79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
15.12.2025 Справа № 914/3108/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін
справу № 914/3108/25
за позовом Державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева», м. Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярославчик-2024», м. Львів
про стягнення 66 608, 68 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярославчик-2024» про стягнення 66 608, 68 грн збитків, спричинених порушенням обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 14.10.2025 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали в його електронний кабінет та отримав таку 16.10.2025.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання копії ухвали від 14.10.2025 на адресу товариства, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу керівника товариства. Проте поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за генеральним договором поставки № 512дп від 18.11.2022, договором поставки від 14.02.2023 та вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо складання податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), внаслідок чого позивач позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту. Такі дії відповідача, на думку позивача, завдали йому збитків на суму 66 608, 68 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
18 листопада 2022 року Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (далі - Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гідробест» (в подальшому назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославчик -2024»; далі - Постачальник) уклали Генеральний договір поставки № 512дп (далі - Гендоговір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно з Договорами про закупівлю, а Покупець зобов'язується приймати оплачувати належний і відповідний Товар.
Згідно з пунктом 2.1 Гендоговору договори про закупівлю є невід'ємними частинами цього Гендоговору.
Пунктом 3.4. Гендоговору погоджено, що у випадках та у строки, що встановлені законом, Постачальник зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН належним чином оформлену податкову накладну на Товар.
18 листопада 2022 року сторони у рамках Генерального договору поставки уклали договір про закупівлю № 1, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його ціну.
Загальна сума (ціна) договору разом з ПДВ становить 124 001, 28 грн.
На виконання умов Договору про закупівлю № 1 позивач сплатив відповідачу грошові кошти на суму 124 001, 28 грн, у тому числі ПДВ на суму 20 666,88 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 6349 від 25.11.2022.
Поставка товару на суму 124 001, 28 грн підтверджена видатковою накладною № 48 від 02.12.2022.
Також 14 лютого 2023 року Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (далі - Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гідробест» (в подальшому назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославчик-2024»; далі - Постачальник) уклали договір поставки № 107дп (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (далі - Товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається Сторонами окремо в специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до пункту 3.4 договору Постачальник в строки, встановлені ПК України зобов'язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 3.5 договору Постачальник зобов'язаний забезпечити на своєму рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ наявність грошових коштів, необхідних для реєстрації податкової накладної та виконання податкових зобов'язань Постачальника.
Сторони підписали специфікацію № 1 від 14.02.2023 до договору, відповідно до умов якої Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його ціну.
На виконання умов Специфікації № 1 від 14.02.2023 відповідач поставив позивачу товар:
на суму 9 970, 78 грн, у тому числі ПДВ на суму 1 661, 80 грн, що підтверджено видатковою накладною № 9 від 03.03.2023. Позивач сплатив відповідачу 8 308, 98 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5228 від 31.05.2023;
на суму 114 480, 00 грн, у тому числі ПДВ на суму 19 080, 00 грн, що підтверджено видатковою накладною № 18 від 04.04.2023. Позивач сплатив відповідачу 95 400, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5221 від 31.05.2023.
На виконання умов Специфікації № 3 від 03.04.2023 відповідач поставив позивачу товар:
на суму 7 182, 00 грн, у тому числі ПДВ на суму 1 197, 00 грн, що підтверджено видатковою накладною № 20 від 10.04.2023. Позивач сплатив відповідачу 5 985, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5227 від 31.05.2023;
на суму 13 284, 00 грн, у тому числі ПДВ на суму 2 214, 00 грн, що підтверджено видатковою накладною № 25 від 24.04.2023. Позивач сплатив відповідачу 11 070, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5224 від 31.05.2023;
на суму 33 534, 00 грн, у тому числі ПДВ на суму 5 589, 00 грн, що підтверджено видатковою накладною № 29 від 28.04.2023. Позивач сплатив відповідачу 27 945, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5225 від 31.05.2023.
На виконання умов Специфікації № 4 від 12.04.2023, відповідач поставив позивачу товар:
на суму 41 893, 20 грн, у тому числі ПДВ на суму 6 982, 20 грн, що підтверджено видатковою накладною № 30 від 28.04.2023. Позивач сплатив відповідачу 34 911, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5226 від 31.05.2023;
на суму 8 488, 80 грн, у тому числі ПДВ на суму 1 414, 80 грн, що підтверджено видатковою накладною № 33 від 12.05.2023. Позивач сплатив відповідачу 7 074, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5222 від 31.05.2023;
на суму 46 818, 00 грн, у тому числі ПДВ на суму 7 803, 00 грн, що підтверджено видатковою накладною № 37 від 24.05.2023. Позивач сплатив відповідачу 39 015, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 5223 від 31.05.2023.
Позивач ствердив, що про факт невиконання відповідачем зобов'язання з реєстрації податкових накладних на суму ПДВ - 66 608, 68 грн, свідчить зупинка реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період з 01.11.2022 по 12.11.2024 та відсутність зареєстрованих податкових накладних з боку відповідача, що підтверджено витягом з ЄРПН.
Позивач звертався до Державної податкової служби України з заявою про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку за грудень 2022 року та березень, квітень, травень 2023 року.
18 жовтня 2023 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 002-16/17/3672 від 26.09.2023 з проханням у найкоротший термін розблокувати податкові накладні на суму ПДВ - 66 608,68 грн, які необхідні для відображення податкового кредиту у податковому обліку ДП «Завод імені В.О. Малишева».
Відповідач отримав зазначений лист, однак відповіді на нього матеріали справи не містять.
Тому позивач звернувся з цим позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В абзацах 14, 15, 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Таким чином, Податковий кодекс України встановлює для платника податку чіткі строки протягом яких мають бути зареєстровані податкові накладні. Обов'язком платника податку є не лише скласти та подати на реєстрацію, а саме зареєструвати податкові накладні в порядку та строки визначені ПК України.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому враховуючи положення статті 201 Податкового кодексу України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Також сторони погодили у договорах обов'язок постачальника зареєструвати податкові накладні на товар (пункт 3.4 Гендоговору та договору поставки).
Зазначеним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
У пункті 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 520 від 12.12.2019 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд встановив, що відповідач не склав та не надав позивачу належним чином зареєстровані податкові накладені. Реєстрація податкових накладних зупинена, однак строк на подачу письмових пояснень та копій документів завершився.
Доказів вжиття відповідачем заходів щодо розблокування податкових накладних матеріали справи не містять.
Суд вважає, що очевидним є прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача щодо невиконання визначеного законом обов'язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.
Також суд враховує, що відсутність у контрагента за договором, у встановлені Податковим кодексом України терміни, податкового кредиту з ПДВ та відповідно коштів на його електронному рахунку з цього податку, є тією обставиною, що вже настала. При цьому, ні Цивільний кодекс України, ні Господарський кодекс України не містять жодних відкладальних умов щодо виконання обов'язку з відшкодування цих збитків їх заподіювачем.
Зазначенні обставини підтверджують факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та умов договору.
Тому позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 66 608, 68 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярославчик-2024» (місцезнаходження: 79008, місто Львів, вул. Лесі Українки, будинок 25; ідентифікаційний код: 43283555) на користь Державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева» (місцезнаходження: 61001, місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 126; ідентифікаційний код: 14315629) 66 608, 68 грн та 2 422, 40 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Никон О.З.