ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.12.2025Справа № 910/18257/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
до 1) Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89",
2) Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Хліб України"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача -
1) Міністерство економіки України
2) Кабінет міністрів України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів -
3) Фонд державного майна України
4) ОСОБА_1
про визнання недійсним правочину,
Представники:
від позивача: Перевозник П.М.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи-1: Івашковський Д.В. , Колода Є.Г.;
від третьої особи-2: Борискевич Ю.В.;
від третьої особи-3: не з'явився;
від третьої особи-4: Коляда С.М.
Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" (далі - відповідач-1) та Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі - відповідач-2), в якому просить суд визнати недійсним акт повернення майна Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» від 30 червня 2023 року, укладений між Філією Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Хлібна база №89» та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 (суддя ОСОБА_3 ) залучено до участі у справі в якості третьої особи-1 без самостійних вимог, на стороні позивача Міністерство економіки України. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-2 без самостійних вимог, на стороні позивача Кабінет міністрів України. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-3 без самостійних вимог, на стороні відповідачів Фонд державного майна України. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-4 без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_1 .
На підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/1172/24 15.10.2024 був проведений повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 . За наслідками вказаного автоматизованого розподілу справу № 910/18257/23 передано на розгляд судді Джарти В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 прийнято справу № 910/18257/23 до свого провадження суддею Джарти В.В., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 (суддя Джарти В.В.) у задоволенні позову Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання недійсними акту повернення майна Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89" від 30.06.2023 відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/18257/23 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2025 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/18257/23 скасовано. Справу № 910/18257/23 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
10.10.2025 матеріали справи № 910/18257/23 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 прийнято справу № 910/18257/23 до свого провадження. Розгляд справи № 910/18257/23 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.11.2025.
30.10.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Міністерства економіки України, в яких третя особа-1, зокрема зазначає, що укладення Акта повернення майна, яке призвело до подальшого незаконного вибуття державного майна у приватну власність, на переконання Мінекономіки, суперечить інтересам держави і суспільства та вчинене з порушенням імперативних приписів цивільного законодавства та законодавства про управління державною власністю, у зв'язку з чим вказаний акт має бути визнаний недійсним, а вимоги позовної заяви - такими, що підлягають задоволенню
31.10.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в яких позивач, зокрема зазначає, що Кабінет Міністрів України (як розпорядник державного майна), Міністерство економіки України (як орган управління корпоративними правами АТ «ДПЗКУ» та ДАК «ХЛІБ України»), Правління АТ «ДПЗКУ» не приймали рішень про відчуження ЦМК Філії, не надавали згоди на його відчуження, а АТ «ДПЗКУ» та ДП «ДАК Хліб України» «Хлібна база №89» не уповноважували своїх представників на укладення оскаржуваного акту. Отже, Акт повернення майна від 30.06.2023 є правочином, адже він породжує правові наслідки, а саме, на підставі вказаного акту нерухоме майно ЦМК філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №89» було незаконно відчужено ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база №89».
10.11.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від Кабінету міністрів України надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 зазначає, що ані Кабінет міністрів України, ані Міністерство економіки України не надавали згоди на відчуження майна за актом, тож нерухоме майно цілісного майнового комплексу філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 89» в результаті здійснення реєстраційних дій на підставі оскаржуваного акту повернення майна незаконно вибуло з власності держави та у подальшому перейшло у приватну власність фізичної особи.
10.11.2025 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких третя особа-4, зокрема зазначає, що доводи позивача про те, що ЦМК не міг бути відчужений керівником філії АТ "ДПЗКУ" та без згоди загальних зборів чи Мінекономіки України як органу, який здійснює управління корпоративними правами Держави в АТ "ДПЗКУ", не заслуговують на увагу та спростовуються тим, що ЦМК не був фактично внесений до статутного капіталу АТ "ДПЗКУ", позивач не набув на нього жодних речових прав, а отже у спірних правовідносинах взагалі відсутні такі дії, як відчуження (розпорядження) майна АТ "ДПЗКУ", натомість мають місце правовідносини щодо повернення цього майна особі, яка завжди залишалась власником цього майна, незважаючи на незаконну реєстрацію права власності за АТ "ДПЗКУ" на це майно.
Також, разом з письмовими поясненням, третьою особою-4 було подано письмове опитування учасників справи та клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 13.11.2025 оголошено перерву до 11.12.2025.
14.11.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-3, зокрема зазначає, що єдиним належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язально-правовий спосіб, а саме оспорення акту повернення майна та визнання його недійсним в судовому порядку.
Також, третя особа-4 просить суд поновити строк на подання письмових пояснень та розглядати справу без участі уповноваженого представника Фонду державного майна України за наявними у суду матеріалами.
Розглянувши заявлене Фондом державного майна України клопотання про поновлення строку на подання письмових пояснень, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідність дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне поновити Фонду державного майна України строк для подання письмових пояснень у даній справі.
11.12.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, в якому третя особа-4 просить суд зупинити провадження у справі № 910/18257/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13404/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Держави Україна в особі Кабінету міністрів України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, витребування майна, яка перебуває на розгляді Господарського суду м. Києва
У цьому підготовчому засіданні представник третьої особи-4 підтримав раніше подане клопотання про витребування доказів.
