10 грудня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/563/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» до Фермерського господарства “АПК» про стягнення 458378,06 грн. та за зустрічним позовом Фермерського господарства “АПК» до Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» про визнання частково недійсним договору суборенди землі, -
Приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Роднічок» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фермерського господарства “АПК» про стягнення 458378,06 грн., в т.ч. основного боргу в сумі 400713,60 грн., інфляційних втрат в сумі 21939,99 грн., 3% річних в сумі 4143,65 грн. та пені в сумі 10097,98 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди землі № 04-11/23 від 22.11.2023 р. в частині повної та своєчасної оплати суборендної плати, внаслідок чого виникла спірна заборгованість та нараховані відповідні санкції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2025 р. вказану позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/563/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 15.05.2025 р. о 14:30.
12.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Уланівського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в господарській справі № 915/563/25, яке призначене на 15.05.2025 року о 14:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету, власних технічних засобів (вх. № 7079/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2025 р. у справі №915/563/25 задоволено заяву представника відповідача - Фермерського господарства “АПК» про участь у підготовчому засіданні, яке призначене на 19.05.2025 р. о 10:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
15.05.2025 р. від відповідача - Фермерського господарства “АПК» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява до Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» про визнання частково недійсним договору суборенди землі № 04-11/23 від 22.11.2023 (вх. № 7373/25), укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством “Агрофірма “Роднічок» та Фермерським господарством “АПК», в частині умов про передачу в суборенду земельних ділянок: кадастровий номер 4825785200:01:000:0011 площею 8,33 га, кадастровий номер 4825785200:01:000:0012 площею 8,33 га.
15.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Уланівського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7376/25), згідно з яким відповідач позовні вимоги частково не визнає, з огляду на те, що позивачем не надавались відповідачу письмові згоди орендодавців на передачу земельних ділянок в суборенду, як це передбачено умовами договорів оренди.
Також 15.05.2025 р. від представника позивача - адвоката Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 7377/25), згідно з яким позивач надав до матеріалів справи копії згод орендодавців на передачу в суборенду земельної ділянки за договорами оренди із кадастровими номерами: 4825785200:01:000:0032; 4825785200:01:000:0011; 4825785200:01:000:0012 та копію листа відповідача № 46 від 31.03.2025 р., при цьому позивач просив поновити та продовжити строки на подання доказів.
Крім того, 15.05.2025 р. від представника позивача - адвоката Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 7384/25), згідно з яким позивач просить суд витребувати у відповідача докази, а саме: податкову річну звітність за 2024 рік, річний звіт про посівні площі сільськогосподарських культур за формою №4-сг за 2024 рік та звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду за формою №29-сг (річна) за 2024 рік за всіма суборендованими земельними ділянками, згідно договору суборенди № 04-11/23 від 22.11.2023 р. Також позивач просив поновити та продовжити строки на подання доказів.
Під час підготовчого засідання судом було розглянуто клопотання позивача про залучення доказів і про витребування доказів, за результатами чого судом було задоволено клопотання позивача про залучення доказів та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача доказів з огляду не недоведеність позивачем неможливості отримання доказів самостійно, про що судом постановлено протокольну ухвалу.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 15 травня 2025 року по справі №915/563/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 05 червня 2025 року о 14 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2025 р. зустрічну позовну заяву Фермерського господарства “АПК» до Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» про визнання частково недійсним договору суборенди землі № 04-11/23 від 22.11.2023 залишено без руху, оскільки в порушення ч. 1 ст. 164 ГПК України позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.
20.05.2025 р. від представника позивача - адвоката Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 7627/25), згідно з якою позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими.
29.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Уланівського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх. № 8202/25), до якої заявником надана копія платіжної інструкції про сплату судового збору.
Також 29.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Уланівського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в господарській справі № 915/563/25, яке призначене на 05.06.2025 року о 16:15 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету, власних технічних засобів (вх. № 8153/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.06.2025 р. у справі №915/563/25 задоволено заяву представника відповідача - Фермерського господарства “АПК» про участь у підготовчому засіданні, яке призначене на 05.06.2025 р. о 14:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.06.2025 р. прийнято зустрічну позовну заяву Фермерського господарства “АПК» до Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» про визнання частково недійсним договору суборенди землі № 04-11/23 від 22.11.2023 до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 915/563/25; підготовче засідання призначено на 07.07.2025 р. о 16:30.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2025 у справі № 915/563/25 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 915/563/25 на тридцять днів.
