137/1667/25
16.12.2025 с-ще Літин
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 ,
представника Літинської ВК № 123 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літині в режимі відеоконференції клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар'янівка Гайсинського району Вінницької області, громадянина України, із середньо освітою, одруженого, засудженого 05.06.2024 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч.5 ст. 185;ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 185; ч. 3 ст.28, ч.2 ст.194; ч.1 ст. 263 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, (початок строку 18.09.2024, кінець строку: 06.12.2027) про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким,
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним клопотанням, яким просив замінити ОСОБА_4 невідбуту частину покарання у виді позбавлення полі на більш м'яке покарання мотивуючи мотивуючи тим, що наявні дисциплінарні стягнення ОСОБА_4 19.08.2025 та 26.08.2025 року, пов'язані з відмовою від розпочинання робіт та завданням собі незначних тілесних ушкоджень, були наслідком поганого стану здоров'я та непорозумінь з адміністрацією колонії, не мали умислу на порушення режиму та наразі погашені або не свідчать про системні порушення. Під-час відбування покарання ОСОБА_4 дотримувався правил установи, отримав подяку за дисципліну, активно навчався (курс «Соціальне підприємництво» та міжнародна християнська програма реабілітації «Шлях ув'язненого»), здійснював духовну діяльність у каплиці, визнає вину та щиро кається, підтримує позитивні стосунки з адміністрацією та іншими засудженими. Вважаючи, що ОСОБА_4 відбув 2/3 покарання та продемонстрував виправлення, адвокат ОСОБА_5 просить суд замінити засудженому ОСОБА_4 невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням.
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив його задовольнити зазначивши, що засуджений не мав можливості виконувати роботи за станом здоров'я та не відмовлявся від їх виконання, а лише просив про призначення легшої роботи. ОСОБА_4 проходив військову службу у 2014-2017 роках, брав участь в АТО, має позитивні характеристики та нагороди, визнає вину, сумлінно виконує покладені обов'язки, має намір стати на шлях виправлення та повернутися до сім'ї. У питанні пом'якшення покарання поклався на розсуд суду та просив замінити його на обмеження волі.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив пом'якшити призначене покарання та замінити його на більш м'яке з метою забезпечення можливості виховувати неповнолітніх дітей і зберегти сім'ю.
Представник установи ОСОБА_6 вважає недоцільним застосування пом'якшення покарання до засудженого ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що засуджений має непогашені стягнення та не став на шлях виправлення.
Прокурор ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_7 своєю поведінкою не довів свого виправлення, а тому призначене йому покарання не може бути замінене на більш м'яке, оскільки ОСОБА_7 тричі притягувався до відповідальності, у тому числі за злісне ухилення, що негативно його характеризує. У зв'язку з цим прокурор просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, дослідивши клопотання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 суд приходить до наступних висновків.
Так, з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_4 вбачається, що 05.06.2024 року Гайсинським районним судом Вінницької області останнього засуджено за ч.5 ст. 185;ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 185; ч. 3 ст.28, ч.2 ст.194; ч.1 ст. 263 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (а.с. 48-51).
Стаття 82 КК України передбачає, що умовою для застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є те, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2000 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким того, що засуджений став на шлях виправлення.
Оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_4 , вбачається, що під дію ст. 82 КК України останній підпадає по відбуттю 2/3 частини строку призначеного йому покарання (23.07.2025) (а.с. 53-54), однак відповідно до витягу із протоколу № 22 від 23.07.2025 комісія Літинської ВК №123 по розгляду матеріалів особових справ засуджених відмовила ОСОБА_4 у застосуванні до нього ст. 82 КК України, оскільки останній не став на шлях виправлення (а.с. 55).
Згідно характеристики засудженого ОСОБА_4 яка міститься в матеріалах особової справи від 03.12.2025 (а.с. 53-54), останній за час перебування у Літинській ВК № 123 характеризується негативно. Був переведений до дільниці соціальної реабілітації, де був працевлаштований різноробочим ТОВ «Вінницька птахофабрика». Після чого допустив злісне порушення режиму відбування покарання і був повернутий до установи (дільниці ресоціалізації) для подальшого відбування покарання. На даний час не працевлаштований з власних переконань. Перебуває на профілактичному обліку, як схильний до членоушкодження. Почав допускати порушення режиму відбування покарання, провокуючи конфлікту ситуацію та нанесенням собі членоушкодження. Негативно вливає на процес виправлення інших засуджених, не стає на шлях виправлення, допускає порушення режиму відбування покарання.
Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення від 03.12.2025 (а.с. 57) засуджений ОСОБА_4 за весь період перебування в установі тричі (19.12.2024, 19.08.2025 та 26.08.2025) притягався до дисциплінарної відповідальності. Також наявне 1 заохочення від 11.07.2025.
Окрім того, суд не може брати до уваги характеризуючі матеріали долучені захисником щодо засудженого ОСОБА_4 , оскільки ці матеріали виходять за межі розгляду клопотання та стосуються періоду життя ОСОБА_4 до затримання та відбування покарання. Також вказані докази видані станом або на 2017 рік або на 2021 рік та адресовані Гайсинському районному суду Вінницької області, або видані у неналежній якості, та неможливо встановити їх походження. А відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення під-час перебування в установі виконання покарань.
Враховуючи викладене вище суд приходить до переконання, що засуджений ОСОБА_4 відбуваючи покарання у Літинській ВК №123, не став на шлях виправлення, тому клопотання не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя:ОСОБА_1