Представники позивача та третіх осіб-1, 2 заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Розглянувши подане третьою особою-4 клопотання про витребування доказів, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Проте, суд не вбачає які саме обставини можуть підтвердити докази, які просить витребувати третя особа-4, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі щодо визнання недійсним акту повернення майна Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» від 30 червня 2023 року, а також те, що справа перебуває на новому розгляді з вказівками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2025 щодо обставин які необхідно дослідити суду та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам при новому розгляді, відтак суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів.
Також, у цьому підготовчому засіданні представник третьої особи-4 підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.
Представники позивача та третіх осіб-1, 2 заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Як зазначає третя особа-4, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13404/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів - Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Держави Україна в особі Кабінету міністрів України про:
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3113/5 від 30.08.2023, прийнятого за результатом розгляду скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" від 24.08.2023 № 1-2- 07/103, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.08.2023 за № СК-3352-23;
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3131/5 від 01.09.2023, прийнятого за результатом розгляду скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" від 31.08.2023 за № 1-2- 10/84, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.08.2023 за № СК-3430-23;
- зобов'язання Міністерства юстиції України повернути право власності ОСОБА_1 у стан, що існував до прийняття наказу Міністерства юстиції України № 3113/5 від 30.08.2023 та наказу Міністерства юстиції України № 3131/5 від 01.09.2023;
- витребування на користь ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги у справі №910/13404/25 обґрунтовані тим, що ДП ДАК "Хліб України" було організовано проведення електронного аукціону англійського типу №BSE001-UA-20230720-05185, який був розміщений на веб-сайті https://prozorro.sale/ (Prozorro Продажі) (надалі - "Аукціон") та виставилено на продаж частину об'єктів ЦМК у кількості 250 одиниць, розташованих за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р., с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9. Переможцем електронного аукціону, який відбувся 28.07.2023, став ОСОБА_1 , на підставі чого між ДП ДАК "Хліб України" як продавцем та позивачем як покупцем було укладено договір купівлі-продажу спірного майна, посвідчений 23.08.2023 Приватним нотаріусом Селехманом О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2328. У цей же день, 23.08.2023, за Позивачем було зареєстровано право власності на спірне майно, про що було внесено до ДРПВНМ запис № 51499747 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69023309. Проте, в подальшому державну реєстрацію було скасовано. На думку позивача, скасування державної реєстрації його речових прав було здійснено із порушенням норм чинного законодавства, що стало підставою для звернення до суду за захистом права власності.
Суд зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Так, у даній справі Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" просить суд визнати недійсним акт повернення майна Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89» від 30 червня 2023 року, укладений між Філією Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Хлібна база №89» та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89», з підстав того, що оспорюваний ним акт повернення майна укладений неуповноваженими особами та з порушенням порядку відчуження державного майна. Держава волі на вчинення такого правочину не виявляла, жодних правочинів на здійснення переходу права власності на комплекс будівель елеватора позивач не вчиняв. Натомість внаслідок укладення спірного акта за ланцюгом правочинів право приватної власності на комплекс будівель елеватора набув ОСОБА_1 .
При цьому, Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд у своїй постанові від 01.10.2025 зазначив, що акт повернення майна у спірних правовідносинах свідчить про погоджену дію обох сторін даного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов'язків. Такий акт на момент звернення позивача з позовом вже спричинив юридичні наслідки, а саме: (1) став підставою для державної реєстрації речових прав на спірну нерухомість за ДП "Хлібна база № 89"; (2) створив передумови для укладення договору купівлі-продажу цього ж майна від 23.08.2023 №2328 та для державної реєстрації прав за ОСОБА_1 . А здійснене Мін'юстом у межах адміністративної процедури анулювання реєстраційних дій не вирішило спір про право власності на комплекс будівель елеватора та не призвело і не могло призвести до втрати юридичної сили документами, використаними державним реєстратором в якості правової підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію прав на це майно спочатку за ДП "Хлібна база № 89", а потім за ОСОБА_1 .
Тож, з урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що саме акт повернення майна, який є предметом розгляду у даній справі спричинив юридичні наслідки, які наразі оскаржуються третьою особою-4 в межах справи №910/13404/25, відтак сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №910/13404/25, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи.
На переконання суду, матеріали справи № 910/18257/23 містять усі необхідні документи для встановлення обставин, що мають значення для даної справи та можуть бути в повному обсязі самостійно встановлені судом у даній справі.
Таким чином, у даному випадку судом не встановлено неможливості самостійно встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі №910/13404/25, відтак, - суд визнає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Крім того, у цьому підготовчому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники третіх осіб-1,2 підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник третьої особи-4 заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представники відповідачів у підготовче засідання не з'явилися, однак про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники учасників справи у підготовчому засіданні повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Керуючись статтями 12, 177, 185, 195, 196, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Судове засідання у справі № 910/18257/23 призначити на 22.01.2026 об 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 31.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 16.12.2025.
Суддя С.О. Щербаков