125/1501/25
3/125/548/2025
29.10.2025 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, студент 3 курсу Харківського автотранспортного фахового коледжу, за ч. 1 ст. 178 КУпАП,
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 667306 від 30.07.2025, 30.07.2025 о 00:30 по вул. Арсенальна у м. Бар, ОСОБА_1 розпивав пиво ТМ «Stella Artois», світле, об'ємом 0,5 л, міцністю 5 %, у кількості 3 банки, при цьому був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується даними телефонограми та Журналу реєстрації телефонограм.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, під час розгляду справи не є обов'язковою, тому вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення слід закрити, з огляду на таке.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Під час з'ясування цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якими доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, у якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Зі статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.
Згідно з п. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як особа, стосовно якої 30.07.2025 був складений протокол серії ВАД № 667306, на час його складання був неповнолітнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків або опікуна є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Аналогічна норма міститься також і в п. 17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 за № 1376 (з наступними змінами).
Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи під час притягнення її до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення був неповнолітнім.
При цьому, правовий статус неповнолітнього як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Разом з тим, встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено без урахування вказаних особливостей провадження у справах щодо неповнолітніх. Жодних відомостей про присутність законного представника під час процесуального оформлення правопорушень матеріали справи не містять.
Крім того, з матеріалів про адміністративне правопорушення слідує, що посадова особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, взагалі не ознайомлювала неповнолітнього зі спеціальним правом, визначеним у ст. 270 КУпАП.
Таким чином, з огляду на встановлені порушення права на захист неповнолітньої, суд дійшов висновку, що докази у даному адміністративному провадженні були отримані внаслідок порушення прав і свобод неповнолітнього на захист, а тому протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 667306, як доказ у справі є недопустимим.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення містить копію паспорту ОСОБА_1 .
Вказаного доказу за відсутності належно оформлення протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для встановлення наявності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості та складення протоколу про адміністративне правопорушення відбувалося з істотним порушенням прав неповнолітнього на захист, його винуватість не доведена допустимими і належними доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, ч. 1 ст. 178, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 178 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя