Справа № 145/740/25
Провадження №1-кп/145/137/2025
16.12.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області в залі судових засідань №1 Тиврівського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020080000080 від 20.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комаргород Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 , маючи мету уникнути доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення з приводу порушення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", неодноразово висловив пропозицію службовим особам надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів.
Так, інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 та інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, відповідно до розстановки сил та засобів ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, 19.03.2025 на службовому автомобілі марки "Renault Duster", д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювали патрулювання території обслуговування СПД № 1 ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. В ході здійснення патрулювання працівники поліції неподалік с-ща Тиврів Тиврівської ТГ Вінницького району Вінницької області, 19.03.2025 близько 12:00 год на автошляху Т-0212 Вінниця-Шпиків-Комаргород, виявили та зупинили автомобіль "DAF", д.н.з. НОМЕР_2 , із напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . У ході здійснення перевірки водія ОСОБА_4 по Єдиному електронному реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг працівниками поліції встановлено, що згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.01.2025 № 1023473 останній потребує доставлення до ТЦК та СП як особа, яка вчинила адміністративні правопорушенняз приводу порушення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", про що було повідомлено ОСОБА_4 .
Після того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 259 КУпАП уповноважені на його затримання для його доставки до ТЦК та СП як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення з приводу порушення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, перебуваючи біля службового автомобіля марки "Renault Duster", д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився на ділянці дороги автошляху Т 0212 Вінниця-Шпиків-Комаргород, неподалік с-ща Тиврів Тиврівської ТГ Вінницького району Вінницької області, з метою уникнення доставки до ТЦК та СП висловив пропозицію працівникам поліції надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 10 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним пропозиції службовій особі надати їй правомірну вигоду, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думки прокурора та обвинуваченого, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, розміру процесуальних витрат, долі речових доказів.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Підстав для звільнення обвинуваченого від відповідальності судом не встановлено, у зв'язку з чим обвинувачений підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд зважає на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, про скоєне жалкує.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, суд, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. На переконання суду таке покарання обвинуваченому буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.
Інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
Викривачі у кримінальному провадженні відсутні, у зв'язку з чим винагорода викривачу не пропонувалась.
Кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не заподіяна. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільні позови не заявлялись.
Вирішення питань щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Суд вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Вирішення питань щодо процесуальних витрат.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.
Вирішення питань про долю речових доказів.
Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, зокрема, відеозапис з нагрудної камери інспектора СРПП ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 під назвою "Годз-1", що поміщений на оптичний носій інформації типу "Компакт Диск DVD-R" та відеозапис з нагрудної камери інспектора СРПП ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 під назвою "Годз-2", що поміщений на оптичний носій інформації типу "Компакт Диск DVD-R", залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50-53, 65-67, 369 КК України, ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Речові докази, а саме: відеозапис з нагрудної камери інспектора СРПП ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 під назвою "Годз-1", що поміщений на оптичний носій інформації типу "Компакт Диск DVD-R" та відеозапис з нагрудної камери інспектора СРПП ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 під назвою "Годз-2", що поміщений на оптичний носій інформації типу "Компакт Диск DVD-R", залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
У відповідності до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошена резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1