ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.12.2025Справа № 910/5334/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантс»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 11 100 188,95 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Курдюмов М.М.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро», яке в подальшому було перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю «Квантс» (далі - ТОВ «Квантс», позивач) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 12 001 178,25 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1340/01/20 від 05.05.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості виробленої позивачем електроенергії за "зеленим" тарифом у період: квітень, серпень, жовтень - грудень 2024 року, у зв'язку з чим у ДП «Гарантований покупець» виникла заборгованість.
У позові ТОВ «Квантс» просило стягнути з відповідача основний борг у сумі 11 748 136,54 грн, інфляційні втрати в сумі 176 222,05 грн та 3 % річних у сумі 76 819,66 грн, що разом становить 12 001 178,25 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.05.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 за клопотанням представника позивача до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», третя особа), у залученні Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки України було відмовлено.
Відповідач у визначений законом строк надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що забезпечення надходження грошових коштів для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом залежить від оператора системи передачі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке має значну заборгованість перед відповідачем, відтак, стягнення оплати за заявлений період є передчасним. Також відповідач зазначив, що у позивача перед Гарантованим покупцем існує заборгованість у сумі 2 912 729,60 грн за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця № 1609/07/24 від 30.01.2024, а тому в силу положень підпункту 12 п. 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 відповідач має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим тарифом» на суму несплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії. Крім того відповідач не визнав вимоги щодо нарахування втрат від інфляції та 3% річних, оскільки прострочення основного зобов'язання не відбулося, та одночасно заявив клопотання про зменшення розміру матеріальних втрат до мінімально можливого - 1 грн за пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП № 332, яким зупинено нарахування і стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, а також через дію форс-мажорних обставин, які склалися на час спірних правовідносин.
У відповіді на відзив позивач вказав, що всі твердження відповідача є безпідставними, адже єдиною умовою для остаточного розрахунку зі сплати відповідачем вартості електричної енергії за договором є затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, всі інші умови договору та положення закону не змінюють строк такого розрахунку та не можуть бути підставою для відстрочення чи розстрочення належної до сплати суми. Крім того позивач зазначив, що відповідач не довів належними засобами доказування факту виникнення під час виконання укладеного сторонами договору непереборних обставин та наявності реального впливу цих обставин, внаслідок чого відповідач позбавлений можливості виконувати свої обов'язки з оплати вартості електричної енергії за договором.
Зі свого боку відповідач подав заперечення до відповіді на відзив, в яких вказав, що позивач проігнорував доводи ДП «Гарантований покупець» щодо наявності у ТОВ «Квантс» заборгованості перед відповідачем за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, що впливає на розмір заборгованості, заявленої до стягнення.
У підготовчому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з проведенням сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 454 733,54 грн за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця № 1609/07/24 від 30.01.2024. З урахуванням цього у своїй заяві позивач просив стягнути з ДП «Гарантований покупець» основний борг у сумі 10 541 381,19 грн, інфляційні втрати в сумі 415 794,34 грн та 3% річних у сумі 143 013,42 грн, що разом складає 11 100 188,95 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив, що вона відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та її подання є правом позивача, а тому вказана заява була прийнята судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 04.12.2025 для розгляду справи по суті, представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, у попередніх засіданнях заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених ним у заявах по суті спору, просив відмовити у задоволенні вимог позивача.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників в судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що 05.05.2020 між ДП «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та ТОВ «Аякс Дніпро» (нова назва - ТОВ «Квантс», продавець за "зеленим" тарифом) був укладений договір № 1340/01/20, до якого в подальшому були внесені зміни додатковими угодами № 315/01/21 від 09.02.2021, № 1685/07/23 від 30.05.2023, № 1608/07/24 від 30.01.2024, (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору (тут і далі - в редакції додаткової угоди № 1608/07/24 від 30.01.2024) продавець зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановок» НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
Відповідно до п. 2.2 договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови включення генеруючих установок продавця до балансуючої групи гарантованого покупця.
Згідно з п. 2.3, 2.4 договору продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиниці «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими ціпами, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 3.3 договору оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку.
Відповідно до п. 4.1 договору продавець має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Пунктом 4.4 договору визначено, що гарантований покупець зобов'язаний: здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку; своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію; виконувати інші зобов'язання, пов'язані з виконанням цього договору та покладені на гарантованого покупця Законом, Порядком та цим договором.