Також у підготовчому засіданні господарського суду 05.06.2025 року по справі № 915/563/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07 липня 2025 року о 16 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
10.06.2025 р. від представника відповідача за зустрічним позовом - адвоката Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 8687/25), згідно з яким відповідач вважає даний зустрічний позов ФГ “АПК» необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні, з огляду на те, що згоди орендодавців на перечу земельних ділянок в суборенду є в наявності та були подані додатково із клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи.
07.07.2025 р. від представника Фермерського господарства “АПК»- адвоката Уланівського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. № 10116/25), в якому заявник просив суд відкласти підготовче засідання у справі №915/563/25, призначене на 07.07.2025 о 16:30 год., на іншу дату та продовжити строк підготовчого провадження у справі № 915/563/25 на тридцять днів для отримання відповіді на адвокатський запит від Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок». Також в даному клопотанні відповідач заперечував проти закриття підготовчого провадження у справі №915/563/25 за відсутності у матеріалах справи інформації, яка запитується у ПСП “Агрофірма “Роднічок».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2025 у справі № 915/563/25 підготовче засідання відкладено на 21.07.2025 р. о 15:30, з огляду на клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
21.07.2025 р. від представника відповідача - адвоката Улановського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 10727/25), згідно з яким відповідач надав до матеріалів справи копію відповіді ПСП “Агрофірма “Роднічок» від 07.07.2025 р. № РДВих-0232 на адвокатський запит.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 21 липня 2025 року по справі № 915/563/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13 серпня 2025 року о 15 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
07.08.2025 р. від представника відповідача - адвоката Улановського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в господарській справі № 915/563/25, яке призначене на 13.08.2025 року о 15:00 год., та у всіх наступних судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету, власних технічних засобів (вх. № 11491/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.08.2025 по справі № 915/563/25 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні, яке призначене на 13.08.2025 року о 15:00 год., та у всіх наступних судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів задоволено.
12.08.2025 р. від представника відповідача - адвоката Улановського С.Є. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 11644/25), згідно з яким відповідач надав до матеріалів справи копію повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма-20-ОПП).
13.08.2025 р. від представника позивача - адвоката Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 11681/25).
У підготовчому засіданні господарського суду 13 серпня 2025 року по справі № 915/563/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 05 вересня 2025 року о 13 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2025 р. у справі № 915/563/25 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті на 01.10.2025 року о 09:20.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2025 р. у справі № 915/563/25 розгляд справи відкладено на 03 листопада 2025 року о 10:00 з огляду на неявку представників сторін в судове засідання.
Так, розгляд справи в судовому засіданні 03.11.2025 р. о 10:00 не відбувся у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.11.2025 р. розгляд справи № 915/563/25 призначено в судовому засіданні на 24 листопада 2025 року о 15:30.
В судове засідання, призначене на 24.11.2025 р., представник відповідача не з'явився з невідомих причин.
У судовому засіданні господарського суду 24 листопада 2025 року по справі № 915/563/25 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 10.12.2025 року о 12 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою суду від 24.11.2025 р. в поряду ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача за первісним позовом.
09.12.2025 від представника позивача - адвоката Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №17561/25), в якій заявник просить суд розглянути справу №915/563/25 без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Разом з цим у вказаній заяві позивач просить суд позов ПСП “Агрофірма “Роднічок» задовольнити, а зустрічний позов ФГ «АПК» залишити без розгляду, залишити без задоволення.
У судове засідання, призначене на 10.12.2025 р., позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв з цього приводу від позивача за зустрічним позовом до суду не надходило. При цьому позивач за зустрічним позовом був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Так, ухвала суду від 05.09.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті була доставлена позивачу за зустрічним позовом до наявного електронного кабінету 09.09.2025 о 02:20 год., ухвала суду від 01.10.2025 про відкладення розгляду справи була доставлена 03.10.2025 о 10:44 год., ухвала суду від 03.11.2025 про повідомлення була доставлена 05.11.2025 о 02:20 год., ухвала суду від 24.11.2025 про повідомлення була доставлена 26.11.2025 о 10:04 год., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документа в кабінет електронного суду.
