Рішення від 15.12.2025 по справі 127/18511/25

Справа № 127/18511/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15.12.2025 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.02.2019 між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 200189685, відповідно до умов якого відповідачці було відкрито рахунок та надано кредит у сумі 56 000, 00 грн на строк 1827 днів, з 28.02.2019 по 28.02.2024, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.

25.07.2024 АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до відповідачки.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019 становить 42 227, 92 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 003, 94 грн; заборгованість за відсотками - 1, 78 грн; заборгованість за комісією - 22 222, 20 грн.

Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019 (а.с. 1 - 4).

Ухвалою суду від 14.07.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 72).

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Мишковська Т.М., на підставі ст. 178 ЦПК України надала суду письмові пояснення, згідно яких вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення. Зазначає, що кредитний договір містить умову про обов'язок сплати щомісячної комісії у розмірі 1 674, 40 грн. При цьому в кредитному договорі (жодному з документів, які його складають) не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які АТ «Банк Форвард» встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), а тому вважає таку умову нікчемною, такою, що суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як розрахункове обслуговування не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Представник відповідача зазначає, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, але умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.

При цьому, за матеріалами даної справи відсутні тарифи послуг з кредитування, в тому числі і послуги за обслуговування кредитної заборгованості. Враховуючи, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення п. 4 паспорту споживчого кредиту, який є додатком до договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту, є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому вимога про стягнення комісії за обслуговування кредиту не підлягає до задоволення, а сплачена відповідачкою сума коштів, яку банк врахував в погашення комісії, має бути врахована в рахунок погашення заборгованості по тілу та процентам.

Крім того, просить врахувати, що наданий до позову розрахунок заборгованості не є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019, адже не містить детального опису нарахованої заборгованості, кількість днів, за які нарахована заборгованість, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом, періоди нарахування процентів, комісії, суми погашень та яким чином вони були розподілені. Тому вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правову допомогу, представник відповідачки вважає, що розмір правничої допомоги (послуг), наведений в розрахунку часу, витраченого на надання правничої допомоги, виконаних АО «Апологет» та здійснених ним витрат, необхідних дня надання правничої допомоги, є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та має неспівмірний розмір щодо складності справи, обсягу витраченого адвокатом часу та виконаних робіт. Таким чином, просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, при цьому, у разі якщо суд дійде іншого висновку, просить зменшити розмір заявлених судових витрат до 500 грн (а.с. 88 - 92).

Представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п. 5 договору, позичальниця підтвердила, що погоджується з умовами договору № 200189685, зокрема: була повідомлена про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту; порядок обчислення процентних доходів; перелік, розмір і базу розрахунку комісій. Із зазначеними умовами відповідачка ознайомилась при укладенні кредитного договору, про що свідчить її підпис у кредитному договорі. Згідно графіку платежів, види платежів за кредитом включають щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Паспорт споживчого кредиту був наданий на ознайомлення відповідачці до укладення кредитного договору. ОСОБА_1 погодилась з умовами та видами платежів згідно графіку платежів, про що свідчить її підпис на документі. Отже, підписуючи даний договір позичальниця погодилась, що вона до його підписання ознайомилась з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування, а також свідомо обрала умови кредитування, викладені у кредитному договорі.

Крім того, право позивача на одержання процентів є законною, справедливою та правомірною платою відповідача за користування кредитними коштами, а не сумою компенсації. Представник позивача також зазначає, що відповідачка певний період часу здійснювала платежі на погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання боргу і його складових. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду щодо визнання законним права кредитора встановлювати комісію за управління кредитом, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнути в повному обсязі витрати на правову допомогу (а.с. 98 - 101).

В судове засідання учасники справи не з'явились.

