адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
11.12.2025 Справа № 917/1916/25
Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Армотерм», 36000, м. Полтава, вул. Громадська, 8Б, код ЄДРПОУ 37531096,
2. Департамент з питань реєстрації, 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 43156341,
про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання виключити відомості про керівника
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники: згідно потоколу судового засідання
Ухвалою від 13.10.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання на 11.11.2025 р., встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. Ухвалою від 11.11.2025р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 11.12.2025р., про що повідмолено всіх учасників справи.
Відповідач -1 відзив на позов, будь-яких заяв чи клопотань не надав, ухвали суду від 13.10.2025р. та від 11.11.2025р. доставлені до зареєстрованого електронного кабінету 14.10.2025р. та 11.11.2025р. відповідно.
Відповідач -2 у відзиві на позов від 16.10.2025р. повідомив, що державний реєстратор Департаменту зможе внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідний запис у випадку задволення судом позовних вимог та надходження на адресу Департаменту відповідного рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили (арк.справи 42). Також відповідач-2 просив проводити розгляд справи без участі його представника. Клопотання судом задоволено.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, враховуючи що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» зареєстровано 02.02.2011
року реєстраційний номер: 15881020000009671, засновником та єдиним учасником Товариства є ОСОБА_2 . Рішенням одноосібного учасника ТОВ "Амотерм" від 03.06.2019р. затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ», який визначає цілями діяльності Товариства одержання прибутку, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах та реалізація на підставі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів учасників (пункт 2.1 Статуту) (арк.справи 20-29 - копія статуту).
Як вказує позивач, 29.08.2017 року протоколом № 2 Загальних збрів Учасників Товариства з обмеженою ідповідальністю «АТМОТЕРМ» призначено директором Товариства ОСОБА_1 (арк.справи 19).
05.11.2023 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ»
Сім'я О.В. звернувся до власника ТОВ «АТМОТЕРМ» ОСОБА_2 із заявою звільнення його з посади директора ТОВ «АТМОТЕРМ» за власним бажанням з 19.11.2023 року. 17.11.2023 року наказом № 4 припинено виконання обов'язків директора ТОВ «АТМОТЕРМ» у зв'язку із звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 19.11.2023 року. (арк.справи 13-14). При цьому в наказі про звільнення директора, як встановлено судом, міститься посилання на підставу - рішення одноосібного учасника ТОВ "Атмотерм" від 05.11.2023р., однак до справи копія даного рішення не додана; про його наявність жодна зі сторін не повідомила.
Між тим, як вказує позивач, згідно відповіді ГУ ДПС у Полтавській області вих. №59/ЗПІ/16-31-12-02-05 від 28.07.2025 року відповідно до інформаційних систем ДПС країни та відомостей з ЄДР, станом на 23.07.2025 року керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ», код ЄДРПОУ 37531096 є ОСОБА_1 (арк.справи 11-12).
Бажаючи остаточно врегулювати припинення трудових відносин з підприємством, позивач 21.08.2025 року на адресу єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» ОСОБА_2 направив повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» на 10 год. 00. хв. 01 жовтня 2025 року для вирішення наступного переліку питань:
1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» код ЄДРПОУ 37531096.
2. Про надання повноважень на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по Товариству. Вказане повідомлення позивач відправив єдиному учаснику Товариства ОСОБА_2 на адресу реєстрації учасника : АДРЕСА_2 , яка є і адресою місцезнаходження відповідача, що підтверджується фіскальним чеком від 21.08.2025, накладною № 3601100406939 від 21.08.2025 року , описом вкладення (арк.справи 18, зворот).
Між тим, у вказану дату для проведення зборів єдиний учасник Товариства не з'явився, про причини неявки не повідомив, а тому збори не відбулись , оскільки був відсутній кворум, а рішення - не було прийняте. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач-1, як зазначено вище, на позов не відреагував.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов'язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22) зауважувала, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.
Велика Палата Верховного Суду погодилася із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.
Вирішуючи спір по суті, суд звертається, серед іншого, до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/27466/20. У цій справі перед Великою Палатою постали питання про правову природу відносин, що існують між товариством з обмеженою відповідальністю та його директором, який ініціював своє звільнення з цієї посади, і про те, у який спосіб директор товариства, якого позбавлено можливості звільнитись, може ефективно захистити відповідне право.
Велика Палата, вирішуючи справу, дійшла до наступних висновків:
Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).
Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону № 2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII).
Разом з тим Закон № 2275-VIII також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.
Частиною дванадцятою цієї ж статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону № 2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).
Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Про застосовність такого підходу свідчить також те, що Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» статтю 39 Закону № 2275-VIII доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).
Відтак чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.
Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).
У справі, що переглядалася Великою Палатою, як і у даній справі 917/1916/25, позивач був обраний на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників, однак не вбачається обставин укладення з ними трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII.
Оскільки Товариство не укладало з позивачем трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду у справі 127/27466/20 дійшла висновку про те, що між позивачем та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак ВП ВС вважала неправильними висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.
Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Далі, досліджуючи питання щодо умов припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства за його ініціативою, Велика Палата звертає увагу на те, що частиною тринадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України). Статтею 31 Закону № 2275-VIII передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
У зв'язку із цим виконанню, за загальним правилом, підлягали положення частин другої - п'ятої та одинадцятої статті 32 Закону № 2275-VIII, за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).
При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.
Судом досліджено положення Статуту ТОВ "Армотерм" та встановлено наступне: Згідно пункту 7.6. Статуту Товариства, загальні збори учасників скликаються: з ініціативи виконавчого органу Товариства; на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства.
За приписами пунктів 7.13, 7.17, 7.18, 7.19, 7.20 Статуту Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства поштовим відправленням або електронною поштою. Виконавчий орган Товариства зобов'язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Відповідно до пункту 7.46. Статуту у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належить до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформляється письмовим рішенням такого учасника.
Також статутом передбачено, що повноваження директора можуть бути припинені або він може бути тимчасового відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового директора або тимчасово виконуючого його обов"язки. Однак вказане положення Статуту не може позбавляти позивача права на судовий захист його прав, оскільки матеріалами справи підтверджено, що незважаючи на всі вчинені позивачем дії, спрямовані на ініціювання, організацію та проведення загальних зборів учасників товариства для вирішення цих питань, вказані збори не відбулися у зв'язку з неявкою єдиного учасника товариства.
Позивач вважає, і суд погоджується з цим, що така бездіяльність відповідача свідчить про порушення його трудових прав, зокрема, його права бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.
Судом встановлено. що позивачем дотримано передбачений законодавством та Статутом товариства алгоритм дій: ним ініційовано проведення загальних зборів для вирішення питання про його звільнення; вчинено всі можливі та залежні від позивача дії щодо повідомлення учасника ТОВ про час, дату та місце проведення загальних зборів, а також доведення до відома учасника товариства наміру про звільнення; відповідне рішення стосовно припинення повноважень виконавчого органу Товариства не прийнято (рішення, на яке міститься посилання в наказі про звільнення від 05.11.2023р., не надано, і в будь-якому випадку - відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Даний висновок також викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 р. у справі № 127/27466/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.
При цьому Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначав, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відтак, дослідивши усі матеріали справи, суд вважає, що є достатні підстави стверджувати, що Товариство/учасник Товариства ухилились від виконання обов'язку розглянути заяву позивача про звільнення та забезпечити внесення відповідних відомостей до Реєстру, а отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому солідарне стягнення судового збору (у разі задовлення позову до двох відповідачів) законом не передбачено. У даному випадку, враховуючи усі обставини справи у сукупності, суд вважає за доцільне звернутися до приписів ч.9 ст.129 ГПК України, якою передбачено, зокрема, право суду покласти на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, судлві витрати повністю чи частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, суд покладає судовий збір у сумі 4 844,80 грн на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -
1. Визнати припиненими трудові відносини між позивачем - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» (36030, м.Полтава, вул.Громадська, 8Б, код ЄДРПОУ 37531096), у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 К3пП України з дати набрання даним рішенням законної сили.
2. Зобов'язати ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ РЕЄСТРАЦІЇ (м.Полтава, вул.Соборності, 36, Код ЄДРПОУ 43156341) виключити запис про ОСОБА_1 з відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» (код ЄДРПОУ 37531096), а також відомостей про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори, тощо, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» ( з дня набрання рішенням законної сили).
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОТЕРМ» (36030, м.Полтава, вул.Громадська,8Б, код ЄДРПОУ 37531096) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 844,80 грн судового збору.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 16.12.2025р.
Суддя О.С.Мацко