Разом з цим, слід зауважити, що згідно з ухвалою суду від 12.08.2025 про задоволення заяви представника позивача за первісним позовом - Фермерського господарства “АПК», про участь у підготовчому засіданні, що призначене на 13.08.2025 о 15:00 год., та всіх наступних засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) (вх. № 11491/25 від 07.08.2025 р.) представник ФГ “АПК» мав можливість брати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Між тим з огляду на неявку у судове засідання представника позивача за зустрічним позовом - ФГ “АПК», повідомленого судом належним чином, суд вважає неможливим розгляд зустрічного позову по суті за відсутності вказаного представника.
Наразі ФГ “АПК» не надало доказів поважності причин нез'явлення представника, будь-яких клопотань або заяв про розгляд справи за його відсутності від ФГ “АПК» не надходило. Так, нез'явлення позивача за зустрічним позовом - ФГ “АПК» перешкоджає вирішенню спору за зустрічним позовом по суті та встановленню дійсних правовідносин між сторонами.
Так, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.
Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Враховуючи наведене та неявку в судове засідання представника ФГ “АПК», яке є позивачем за зустрічним позовом, суд вважає неможливим встановлення наявності у вказаного відповідача волевиявлення щодо розгляду по суті зустрічного позову, що в свою чергу унеможливлює такий розгляд цього позову.
Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права ГПК України.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Так, слід зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. зі справи “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Однак, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи у судовому засіданні суду 10.12.2025, передбачені частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, з підстав неявки представника позивача за зустрічним позовом - ФГ «АПК» відсутні.
У випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи. До такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Наразі суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність позивача як ініціатора позову не може ставити під сумнів здійснення судочинства господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Як зазначалось вище, позивач за зустрічним позовом ФГ «АПК» належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, втім явку свого представника у судові засідання господарського суду, які відбулись 01.10.2025, 24.11.2025, та яке призначено на 10.12.2025, позивач за зустрічним позовом - ФГ «АПК» не забезпечило.
До того ж, позивач за зустрічним позовом - ФГ «АПК» не повідомляло суд, зокрема шляхом подання відповідної письмової заяви або клопотання про можливість розгляду справи за відсутності свого представника за наявними матеріалами справи.
Поряд з цим слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
В контексті наведеного, господарський суд наголошує, що позивач за зустрічним позовом - ФГ “АПК» зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні особисто або неможливості з'явитись у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах тощо).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Ciricosta and Viola v. Italy" (заява №19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №910/3980/16, від 24.02.2021 у справі №916/160/20, від 05.07.2022 у справі №914/1804/18 тощо).
За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано (постанова ОП ВС від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Такі ж правові висновки наведені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
В постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 здійснено аналіз положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова “може», “має право», “за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи “імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім в засіданні суду кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Такі ж правові висновки наведені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Разом з тим, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, ухваленій у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
До того ж слід зауважити, що законодавець не пов'язує такий імперативний процесуальний обов'язок суду із кількістю судових засідань та не позбавляє суд можливості залишення позову без розгляду у судовому засіданні, що відбулось вдруге, зокрема у разі належного повідомлення позивача про розгляд справи та відсутності від останнього заяви про розгляд справи за відсутності свого представника.
Як зазначалося вище, у судові засідання 01.10.2025, 24.11.2025 та 10.12.2025 р. представник позивача за зустрічним позовом - ФГ «АПК» не з'явився, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не подав та не повідомив суду поважних причин неявки. Наведене свідчить про те, що ФГ “АПК» як особа, що звернулась із зустрічним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов'язок з'явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки.
Враховуючи усе вищенаведене та те, що представник позивача за зустрічним позовом -ФГ «АПК» не з'явився у судове засідання, не повідомив суд про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду зустрічного позову Фермерського господарства “АПК» до Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» про визнання частково недійсним договору суборенди землі № 04-11/23 від 22.11.2023 на підставі частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Наразі суд зауважує, що згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом - ФГ «АПК», що залишення зустрічного позову без розгляду не обмежує позивача за зустрічним позовом у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення зустрічного позову без розгляду.
Залишення зустрічної позовної заяви без розгляду через неявку позивача за зустрічним позовом в засідання суду у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зустрічну позовну заяву Фермерського господарства “АПК» до Приватного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Роднічок» про визнання частково недійсним договору суборенди землі залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали підписано 15.12.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва