79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.12.2025 Справа № 914/1663/25
Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І. при секретарі судового засідання Бабій М.Т., розглянувши справу
за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1, код ЄДРПОУ: 05506460);
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Творча, 16» (79037, місто Львів, вулиця Творча, 16, код ЄДРПОУ: 40637644);
про: встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул. Творча, 16, м.Львів,
з участю:
представника позивача: Трофимчук О.В.;
представника відповідача: Булат Н.О.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (далі також ЛМКП «Львівтеплоенерго», позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Творча, 16» (далі також ОСББ «Творча, 16», відповідач) про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул. Творча, 16, м. Львів.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Аргументи позивача
Позивач здійснює діяльність з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам, в тому числі у будинку АДРЕСА_1 . Організацію управління спільним майном співвласників квартир у вказаному будинку здійснює об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Творча,16».
З метою забезпечення загального обліку споживання гарячої води позивач розмістив на своєму вебсайті оголошення про намір встановити загальнобудинковий вузол комерційного обліку та звернувся до ОСББ «Творча,16» з відповідним повідомленням власників (співвласників) будівлі. Згоди співвласників на встановлення приладу обліку у будинку позивач не отримав, а працівники ЛМКП «Львівтеплоенерго» не були допущені до виконання робіт по його встановленню.
У зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо встановлення вузла обліку, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна для встановлення будинкового вузла обліку гарячої води у житловому будинку №16 по вулиці Творча у місті Львові.
Аргументи відповідача
Відповідач вважає позов безпідставним з тих міркувань, що позивачем не дотримано передбаченої законом процедури попереднього узгодження з власниками квартир умов встановлення вузла комерційного обліку, а також порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір такого встановлення, що свідчить про передчасність і, як наслідок, безпідставність вимог про встановлення сервітуту.
Одначасно ОСББ «Творча, 16» стверджує, що не є належним відповідачем у цій справі, оскільки не є власником будівлі та не має повноважень щодо розпорядження спільним майном співвласників квартир будинку, в тому числі повноважень щодо надання згоди на встановлення сервітуту на користування цим майном. Такі повноваження мають виключно співвласники майна у багатоквартирному будинку, до яких і належить звертатися з позовом.
При цьому, заперечує щодо встановлення сервітуту на умовах безоплатності та безстроковості з мотивів закріплення на законодавчому рівні принципу оплачуваності користування майном на підставі сервітуту, оскільки таке користування має наслідком обмеження власника в реалізації окремих аспектів права власності, що врівноважується, власне, оплатою за таке користування. Просить відмовити в задоволенні позову.
Встановлені обставини
Позивач, ЛМКП «Львівтеплоенерго», є комунальним підприємством, основними видами діяльності якого є виробництво теплової енергії, комбіноване виробництво (виробництво теплової та електричної енергій), транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води.
Відповідач, ОСББ «Творча, 16», є юридичною особою, створеною на підставі рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться на адресою: місто Львів, вулиця Творча, 16, оформленого протоколом № 1 від 13 червня 2016 року (а.с.127-137).
Об'єднання створене з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом (пункт 1 розділу 2 статуту, а.с.128).
На балансі ЛМКП «Львівтеплоенерго» перебувають теплові мережі, які використовуються ним для надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води, що підтверджується балансовою відомістю (а.с.8).
З метою приведення обліку споживання гарячої води у будинку АДРЕСА_1 (далі також будинок №16) у відповідності до норм законодавства, позивач розмістив на своєму сайті повідомлення, датоване 22-м грудня 2021 року, про намір встановлення у вказаному будинку будинкового вузла обліку гарячої води (а.с. 28 - повідомлення, а.с.150-152 - докази розміщення на вебсайті).
Надалі, 31 січня 2024 року позивач надіслав на поштову адресу відповідача лист з повідомленням про намір встановлення вузла комерційного обліку гарячої води, що підтверджується паперовою копією електронного реєстру розсилки поштової кореспонденції та квитанцією поштового відправлення (а.с. 80, 29-30).
У відповідь на вказаний лист ОСББ «Творча,16» листами від 22 березня та від 23 квітня 2024 року повідомило позивача про відсутність у повідомленні про намір встановлення вузла обліку передбаченої законом повної інформації щодо істотних умов, зокрема, щодо проектної документації на встановлення вузла обліку, вартості приладу обліку та розміру внеску за його встановлення. У зв'язку з цим просив позивача повідомити таку інформацію додатково з метою наступного узгодження умов та прийняття співвласниками рішення з цього питання (а.с.31-32, 76-79).
Листами від 03 квітня 2024 року та від 20 травня 2024 року позивач надав відповідачу відповідь на запит про надання додаткової інформації, роз'яснив законодавство, яким врегульовані поставлені у запиті питання, в тому числі повідомив про безоплатність встановлення вузла обліку та надіслав паспорт пропонованого для встановлення приладу обліку - крильчатого одноструменевого лічильника з імпульсним входом (а.с. 20, 82, 33-35).
Відповідач, вважаючи, що запропонований позивачем вид будинкового лічильника не забезпечує належного обліку споживання води, запропонував позивачу встановити прилад обліку іншого типу - з електромагнітним (або іншим) принципом роботи. При цьому вказав, що запропонований позивачем тип лічильника працює в межах похибки до 5% та обліковує об'єм споживання механічним способом за допомогою крильчатки, на якій накопичуються солі, накип та інші домішки, що призводить до некоректної фіксації обсягів споживання в строну їх необгрунтованого збільшення (лист від 26 червня 2024 року, а.с. 75).
Відповідь на вказану пропозицію відповідача позивач не надав, що визнається сторонами.
04 липня 2024 року представники ЛМКП «Львівтеплоенерго» з'явилися за адресою місцязнаходження відповідача для встановлення вузла обліку, однак не були допущені до виконання монтажних робіт, про що складено акт про недопуск (а.с.27).
У зв'язку з перешкоджанням відповідачем у встановленні вузла комерційного обліку споживання гарячої води, позивач звернувся до суду з вимогою встановити безоплатний та безстроковий сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частиною будівлі) для встановлення зазначеного приладу обліку для житлового будинку за адресою вул. Творча, 16 у місті Львові.
Оцінка суду
Згідно з положеннями статей 5, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання гарячої води є видом комунальних послуг та надається виконавцем згідно з умовами договору та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями статті 17 вказаного закону встановлено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання гарячої води здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку встановлено Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі також - Закон № 2119-VIII), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 № 190 (далі також - правила №190), Порядком оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 206 (далі також- порядок 206) та Порядком інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженим КМУ від 06 червня 2018 р. № 444 (далі також - порядок №444).
Системний аналіз положень частин 1 та 2 статті 3 Закону № 2119-VIII свідчить про імперативність обов'язкового оснащення будівель вузлами комерційного обліку, оскільки законом встановлено заборону приєднання будівель до зовнішніх інженерних мереж без їх наявності. Вказана стаття Закону № 2119-VIII не передбачає дискреції для суб'єктів господарювання чи споживачів, а також установлює загальне правило, відповідно до якого всі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлю мають бути обладнані вузлами обліку, за винятком прямо визначених законом випадків. Відсутність таких вузлів суперечить прямій вимозі закону та виключає правомірність приєднання і споживання відповідної комунальної послуги без комерційного обліку.
Водночас, обов'язок щодо забезпечення фактичної наявності вузлів комерційного обліку законодавець покладає на споживачів. Такий висновок безпосередньо випливає з пункту 1 розділу V правил № 190, яким встановлено, що споживачі, які приєднані до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, зобов'язані забезпечити наявність у них засобів вимірювальної техніки (вузлів комерційного обліку).
