просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
16 грудня 2025 року м. Харків Справа № 913/9/25
Провадження № 3/913/9/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, м. Старобільськ Луганської області
про стягнення 121 124 грн 71 коп.
без повідомлення (виклику) сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області про стягнення боргу за поставлений природний газ за договором постачання природного газу від 01.11.2021 № 11-1010/21-БО-Т в сумі 76 224 грн 21 коп., пені в сумі 15 984 грн 29 коп., 3% річних в сумі 5 833 грн 57 коп., інфляційних втрат в сумі 23 082 грн 64 коп., всього 121 124 грн 71 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Управлінням Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області зобов'язань з оплати поставленого природного газу у січні-лютому 2022 року за договором постачання природного газу від 01.11.2021 № 11-1010/21-БО-Т, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
Також позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/9/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; зобов'язано позивача протягом 2 днів з дня отримання цієї ухвали надіслати відповідачу копію позовної заяви та копії доданих до неї документів на адресу електронної пошти: starb.lg17@gmail.com, докази надіслання надати суду; встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу у разі незгоди з розміром заявлених до стягнення грошових коштів, визначених позивачем, подати контррозрахунок та повідомити про наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі); запропоновано позивачу надати пояснення щодо направлення відповідачу актів приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2025 року; зупинено провадження у справі № 913/9/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі № 908/1162/23; зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд Луганської області про результати перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі була надіслана 15.01.2025 до електронних кабінетів позивача, представника позивача адвоката Піун С.П., яка доставлена 15.01.2025 о 15 год. 12 хв., що підтверджується довідками, сформованими в автоматизованій системі документообігу суду.
16.01.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Піун С.П. надійшли додаткові пояснення від 16.01.2025 № б/н щодо направлення відповідачу актів приймання-передачі природного газу, до яких додані докази направлення актів на січень, лютий 2025 року та копії позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача - starb.lg17@gmail.com.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу суду, відповідач - Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області (ідентифікаційний код - 37858396), як юридична особа, не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Місцезнаходженням відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: вул. Велика Садова, будинок 2, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська область, 92700. Інформація для здійснення зв'язку, зокрема, адреса електронної пошти відсутня.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв'язку у м. Старобільськ Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження відповідача наразі є неможливим.
Відповідно до п.п. 21 п. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
За приписами ч. 1 ст. 121 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», в редакції чинній до 20.03.2025, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджувався Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, який діяв станом на день відкриття провадження у справі, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, до якого включена Старобільська міська територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 28.02.2022 та на якій зареєстрований відповідач.
Оскільки відповідач у справі зареєстрований на тимчасово окупованій території, куди Акціонерне товариство «Укрпошта» не здійснює пересилання поштової кореспонденції, та з огляду на відсутність у відповідача електронного кабінету, відповідно до приписів ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» повідомлення для Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області про розгляд справи та про його право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, суд здійснив 17.01.2025 через оголошення, розміщене на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях») офіційного вебпорталу «Судова влада України» в мережі Інтернет.
Крім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі в електронній формі була надіслана відповідачу на адресу електронної пошти - starb.lg17@gmail.com, зазначену у п. 14 договору постачання природного газу від 01.11.2021 № 11-1010/21-БО-Т «Адреса та реквізити сторін», що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.
Враховуючи викладене, відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив.
Ухвалою суду від 20.10.2025 поновлено провадження у справі № 913/9/25, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
13.11.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Піун С.П. надійшли додаткові пояснення від 13.11.2025 № б/н з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
28.11.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Піун С.П. надійшло клопотання від 28.11.2025 № б/н про зупинення провадження у справі № 913/9/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Ухвалою суду 02.12.2025 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х (далі за текстом - постачальник, позивач) та Управлінням Державної казначейської служби у Старобільському районі Луганської області, EIC-код 56ХS00011NUВ000Y (далі за текстом - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 11-1010/21-БО-Т (далі за текстом - договір (аркуші справи 19-24)), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб (п. 1.2 договору).
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3 договору).
Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач (п. 1.4 договору).
У разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори) (п. 1.5 договору).
За умовами п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 53,0 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.): жовтень 2021 - 0; листопад 2021 - 6,0; грудень 2021 - 6,0; січень 2022 - 7,0; лютий 2022 - 6,6; березень 2022 - 6,6; квітень 2022 - 3,4; травень 2022 - 0; червень 2022 - 0; липень 2022 - 0; серпень 2022 - 0; вересень - 0; жовтень 2022 - 3,4; листопад 2022 - 7,0; грудень 2022 - 7,0.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.п. 2.1.3 п. 2.1 договору).
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).
За приписами п. 2.4 договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 договору).
Постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу. На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору).
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.п. 3.5.2 п. 3.5 договору).
