перебування у складі Збройних Сил України залишити без розгляду.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) (рахунок UA418999980313080149000002001, отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП) в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.) (рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами відраховувати з моменту примусового вилучення посвідчення водія або з моменту його добровільної здачі.
Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто в сумі 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
У випадку добровільної сплати штрафу в строк визначений ч.1 ст. 307 КУпАП платіжний документ надати Тростянецькому районному суду Вінницької області (вул. Соборна, 21, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя А.М. Мудрак