У випадку невиконання цього обов'язку споживачами, закон надає право оператору зовнішніх інженерних мереж встановити вузли комерційного обліку самостійно. При цьому, таке встановлення відповідно до закону повинно здійснюватися з дотриманням передбаченого порядку та врахуванням волевиявлення власників (співвласників) будівлі.
Зокрема, встановленим законом порядком передбачено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення (частина 3 статті 3 Закону № 2119-VIII).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 444, повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
Окрім того, цим же пунктом встановлено обов'язок оператора забезпечити доведення до відома співвласників будівлі інформації про намір встановити вузол комерційного обліку шляхом повідомлення на паперовому носії кожного власника (співвласника) будівлі протягом тридцяти днів з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж.
Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування (пункт 5 Порядку № 444).
З матеріалів справи вбачається, що позивач вчинив дії, спрямовані на приведення обліку споживання гарячої води у будинку АДРЕСА_1 у відповідність до вимог законодавства, зокрема шляхом:
-оприлюднення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті; та
-направлення відповідачу письмового повідомлення про намір встановлення будинкового вузла комерційного обліку гарячої води листом від 31 січня 2024 року.
Заперечуючи проти задоволення вимог позовної заяви, відповідач покликався на недотримання позивачем Порядку № 444. На переконання відповідача, надсилання позивачем на паперовому носії голові об'єднання співвласників листа від 31 січня 2024 року суперечить вказаним вимогам законодавства, оскільки:
-позивач мав надіслати індивідуальні листи кожному власнику квартир у будинку АДРЕСА_1 ;
-рішення про надання згоди на встановлення приладу обліку приймають співвласники на загальних зборах об'єднання, а не його голова, відтак, голова ОСББ не є належним адресатом такого повідомлення.
Вказані доводи відповідача суд оцінює критично з огляду на таке.
Положення порядку №444 встановлюють двоетапний механізм інформування власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку.
На першому етапі законодавство покладає на оператора зовнішніх інженерних мереж подвійний обов'язок щодо інформування. Оператор зобов'язаний забезпечити публічне доведення інформації шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті або, за його відсутності, на веб-сайті органу місцевого самоврядування, а також у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі. Крім того, оператор несе обов'язок індивідуального повідомлення кожного власника на паперовому носії протягом тридцяти днів з моменту публічного розміщення. Саме це індивідуальне повідомлення слугує гарантією того, що оператор виконав свій обов'язок і фізично довів інформацію до відома кожного суб'єкта, захищаючи власника від звинувачень у необізнаності.
Другий етап стосується визначення юридично значущої дати, від якої починають відраховуватися строки для реалізації прав власників (наприклад, подання пропозицій або заперечень). Встановлення єдиного "дня отримання" шляхом прив'язки до дати публічного розміщення (на вебсайті або стенді) є необхідним для уніфікації та чіткості процесу. Такий підхід усуває ризик виникнення множинності дат початку перебігу строків, що неминуче сталося б у разі прив'язки до дати індивідуального вручення паперового повідомлення.
Незважаючи на обов'язок оператора зовнішніх інженерних мереж індивідуально повідомити кожного власника на паперовому носії, юридично визначальною для перебігу строків є дата публічного розміщення повідомлення (на вебсайті чи інформаційному стенді). Таким чином, навіть у разі можливих недоліків індивідуального паперового сповіщення, факт публічного інформування у формі розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж ініціює перебіг встановлених строків.
Судом не встановлено обставин того, що кожного власника (співвласника) житлового будинку було повідомлено на паперовому носії протягом тридцяти днів з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті позивача про намір встановити вузол комерційного обліку. Незважаючи на це, співвласники житлового будинку вважаються належним чином повідомленими про намір встановити вузол комерційного обліку, оскільки порядком № 444 визначено, що днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, що і було зроблено позивачем.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд за результатами розгляду справи № 904/3032/24, постанова від 17 листопада 2025 року.
Крім цього, суд наголошує, що згідно частини 1 статті 9 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", об'єднання співвласників є формою здійснення права власності на спільне майно співвласниками квартир у багатоквартирному будинку.