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.5.3 п. 3.5 договору).
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.п. 3.5.4 п. 3.5 договору).
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними саме інформаційної платформи оператора ГТС (п. 3.6 договору).
За умовами п. 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13 658,42 грн.,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 731 135 грн 00 коп., крім того ПДВ - 146 227 грн 00 коп., разом з ПДВ - 877 362 грн 00 коп. (п. 4.3 договору).
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1 договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди (п. 5.3 договору).
Згідно з п. 5.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.
За умовами п. 6.2 договору споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Постачальник має право, зокрема, отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та строки, визначені цим договором (п. 6.3 договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 договору).
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).
Збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України (п. 7.6 договору).
Відповідно до п.п. 10.1-10.5 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п'ять років (п. 11.3 договору).
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).
Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.5 та 13.6 цього договору (п. 13.4 договору).
Як вбачається із наданої до матеріалів справи копії договору про постачання природного газу від 01.11.2021 № 11-1010/21-БО-Т, договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.
22.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х) та Управлінням державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області (EIC-код 56ХS00011NUВ000Y) укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу від 01.11.2021 № 11-1010/21-БО-Т, яка відповідно до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднена в електронній системі закупівель та є у відкритому доступі.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 сторони погодили внести зміни до договору та викласти пункти 2.1, 4.3 договору в наступній редакції:
- « 2.1.Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 04.11.2021 по 31.12.2022 (включно) в кількості 50,75084 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.): листопад 2021 - 3,75084; грудень 2021 - 6,0; січень 2022 - 7,0; лютий 2022 - 6,6; березень 2022 - 6,6; квітень 2022 - 3,4; травень 2022 - 0; червень 2022 - 0; липень 2022 - 0; серпень 2022 - 0; вересень - 0; жовтень 2022 - 3,4; листопад 2022 - 7,0; грудень 2022 - 7,0.»;
- « 4.3.Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 700 107 грн 82 коп., крім того ПДВ - 140 021 грн 56 коп., разом з ПДВ - 840 129 грн 38 коп.».
За умовами п. 4 додаткової угоди № 1 дана додаткова угода укладена в двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної сторони.
Оприлюднена в електронній системі закупівель додаткова угода № 1 до договору постачання природного газу від 01.11.2021 № 11-1010/21-БО-Т підписана сторонами та скріплена їх печатками, що свідчить про набрання нею чинності.
На виконання зобов'язань за договором позивачем з січня по лютий 2022 року поставлено відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (аркуші справи 17-18), зокрема:
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 обсяг споживання у січні 2022 року становить 5,64473 тис.куб.м. на загальну суму 93 442 грн 82 коп. з ПДВ;
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 обсяг споживання у лютому 2022 року становить 4,31200 тис.куб.м. на загальну суму 71 380 грн 84 коп. з ПДВ.
Обсяг поставленого відповідачу природного газу з січня по лютий 2022 року підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 16.12.2024 № ТОВВИХ-24-19463 (аркуші справи 27-30), відповідно до якої обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-код 56ХS00011NUВ000Y за період з 04.11.2021 по 28.02.2022 та віднесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 5 644,73 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 4 312,00 м3, та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача (аркуш справи 33).
Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у січні 2022 року на суму 88 599 грн 45 коп., що підтверджується наданою позивачем інформацією АТ «Ощадбанк» щодо надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 01.11.2021 по 30.10.2024 (аркуш справи 26).
Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, у відповідача обліковується заборгованість в загальній сумі 76 224 грн 21 коп., у тому числі: 4 843 грн 37 коп. - за поставлений природний газ у січні 2022 року, 71 380 грн 84 коп. - за поставлений природний газу у лютому 2022 року.
Оскільки відповідачем обов'язок щодо оплати вартості поставленого у січні та лютому 2022 року природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ в сумі 76 224 грн 21 коп., пені в сумі 15 984 грн 29 коп., 3% річних в сумі 5 833 грн 57 коп. та інфляційних втрат в сумі 23 082 грн 64 коп.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу Ураїни (далі за текстом - ЦК Ураїни) України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання в силу вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу Ураїни (далі за текстом - ГК Ураїни (який був чинний на час виникнення між сторонами спірних правовідносин)).
У відповідності з ч. 2 ст. 193 ГК України (який був чинний на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України від 09.04.2015 № 329-III «Про ринок природного газу».
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. (частини 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Правовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі за текстом - Правила).
Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі за текстом - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання (абз. 1 п. 11 розділу ІІ Правил).
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 п. 11 розділу ІІ Правил).
Відповідно до п. 13 розділу II Правил за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
У пунктах 20, 21 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором постачання природного газу, а споживач - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договором.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач у період з 04.11.2021 по 28.02.2022 був закріплений за постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 16.12.2024 № ТОВВИХ-24-19463.
Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у січні та лютому 2022 року у загальному обсязі 9,95673 тис.куб.м. на загальну суму 164 823 грн 66 коп. підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 16.12.2024 № ТОВВИХ-24-19463 та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS00011NUВ000Y.
Обсяг поставленого природного газу також підтверджується складеними актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 93 442 грн 82 коп. та від 28.02.2022 на суму 71 380 грн 84 коп.
Сторонами у п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору було погоджено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.п. 3.5.2 п. 3.5 договору).
Позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях від 16.01.2025 № б/н зазначив, що відповідачем було проігноровано обов'язок, передбачений п.п. 3.5.1 договору, та не надано позивачу акти розподілу природного газу за січень та лютий 2022 року, тому обсяг спожитого газу було встановлено відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС. Оскільки Акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 припинило роботу відділень в Луганській області, тому вказані акти було направлено відповідачу лише електронною поштою на електронну адресу відповідача, яка зазначену у договорі: starb.lg17@gmail.com.
Із наданих позивачем доказів направлення відповідачу актів приймання-передачі природного газу вбачається, що на адресу електронної пошти - starb.lg17@gmail.com 12.02.2022 направлено акт за січень 2022 року, 13.03.2022 - акт за лютий 2022 року.
Проте, будь-яких заперечень, претензій, зауважень щодо направлених актів приймання-передачі та поставленого природного газу в обсягах, зазначених в актах, відповідачем не надано, обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів також не надано.
Більш того, відповідач отримав акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року та частково розрахувався за поставлений газ..
Отже, позивач виконав свій обов'язок щодо направлення відповідачу актів приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2022 року.
Таким чином, поставлений у січні та лютому 2022 року природний газ у загальному обсязі 9,95673 тис.куб.м. на загальну суму 164 823 грн 66 коп. фактично погоджений відповідачем.
Також суд звертає увагу, що згідно з умовами п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору на споживача покладений обов'язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.
Наразі в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору.
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору, яким визначено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Оскільки відповідачем не надано позивачу акти розподілу природного газу, тому позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірні періоди відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені Оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за січень та лютий 2022 року, є неповними чи невірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або Оператора ГРМ.
Крім того, суд враховує, що за умовами п. 6.2 договору та п. 11 розділу ІІ Правил обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними саме інформаційної платформи оператора ГТС (п. 3.6 договору).
Таким чином, враховуючи дані інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача - Управління Державної казначейської служби у Старобільському районі Луганської області (EIC-код 56ХS00011NUВ000Y), відповідачем спожито природний газ у січні 2022 року в обсязі 10,17190 тис.куб.м. на суму 168 385 грн 58 коп. та лютому 2022 року в обсязі 8,90600 тис.куб.м. на суму 147 429 грн 89 коп.
За умовами п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Суд зазначає, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ не пов'язаний з моментом отримання відповідачем підписаного з боку позивача акта приймання-передачі природного газу. Факт отримання/неотримання відповідачем акта приймання-передачі природного газу не змінює визначені договором умови щодо оплати та не впливає на початок відліку строку оплати природного газу споживачем.
Відповідно до умов п. 5.1 договору відповідач за поставлений у січні 2022 року природний газ зобов'язаний був остаточно розрахуватися до 15.03.2022, а за поставлений природний газ у лютому 2022 року - до 15.04.2022.
Відповідно до інформації, наданої Акціонерним товариством «Ощадбанк», відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у січні 2022 року на суму 88 599 грн 45 коп., залишок заборгованості складає 4 843 грн 37 коп.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 76 224 грн 21 коп., у тому числі: 4 843 грн 37 коп. - за поставлений природний газ у січні 2022 року, 71 380 грн 84 коп. - за поставлений природний газу у лютому 2022 року.
Разом з цим, судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: вул. Велика Садова, будинок 2, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська область, 92700.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022, який у подальшому неодноразово було продовжено і який станом на 16.12.2025 продовжує діяти до 03.02.2026.
Відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України, є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, вперше після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 військ Російської Федерації на територію України затверджено Перелік територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого включено, зокрема, Старобільську міську територіальну громаду Старобільського району Луганської області, на території якої зареєстрований відповідач.
До вказаного Переліку у період з 25.04.2022 по 27.12.2022 неодноразово вносилися зміни, спрямовані на актуалізацію списку територій територіальних громад, які опинилися в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, оновлено Перелік територій, які продовжували перебувати під тимчасовою окупацією Російської Федерації, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, скасовано, та водночас передбачено, що територія Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованою з 28.02.2022.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, затверджений оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004. У вказаному Переліку Старобільська міська територіальна громада Старобільського району Луганської області визначена окупованою також з 28.02.2022.
Таким чином, територія, на якій зареєстрований відповідач та куди поставлявся природний газ, у заявлений позивачем до стягнення період 28.02.2022, віднесено чинним законодавством до тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі за текстом - Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ст. 11 Закону).
Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1-3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.
Частиною 2 ст. 131 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 Закону положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території» Закону.
Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. Указом Президента України № 64/2022, який неодноразово продовжувався і який триває й до теперішнього часу.
У затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, та в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, датами тимчасової окупації Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області визначено 28.02.2022.
Отже, територія Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування ч. 1 статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону, суд зазначає, що його дія розповсюджується на спірні правовідносини у даній справі.
Отже, з огляду на загальновідомий факт окупації м. Старобільськ Старобільського району Луганської області, позивач з 28.02.2022 не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу.
Подібну правову позицію щодо заборони передачі енергоресурсів на тимчасово окуповану територію висловлено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
Так, Верховний Суд вказав, що рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
Враховуючи викладене, об'єднана палата вважає, що висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
З урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, об'єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 набрала законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Заперечення позивача, викладені у додаткових поясненнях від 13.11.2025 б/н, судом відхиляються з огляду на загальновідомий факт окупації території Луганської області з дня початку збройної агресії Російської Федерації проти України.
Щодо посилання позивача на справу № 280/5808/23, то на момент розгляду справи № 913/9/25 інформація щодо прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду вказаної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.
Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення боргу є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 73 410 грн 03 коп. за поставлений природний газ за період з 01.01.2022 по 27.02.2022 в обсязі 9,78673 тис.куб.м.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення боргу в сумі 2 814 грн 18 коп. за поставлений 28.02.2022 природний газ в обсязі 0,17000 тис.куб.м. слід відмовити, у зв'язку з відсутністю у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов'язання їх сплачувати.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України (який був чинний на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України (який був чинний на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Частиною 2 ст. 343 ГК України (який був чинний на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 ст. 232 ГК України (який був чинний на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку споживач зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пені, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем за прострочення оплати поставленого природного газу нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 15 984 грн 29 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями січня 2022 року за період з 16.03.2022 по 15.09.2022 в сумі 906 грн 31 коп.;
- за зобов'язаннями лютого 2022 року за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 15 077 грн 98 коп.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Позивачем за прострочення оплати поставленого природного газу нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 5 833 грн 57 коп. та інфляційні втрати в сумі 23 082 грн 64 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями січня 2022 року: 3% річних за період з 16.03.2022 по 31.10.2024 в сумі 382 грн 32 коп., інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 1 649 грн 54 коп.;
- за зобов'язаннями лютого 2022 року: 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 в сумі 5 451 грн 34 коп., інфляційні втрати за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 21 433 грн 10 коп.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, 3% річних на інфляційних втрат за зобов'язаннями січня 2022 року, суд зазначає, що він є арифметично правильним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку чим позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 906 грн 31 коп. за період з 16.03.2022 по 15.09.2022, 3% річних в сумі 382 грн 23 коп. за період з 16.03.2022 по 31.10.2024 та інфляційних втрат в сумі 1 649 грн 54 коп. за період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого 2022 року, суд зазначає, що з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача боргу за поставлений 28.02.2022 природний газ, судом здійснено власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати поставленого природного газу за період з 01.02.2022 по 27.02.2022 на суму боргу в розмірі 68 566 грн 66 коп. та встановлено, що нарахуванню підлягають пеня за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 14 483 грн 54 коп., 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 в сумі 5 236 грн 43 коп., інфляційні втрати за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 14 855 грн 46 коп.
Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем поставленого природного газу, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 15 389 грн 85 коп., 3% річних в сумі 5 618 грн 66 коп., інфляційних втрат в сумі 16 505 грн 00 коп.
Всього підлягає стягненню 110 923 грн 54 коп., у тому числі: борг в сумі 73 410 грн 03 коп., пеня в сумі 15 389 грн 85 коп., 3% річних в сумі 5 618 грн 66 коп., інфляційні втрати в сумі 16 505 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 218 грн 38 коп.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області про стягнення 121 124 грн 71 коп. задовольнити частково.
2.Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Старобільському районі Луганської області, місцезнаходження: вул. Велика Садова, будинок 2, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська область, 92700, ідентифікаційний код 37858396 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місцезнаходження: вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676 борг в сумі 73 410 грн 03 коп., пеню в сумі 15 389 грн 85 коп., 3% річних в сумі 5 618 грн 66 коп., інфляційні втрати в сумі 16 505 грн 00 коп., судовий збір в сумі 2 218 грн 38 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позову відмовлено.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
5.Повне рішення складено - 16.12.2025.
Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