Відповідно до п. 7.4 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу.
Згідно з ч. 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України (що діяв на час спірних правовідносин) розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Водночас нормами спеціального законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) визначено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на включених до складу балансуючої групи гарантованого покупця об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, обсяг якої не перевищує обсяг електричної енергії, який може бути відпущений відповідним об'єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом) у кожному розрахунковому періоді (годині), згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками активних споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими активними споживачами.
Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату вартості електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом, з урахуванням вимог частини другої цієї статті, на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. Гарантований покупець здійснює оплату вартості електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом, та вартості послуги за механізмом ринкової премії, пропорційно до вартості куплених обсягів електричної енергії за "зеленим" тарифом та вартості послуги за механізмом ринкової премії.
Поряд з цим постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок № 641), яким визначено порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Згідно з п. 8.3 Порядку № 641 фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов'язань за договором позивач здійснив поставку відповідачу електричної енергії, виробленої за «зеленим» тарифом, на загальну суму 340 153 260,68 грн, а саме: у квітні 2024 - на суму 70 454 623,93 грн, у серпні 2024 - на суму 61 930 145,03 грн, у жовтні 2024 - на суму 66 904 074,04 грн, у листопаді 2024 - на суму 67 634 727,41 грн, у грудні 2024 - на суму 73 229 690,27 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електроенергії, підписаними обома сторонами.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Разом з цим встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, вартість поставленої електричної енергії сплатив частково - на загальну суму 328 405 124,14 грн, а саме: за квітень 2024 - на суму 69 442 089,58 грн, за серпень 2024 - на суму 61 260 890,27 грн, за жовтень 2024 - на суму 65 268 647,61 грн, за листопад 2024 - на суму 62 819 838,08 грн, за грудень 2024 - 69 613 658,65 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції.
Отже судом встановлено, що у ДП «Гарантований покупець» за договором № 1340/01/20 від 05.05.2020 виникла заборгованість в сумі 11 748 136,54 грн (340 153 260,68 - 328 405 124,14).
Поряд з цим пунктом 11.1 Порядку № 641 передбачено, що гарантований покупець, не пізніше п'ятого дня після закінчення першої та другої декад розрахункового місяця, за рахунок коштів, отриманих відповідно до пункту 14.2 глави 14 цього Порядку та коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами, здійснює оплату продавцям за «зеленим» тарифом в обсязі, пропорційно відпуску електричної енергії генеруючими одиницями за 10/20 діб.
Відповідно до п. 11.4 Порядку № 641 Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення сплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Таким чином встановлений законодавством порядок оплати вартості електричної енергії, виробленої за «зеленим» тарифом, передбачає: сплату авансових часткових платежів, які сплачуються гарантованим покупцем виробнику подекадно протягом розрахункового місяця; окремий строк для проведення остаточного розрахунку із забезпеченням 100% оплати вартості електричної енергії відпущеної у розрахунковому місяці - протягом 5 робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
При цьому судом встановлено, що 11.02.2025 НКРЕКП прийняла постанову № 193 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні та серпні 2024 року» (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 13.02.2025).
18.02.2025 НКРЕКП прийняла постанову № 247 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні та листопаді 2024 року» (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 19.02.2025).
25.02.2025 НКРЕКП прийняла постанову № 285 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2024 року (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 26.02.2025).
Отже, виходячи з положень договору та вимог чинного законодавства, остаточний розрахунок за отриману у квітні, серпні 2024 електричну енергію відповідач мав здійснити у строк до 20.02.2025 включно; у жовтні, листопаді 2024 - до 26.02.2025 включно; у грудні 2024 - до 05.03.2025 року включно.
Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 11.4 Порядку, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати вартості поставленої електричної енергії за квітень, серпень, жовтень - грудень 2024 року є таким, що настав.
Водночас матеріали справи свідчать, що сторони здійснили зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог за відповідними актами зарахування від 10.06.2025 та 11.06.2025, згідно з якими остаточний розмір основного боргу відповідача склав 10 541 381,19 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У даному випадку, оскільки доказів повної сплати вартості поставленої електроенергії відповідач суду не надав, він вважається таким, що прострочив договірне зобов'язання, а значить - вимога позивача про стягнення основної заборгованості підлягає задоволенню в сумі 10 541 381,19 грн.