За рішенням співвласників усі функції з управління багатоквартирним будинком у випадку створення ОСББ передаються об'єднанню.
Відтак, ОСББ наділене повною правосуб'єктністю щодо представництва співвласників у відносинах з третіми особами з питань володіння та користування спільним майном.
Відповідно до пункту 16 статуту об'єднання, голова правління діє без доручення від імені об'єднання та укладає в межах своєї компетенції договори вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління (а.с. 133).
А тому суд дійшов висновку, що надіслане позивачем повідомлення від 31 січня 2024 року голові об'єднання є належним способом доведення інформації до всіх власників (співвласників) через суб'єкта, який представляє їх інтереси.
Враховуючи наведене, доводи відповідача про порушення позивачем порядку інформування співвласників про намір встановлення вузла комерційного обліку не знайшли свого підтвердження.
Додатково суд зауважує, що ключовим при розгляді цієї справи є доведення або спростування можливості встановлення сервітуту, при цьому заперечення щодо форми або способу інформування співвласників не впливають на правильність вирішення спору.
Цієї позиції притримується Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2025 року у справі № 904/3024/24 та постанові від 17 вересня 2025 року у справі № 904/3025/24 в аналогічних правовідносинах.
Належним чином повідомлений відповідач, згідно положень діючого законодавства, наділяється рядом альтернативних прав, що забезпечують врахування оператором волевиявлення власників будівлі в питаннях щодо встановлення вузлів обліку.
Зокрема, положеннями частини 3 статті 3 Закону № 2119-VIII передбачено, що співвласники будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення про намір встановлення будинкового вузла обліку мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:
-згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
-намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Крім цього, пунктом 6 порядку № 444 та пунктом 4 порядку № 206 поряд з правами, передбаченими частиною 3 статті 3 Закону № 2119-VIII, співвласникам надано додаткове право, а саме :
-повідомити оператору про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що скористався правом на погодження з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінних від запропонованих умов встановлення лічильника шляхом надсилання позивачу листа від 26 червня 2024 року, у якому останньому запропоновано встановити у будинку №16 електромагнітний (або інший, відмінний від механічного) тип лічильника. Однак, позивач не дотримався порядку узгодження відмінних умов, не склав протокол їх погодження, чим порушив гарантоване законом право відповідача на участь в управлінні своїм майном.
Суд відхиляє вказані аргументи відповідача з огляду на відсутність належних доказів, які підтверджуть прийняття співвласниками у встановлений законом спосіб рішення про намір погодити з позивачем відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, виходячи з наступного.
Зі змісту пункту 5 порядку № 206 вбачається, що одне з трьох альтернативних рішень співвласників багатоквартирного будинку, приймається відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
За змістом статті 10 вказаного закону, питання розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним, відносяться до виключної компетенції загальних зборів об'єдання.
При цьому, як неодноразово зазначав і сам відповідач, покликаючись на положення статуту об'єднання, вирішення питань щодо використання спільного майна належить до виключної компетенції загальних зборів (пункт 3 розділу ІІІ статуту, а.с.129).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що реалізація права співвласників на альтернативне погодження умов встановлення вузла комерційного обліку є можливим виключно через дотримання встановленого законом порядку колегіального прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку, причому будь-які дії ОСББ поза цим порядком не можуть вважатися такими, що відображають волевиявлення співвласників.
Матеріали справи не містять доказів розгляду та вирішення загальними зборами ОСББ «Творча, 16» питання про намір погодити з оператором інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку. Також в судовому засіданні представник відповідача неодноразово зазначала, що вказане питання загальними зборами не розглядалося.