Представник позивача попередньо подав письмове клопотання про підтримання позовних вимог, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника позивача та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Мишковська Т.М.попередньо подала до суду заяву про розгляд справи без участі, якою просила проводити розгляд справи без участі відповідачки та її представника. При постановленні рішення просить врахувати доводи відповідачки, викладені у письмових поясненнях, та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

28.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Банк Форвард» з метою укладення кредитного договору № 200189685, у зв'язку з чим підписала оферту на укладення договору, за умовами якої: назва продукту - CS Великі гроші; сума кредиту становить 56 000, 00 грн; строк кредиту - 1827 днів, з 28.02.2019 по 28.02.2024; ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу) - 0, 01 % річних; ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу) - 0, 00001 % річних; щомісячна комісія - 1 674, 40 грн; плата за надання послуги з SMS-сервісу за кредитним договором - 35 грн, за кожен місяць протягом строку надання послуги, строк надання послуги 60 місяців. Підписанням цієї оферти позичальник підтвердила, що до підписання цієї оферти вона була в повному обсязі в письмовій формі повідомлена про наявні в банку умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту; порядок обчислення процентних доходів, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій, предмет кожної супутньої послуги, обгрунтування вартості супутньої послуги, правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом; фінансові умови кредитного договору та договору про картку (включаючи вартість кредиту), які окрім ІБ містяться також в Умовах по кредитам та Умовах по карткам. Складовою та невід'ємною частиною кредитного договору будуть являтися: дана оферта, паспорт споживчого кредиту (що містить окрім іншого інформацію про кількість і розмір платежів, періодичність внесення), Умови по кредитам, які розміщені банком в місці, в якому було оформлено дану оферту, в мережі інтернет на сайті банку http://www.forward-bank.com, у підрозділах банку, з якими вона ознайомлена, повністю згодна, примірник яких має, їх зміст розуміє та положень яких зобов'язується неухильно дотримуватись. З моменту укладення договору про картку вона буде зобов'язана в порядку та терміни, обумовлені Умовами по карткам, сплачувати банку комісійні винагороди та інші платежі відповідно діючим в банку тарифам по карткам, а у випадку отримання кредиту в рамках договору про картку зобов'язується погасити такий кредит відповідно до Умов по карткам, а також сплатити банку проценти за користування таким кредитом та інші платежі, передбачені діючими в банку тарифами по карткам. ОСОБА_1 відомі: порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, при невиконанні зобов'язання за кредитним договором; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відомості про те, що від неї може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу, що детально регламентовані в невід'ємних частинах даної оферти (а.с. 10 зі звороту - 11).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, який є додатком до договору № 200189685 від 28.02.2019, сторони погодили за продуктом Великі гроші суму кредиту, яка складає 56 000, 00 грн, строк кредитування - 60 місяців, процентну ставку у розмірі 0, 01 % річних, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору: щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2, 99 %, яка нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі; оплата за надання виписок по рахунку клієнта у вигляді текстових повідомлень за допомогою послуги «SMS-сервіс» - 35 грн, яка нараховується щомісячно. Загальні витрати за кредитом складають 102 578, 52 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 158 578, 52 грн. Реальна річна процентна ставка - 65, 9 % річних. В графіку платежів за продуктом Великі гроші зазначено рекомендовані дати платежів та суми платежі за розрахунковий період, у тому числі погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, а також плата за «SMS-сервіс» (а.с. 12 - 13).

Також, ОСОБА_1 28.02.2019 заповнено опитувальник клієнта-фізичної особи (а.с. 14).

Згідно копії договору про використання електронного підпису № 200189685 від 28.02.2019, укладеного між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 , сторони дійшли взаємної згоди, що підписання електронних документів, буде здійснюватись сторонами шляхом використання ЕП, із використанням технології, визначеної п. 3.1 цього договору. Накладення ЕП підписувачем здійснюється наступним чином (п. 3.1): на номер мобільного телефону, що був повідомлений банку клієнтом після його ідентифікації, банком здійснюється дзвінок за допомогою IVR, в рамках якого підписувачу пропонується натиснути «1» на клавіатурі телефону для підтвердження свого наміру здійснити накладення ЕП на зазначений в повідомленні IVR електронний документ (п. 3.1.1.); факт вчинення підписувачем дії, визначеної п. 3.1.1 цього договору, є накладенням ЕП на зазначений в рамках повідомлення IVR електронний документ (п. 3.1.2.) (а.с. 15).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019, наданого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», станом на 25.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 42 227, 92 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 003, 94 грн; заборгованість за відсотками - 1, 78 грн; заборгованість за комісією - 22 222, 20 грн (а.с. 16).

