65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
(додаткове)
"15" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4323/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву (вх. № 2-1892/25 від 04.12.2025) представника Фізичної особи-підприємця Профатілової Ольги Володимирівни про розподіл судових витрат у справі № 916/4323/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Профатілової Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача - Фізичної особи-підприємця Візновича Леоніда Михайловича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 102 000,00 грн,
У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/4323/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Профатілової Ольги Володимирівни до Фізичної особи-підприємця Візновича Леоніда Михайловича про стягнення 102 000,00 грн.
Рішенням від 01.12.2025 позов задоволено.
За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві позивач повідомив, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані до суду після розгляду справи по суті.
04.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 7 000,00 грн.
Частинами 1-3 ст. 221 ГПК України унормовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 04.12.2025 заяву представника позивача про розподіл судових витрат прийнято до розгляду, розгляд заяви постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи, запропоновано відповідачу до 12.12.2025 надати до суду заяву із письмовими запереченнями проти заяви про розподіл судових витрат.
Правом на подання до суду заперечень проти заяви відповідач не скористався, про розгляд даної заяви повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду від 04.12.2025 на адресу реєстрації місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Візновича Леоніда Михайловича - АДРЕСА_2 .
Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19).
За положеннями п. 4 ст. 1, ч. ч. 3, 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
У позовній заяві позивач указав, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складатиме 7 000,00 грн. Водночас позивач повідомив, що докази понесення цих витрат будуть надані до суду після розгляду справи по суті.
Суд установив, що заяву про розподіл судових витрат було подано в межах строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У якості доказів понесення відповідних витрат представник позивача надав копії Ордера серії ВН № 1596222 від 20.10.2025, Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД № 004486 від 22.06.2021, Договору про надання правової допомоги № 2008-06 від 20.08.2025, Акта затвердження обсягу надання правничої допомоги від 02.12.2025, Квитанції до прибуткового касового ордера № 0212-1 від 02.12.2025.
Згідно Договору про надання правової допомоги № 2008-06 від 20.08.2025 ФОП Профатілова Ольга Володимирівна (клієнт) доручає, а Адвокатське бюро «ТЕРРА ЛЕКС» Дмитра Лакотош» здійснює правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, які передбачені цим Договором, а саме: представництво та захист інтересів клієнта в судах по стягненню грошових коштів з ФОП Візновича Леоніда Михайловича.
Відповідно до п.п. 4.2., 4.4. цього Договору оплата здійснюється на умовах, визначених в Акті приймання-передачі наданої правової допомоги. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої бюро юридичної допомоги та її вартість.
02.12.2025 позивач та адвокатське бюро підписали Акт затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції, який є додатком до Договору. Згідно цього акту сторони підтверджують, що адвокатське бюро надало позивачу послуги з професійної правничої допомоги на суму 7 000,00 грн.
Зазначена сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката:
1) консультування клієнта з питань подання позову, підготовка та написання позовної заяви з додатками, формування та відправка документів відповідачу, участь у судовому засіданні та представлення інтересів клієнта у суді 01.12.2025;
2) оформлення заяви про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу з додатками, підготовка всіх копій документів та їх засвідчення належним чином, формування та відправка документів відповідачу та в суд.
02.12.2025 позивач сплатила на користь адвокатського бюро 7 000,00 грн за надання правничої допомоги згідно договору № 2008-06 від 20.08.2025, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 0212-1 від 02.12.2025.
Отже, суд виснує, що позивач надав належні докази понесення у даній справі витрат на правову допомогу на суму 7 000,00 грн.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вирішуючи у даній справі питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), виходячи з того, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу була подана стороною позивача за результатами розгляду спору по суті, зважаючи на конкретні обставини справи, з урахуванням наданих стороною позивача доказів на підтвердження таких витрат, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 7 000,00 грн є такими, що цілком відповідають критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим заява представника позивача про відшкодування таких витрат підлягає задоволенню.
Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-1892/25 від 04.12.2025) представника Фізичної особи-підприємця Профатілової Ольги Володимирівни про розподіл судових витрат у справі № 916/4323/25 - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Візновича Леоніда Михайловича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Профатілової Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено та підписано 15 грудня 2025 р.
Суддя Р.В. Волков