Відтак, суд дійшов висновку, що за відсутності рішення уповноваженого органу, лист голови ОСББ від 26 червня 2024 року не створив правових наслідків для позивача щодо необхідності погодження з відповідачем відмінних від запропонованих умов встановлення вузла комерційного обліку та складення протоколу їх узгодження.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми права, відсутність протоколу узгодження умов встановлення вузла комерційного обліку, на яку відповідач покликається як на підставу заперечень проти позову, не може розцінюватися як порушення з боку оператора
Відтак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставину реалізації ним у встановлений двомісячний строк права співвласників на прийняття колегіального рішення щодо погодження альтернативних умов встановлення вузла обліку відповідно до вимог закону, у зв'язку з чим після спливу зазначеного строку у позивача виникло право на самостійне встановлення облікового приладу на запропонованих ним умовах.
Вказаний висновок суду грунтується на положеннях статті 3 Закону, відповідно до яких у разі якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж. Аналогічні положення містить і порядок № 206.
При цьому, законом встановлено обов'язок відповідача допустити представників позивача до будівлі для встановлення вузла комерційного обліку.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до об'єкта нерухомого майна, зокрема, для встановлення або заміни інженерного обладнання у порядку та на умовах, визначених договором. Частиною тринадцятою цієї ж статті прямо передбачено, що у багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється об'єднанням співвласників, зазначені права та обов'язки щодо доступу поширюються також на посадових осіб і працівників ОСББ.
Судом встановлено, що 04 липня 2024 року представники позивача прибули на об'єкт та були не допущені до проведення робіт, про що складено відповідний акт.
Відповідач на спростування зазначеної обставини покликається на те, що позивач не довів до його відома інформацію про дату та час виконання робіт по встановленню лічильника 04 липня 2024 року. Відтак працівники ОСББ, не будучи належним чином проінформованими про вказане, правомірно не надали доступ до приміщення. При цьому, судом враховано, що позивачем не надано доказів протилежного.
Разом з тим, суд зауважує, що в ході судового розгляду відповідач неодноразово зазначав, що не заперечував і не заперечує проти встановлення лічильника. У судовому засіданні обидві сторони підтвердили згоду на встановлення вузла комерційного обліку та заявили про намір врегулювати спір мирним шляхом. З огляду на таку позицію сторін, а також з метою сприяння їх примиренню, суд надав можливість вирішити спір в добровільному порядку під час розгляду справи судом.
Однак, судом встановлено, що заходи для добровільного врегулювання спору вживалися лише позивачем. Натомість відповідач повтовно недопустив працівників позивача до примішення для встановлення лічильника, по що свідчить акт від 16 липня 2025 року про недопуск (а.с.149).
При цьому відповідач пояснив, що повідомлення про дату проведення робіт отримав безпосередньо в день їх запланованого виконання та, з огляду на це, не мав фізичної можливості забезпечити допуск.
Суд бере до уваги наведені пояснення, однак виходить з того, що відповідач, будучи обізнаним про намір позивача встановити вузол комерційного обліку та не заперечуючи проти такого встановлення, не вчинив жодних активних дій, спрямованих на забезпечення доступу позивача до спільного майна будинку. При цьому обов'язок щодо оснащення будівлі вузлом комерційного обліку, як уже зазначалося судом раніше, законодавець покладає саме на відповідача.
Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 порядку № 206 та частини 7 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії, гарячої води та водопостачання», власники (співвласники) будівлі мають право самостійно обладнати її вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а оператор зовнішніх інженерних мереж зобов'язаний відшкодовувати фактично сплачені на це кошти (частина 6 статті 3 Закону).
Разом із тим відповідач не скористався цим правом, хоча, діючи добросовісно та реалізуючи власне бачення щодо типу лічильника, мав можливість забезпечити встановлення вузла безоплатно.
У сукупності встановлених обставин, зокрема: неприйняття відповідачем рішення за результатами розгляду повідомлення позивача про намір встановити вузол обліку, неодноразового недопуску представників позивача до місця встановлення вузла комерційного обліку, невжиття відповідачем будь-яких самостійних заходів для встановлення приладу обліку за одночасного фактичного споживання гарячої води, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності перешкод для встановлення вузла комерційного обліку у будинку №16 по вулиці Творча у місті Львові.
Законом передбачено, що у разі відмови власника (співвласників) будівлі надати згоду або створення перешкод для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж, оператор зовнішніх інженерних мереж має право звернутися до суду з вимогою встановити сервітут щодо частини будівлі, необхідної для встановлення та подальшого обслуговування вузла комерційного обліку (стаття 3 Закону України 2119-VIII).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо встановлення сервітуту. Наявність умисного перешкоджання відповідачем законному праву позивача на встановлення лічильника, відсутність належного колегіального рішення загальних зборів, повторні недопуски представників позивача до приміщень будівлі та фактична бездіяльність відповідача у забезпеченні реалізації права на самостійне встановлення вузла комерційного обліку створюють правові підстави для втручання суду з метою захисту прав позивача шляхом встановлення сервітуту, який, відповідно до статті 3 Закону України № 2119-VIII, забезпечить реалізацію права оператора на розміщення та обслуговування вузла комерційного обліку, не порушуючи законних інтересів співвласників, та дозволить позивачу ефективно здійснити свої права на облік споживання комунальних послуг.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що такий сервітут має бути оплатним, оскільки закон покладає саме на співвласників (споживачів) обов'язок встановити відповідний лічильник. Звернення позивача з позовом до суду з вимогою про встановлення сервітуту є лише формою спонукання відповідача до виконання цього обов'язку, а тому твердження останнього про стягнення оплати за виконання цього обов'язку не має правових підстав.
Щодо доводів відповідача про те, що він не є належним відповідачем у цій справі, суд зазначає таке.
За загальними правилами цивільного законодавства юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовує, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Як вже зазначалося вище, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є формою здійснення права власності власниками квартир у багатоквартирному будинку щодо належного їм спільного майна. Відтак, ОСББ наділене повною правосуб'єктністю щодо представництва співвласників у відносинах з третіми особами з питань володіння та користування спільним майном.
Суд роз'яснює, що ОСББ, як юридична особа, здійснює свої права та обов'язки через свої органи, одним з яких є загальні збори. В той же час, органи юридичної особи не наділені самостійною правосуб'єктністю як учасники цивільних правовідносин і обсяг повноважень цих органів жодним чином не впливає на правоздатність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи, які діє в інтересах і від імені всіх співвласників.
До аналогічних висновків дійшов Верховний суд в межах розгляду справи № 904/3025/24, надаючи оцінку аргументам ОСББ стосовно того, чи є ОСББ належним відповідачем у справах щодо спірних правовідносин з оператором зовнішніх інженерних мереж, а саме у спорах про встановлення сервітуту спільного майна багатоквартирного будинку для облаштування та обслуговування вузла комерційного обліку (постанова від 23 вересня 2025 року).
Відтак, покликання відповідача на те, що співвласники на загальних зборах, а не ОСББ як юридична особа, наділені повноваженнями для прийняття рішення про встановлення загальнобудинкового лічильника, як на підтвердження того факту, що об'єднання не є належним відповідачем у цій справі, суд оцінює критично. З цих міркувань, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі з мотивів заявлення позовних вимог до неналежного відповідача суд вважає необгрунтованим.
Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, які свідчать про наявність підстав для захисту порушених прав позивача судом шляхом встановлення сервітуту.
Судовий збір
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3'028,00 грн, що підтверджуєтья платіжною інструкцією № 7511 від 10 квітня 2025 року (а.с.7).
Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи повне задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 3' 028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1.Позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Творча, 16» задовольнити.
2.Встановити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою: вул. Творча, 16, м. Львів.
3.В задоволенні клопотання про закриття провадження у справі - відмовити.
4.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Творча, 16» (79037, місто Львів, вулиця Творча, 16, код ЄДРПОУ: 40637644) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1, код ЄДРПОУ: 05506460) 3' 028,00 грн судового збору.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно статті 241 ГПК України.
7.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України.
8.Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
9.Повне судове рішення складено 15 грудня 2025 року.
Суддя Бургарт Т.І.