Також, судом досліджено надані ПАТ «Банк Форвард» виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 з 28.02.2019 по 10.06.2023 та з 11.06.2023 по 24.07.2024, з яких вбачається видача коштів відповідачці, нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами та комісій, а також часткову сплату нею заборгованості, в тому числі, основної суми боргу, відсотків, комісії та плати за СМС-сервіс. Надані виписки мають детальний розрахунок прострочених складових боргу, а саме, основної заборгованості за договором в сумі 20 003, 94 грн, прострочених відсотків в сумі 1, 78 грн, а також плати за розрахункове обслуговування в сумі 21 767, 20 грн, що нараховувалась в сумі 1 674, 40 грн щомісяця, та плати за СМС-сервіс в сумі 455 грн, що нараховувалась в сумі 35 грн щомісяця (а.с. 17 - 43).

Згідно з копією договору № GL1N426202/1 відступлення прав вимоги від 29.07.2024, АТ «Банк Форвард» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні АТ «Банк Форвард», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги АТ «Банк Форвард» до позичальників та/або заставодавців, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (а.с. 46 - 50).

Відповідно до витягу із реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024, що є додатком № 1 до договору № GL1N426202/1 відступлення прав вимоги, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019 становить 42 227, 92 грн., з яких: залишок по тілу кредиту становить 20 003, 94 грн., залишок по відсотках - 1, 78 грн, залишок по комісіям - 22 222, 20 грн. (а.с. 51).

З наданих виписок по особовому рахунку відповідачки в первісного кредитора та витягу із реєстру боржників, права вимоги щодо яких перейшли до позивача за вищевказаним договором відступлення прав вимоги від 29.07.2024, вбачається, що заявлені позивачем до стягнення складові боргу були нараховані ще первісним кредитором до відступлення прав вимоги та позивачем не змінювались, у виписках по особовому рахунку враховано часткове погашення боргу відповідачкою, при цьому заявлена до стягнення в позові комісія складається з двох різних платежів, що були передбачені договором, а саме, в сумі 21 767, 20 грн - як передбачена договором щомісячна плата за розрахункове обслуговування, та в сумі 455 грн - як передбачена договором щомісячна плата за СМС-сервіс, що разом становить 22 222, 20 грн.

09.06.2025 позивачем було надіслано відповідачці досудову вимогу, в якій позивач повідомив відповідачку про наявну заборгованість, укладення між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договору № GL1N426202/1 відступлення прав вимоги від 29.07.2024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відійшли права вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200189685. Також даною досудовою вимогою позивач повідомив відповідачці реквізити, на які вимагає сплатити заборгованість за кредитним договором (а.с. 53).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо правомірності нарахування відповідачці до сплати кредитором, крім суми кредиту та відсотків за користування кредитом, також платежів за розрахункове обслуговування та СМС-сервіс, суд враховує вимоги Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору), цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Так, 15.11.2016 було прийнято Закон України «Про споживче кредитування», статтею 1 якого (в редації, чинній на час укладення кредитного договору) було встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редації, чинній на час укладення кредитного договору) було встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якощо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отриманя яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Тобто на час укладення кредитного договору з відповідачкою кредитовець мав передбачене законом право визначати в договорі розмір комісій за додаткові та супутні послуги, які передбачені договором (а саме Офертою та Паспортом споживчого кредиту, що підписані відповідачкою), і такі витрати включені до загальних витрат за кредитом, відображені в підписаних на час укладення кредитного договору документах, що складають кредитний договір.

Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022, справа № 496/3134/19, на яку посилається представник відповідачки, обгрунтовуючи неправомірність вимоги про стягнення з ОСОБА_1 щомісячної комісії, зазначила, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі N 583/3343/19 (провадження N 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі N 361/392/20 (провадження N 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (п.п. 31.14, 31.15, 31.26 - 31.29, 31.33 даної постанови від 13.07.2022).