Твердження відповідача про те, що сплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке не виконує свої грошові зобов'язання перед ДП «Гарантований покупець», суд відхиляє з огляду на те, що за укладеним сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі згідно з Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКЕКП від 26.04.2019 № 641.
Крім того слід зазначити, що правовідносини, які виникли за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникли за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійними зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами. Ні договір, ні Порядок № 641 не містять умов та правил, які би визначали стан виконання Гарантованим покупцем обов'язків за договором в залежності від виконання ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
При цьому недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом", відпущеної позивачем у квітні, серпні, жовтні - грудні 2024 року.
Отже твердження відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими та недоведеними.
Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що прострочення виконання зобов'язання сталося через форс-мажорні обставини, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно причин невиконання Гарантованим покупцем договору купівлі-продажу електричної енергії № 1340/01/20 від 05.05.2020. Також в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу повідомлення про неможливість виконання умов договору поставки у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, як це передбачено п. 5.4 вказаного договору.
Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором купівлі-продажу електричної енергії, суд до уваги не приймає, адже зі змісту вказаного листа вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист був виданий ТПП без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов'язання (оплати поставленої електроенергії в строк). При цьому, зі свого боку, відповідач не надав будь-яких інших доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов'язань за вказаним договором.
Отже сама наявність вказаного листа ТПП не є підставою для звільнення ДП «Гарантований покупець» від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати поставленої електроенергії, а тому суд такі доводи відхиляє.
Крім основного боргу за прострочення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 415 794,34 грн та 3% річних у сумі 143 013,42 грн за період з 21.02.2025 по 03.07.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд відхиляє посилання відповідача на пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, згідно з якою на час воєнного стану зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені учасниками ринку відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки в даному випадку позивачем заявлена сума інфляційних втрат та 3% річних, які не є штрафними санкціями, а тому наведена постанова не може бути застосована у спірних правовідносинах (позиція в постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/9798/22).
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
За перерахунком суду заявлений позивачем до стягнення розмір 3% річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 143 013,42 грн підлягають задоволенню, як просив позивач.
Щодо розрахунку інфляційних втрат у сумі 127 979,91 грн, то суд зазначає, що сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати визначаються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати визначаються з урахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19, від 01.10.2020 у справі № 910/11820/18, від 10.02.2021 у справі № 910/14257/19.
Провівши власний розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивач не врахував вищезазначену методику розрахунку, відтак, фактична сума інфляційних втрат є більшою (500 125,37 грн), ніж заявлено позивачем, однак, зважаючи на те, що при розгляді справи суд не може вийти за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 415 794,34 грн, тобто у заявленому позивачем розмірі.
Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення суми матеріальних втрат, суд вважає, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 551 ЦК України. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.
Водночас судом враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку посилається відповідач, викладена правова позиція стосовно права суду зменшувати розмір процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Так, у постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також в умовах договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої у частині другій статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40 % річних від несплаченої загальної вартості товару та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати. З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені та процентів річних Велика Палата Верховного Суду вирішила справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, обмежити розмір штрафних та фінансових санкцій.
Проте в даному випадку судом встановлено, що сторони у договорі не збільшували розмір відсотків річних порівняно з визначеним законом у ст. 625 Цивільного кодексу України, тому такої очевидної неспівмірності заявлених до стягнення процентів річних, як у справі № 902/417/18 немає.
Відтак, за висновком суду, застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено з урахуванням матеріальних втрат, що відповідають чинному законодавству України, та такий розмір не є надмірним порівняно із сумою заборгованості, на яку здійснено нарахування.
З огляду викладене у суду відсутні підстави для зменшення розміру інфляції та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Квантс» до ДП «Гарантований покупець» підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому надаючи оцінку усім доводам учасників процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому суд зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що при ухваленні даного рішення ним повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та надано оцінку всім аргументам та поданим учасниками справи доказам.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантс» до Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантс» (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80, офіс 415 ідентифікаційний код 39527846) заборгованість у сумі 10 541 381 (десять мільйонів п'ятсот сорок одну тисячу триста вісімдесят одну) грн. 19 коп., інфляційні втрати в сумі 415 794 (чотириста п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн 34 коп., 3% річних у сумі 143 013 (сто сорок три тисячі тринадцять) грн 42 коп. та судовий збір у сумі 166 502 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот дві) грн. 83 коп.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 04 грудня 2025 року.
Повне рішення складене 15 грудня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К.І.