В іншій частині вказаної постанови висновки Великої Палати Верховного Суду стосуються конктретних обставин саме справи, яка переглядалась, та вони є релевантними в межах даної справи лише в частині встановленої плати за СМС-сервіс, оскільки деталізація такої послуги в кредитному договорі відповідачки, а саме в п.п. 1.6. п. 1 Оферти, викладена наступним чином, а саме що відповідачка, як клієнт банку просить банк укласти кредитний договір, в рамках якого просить банк «у випадку, якщо у графі "Активувати послугу" Розділу "SMS-сервіс за Кредитним договором" ІБ вказане значення "Так", активувати послугу "SMS-сервіс" в рамках Кредитного договору. Цим вона підтверджує, що вона ознайомлена, розуміє і згодна з Умовами надання виписки по рахунку клієнта у вигляді текстових повідомлень за допомогою послуги "SMS-сервіс" Банку, що є невід'ємною частиною Умов по кредитам, що вона мє технічні можливості для отримання послуги "SMS-сервіс" і в тому числі, що за надання послуги "SMS-сервіс" Банк має право щомісячно стягувати з неї в рамках Кредитного договору плату у розмірі 35 грн", натомість, в силу ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" інформацію щодо укладеного кредитного договору, в тому числі виписки по рахунку, один раз на місяць споживач має право отримувати безоплатно.

Тому, оскільки укладеним кредитним договором не обумовлено періодичність отримання виписки по рахунку, а лише встановлено плату за таку послугу в сумі 35 грн щомісяця під назвою "SMS-сервіс", умова про нарахування щомісячної плати за СМС-сервіс є нікчемною, відповідно, підстави для її стягнення, залишок якої за даним кредитним договором становить 455 грн, відсутні. Крім цього, сплачені на оплату такої послуги суми, в розмірі 490 грн, що відображені у виписках по особовому рахунку відповідачки (а.с. 42), слід віднести на погашення інших складових боргу, в порядку погодженої кредитним договором черговості, а саме прострочених процентів та простроченого основного боргу (п. 7 Оферти).

Так, у постанові від 30.06.2021 по справі № 201/10403/19 Верховний Суд вказав, що до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно наданих позивачем доказів, відповідачка на момент укладення кредитного договору була обізнана з його умовами, в тому числі розміром щомісячної комісії за за розрахункове обслуговування, яка не включає в себе послугу з надання інформації про стан кредитної заборгованості, оскільки така послуга віднесена до інших витрат, а саме до СМС-сервісу, зазначені умови в цій частні є чіткими та зрозумілими, з якими вона вільно погодилася.

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідачка не виконує умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернула, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідачка не спростувала, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, за вирахуванням нарахованої до сплати та сплаченої суми плати за СМС-сервіс, що становить 41 282, 92 грн (19 515, 72 грн, тобто заборгованість за тілом кредиту та відсотками в сумі 20 005, 72 грн за мінусом сплаченої суми плати за СМС-сервіс в сумі 490 грн, + 21 767, 20 грн заборгованості за комісією, передбаченою договором як щомісячна плата за розрахункове обсялуговування, тобто за мінусом нарахованої комісії як плати за СМС-сервіс).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 368, 19 грн. (а.с. 10).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено, в тому числі, копію детального опису наданих послуг до акту № 38 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02.06.2025, відповідно до якого, АО «Апологет» за період з 04.06.2025 по 09.06.2025 надало послуги у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200189685, боржник: ОСОБА_1 , у виді: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, тривалість 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи, тривалістю 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі, тривалістю 30 хв; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, тривалістю 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта (а.с. 58).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи та надання усної консультації в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ. Та зважаючи на те, що позовна заява була подана представником позивача в електронній формі, що не потребувало значного часу, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості витрат на правову допомогу.

Суд враховує клопотання представника відповідача про зменшення розміру заявлених судових витрат на правову допомогу, при тому, що сторона відповідача вважає обгрунтованими власні витрати на правову допомогу в даній справі на суму 5 000 грн, а також враховує ціну позову, складність справи та її значення для сторін, та часткове задоволення позову. А тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 4 000 грн.

Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536,611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 200189685 від 28.02.2019 в розмірі 41 282, 92 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 2 368, 19 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, поштовий індекс 79018, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний тест рішення складено 15.12.2025.

Суддя:

Попередній документ
132609139
Наступний документ
132609141
Інформація про рішення:
№ рішення: 132609140
№ справи: 127/18511/25
Дата рішення: 15.12.2025
Дата публікації: 17.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 08.07.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
01.10.2025 14:30 Вінницький районний суд Вінницької області
26.11.2025 09:30 Вінницький районний суд Вінницької області
08.12.2025 13:45 Вінницький районний суд Вінницької області